Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку оподаткування ПДВ рекламних послуг, що надаються нерезиденту України, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

При цьому згідно з пунктом 186.3 статті 186 Кодексу місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Отже, у разі здійснення платником податку операції з постачання рекламних послуг нерезиденту місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому нерезидент зареєстрований як суб'єкт господарювання, або у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (незалежно від того, де фактично надаються такі рекламні послуги: на митній території України чи поза її межами). При цьому операція з постачання рекламних послуг нерезиденту не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Як зазначено у листі, підприємство з метою надання рекламних послуг придбаває на митній території України товари подарункового фонду та рекламно-інформаційні матеріали, вартість яких включається до складу собівартості рекламної послуги.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПКУ).

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Отже, платник податку при придбанні товарів/послуг  включає суми ПДВ, сплачені у вартості таких товарів/послуг, до складу податкового кредиту (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної). При цьому у разі, якщо такі товари/послуги призначаються для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування (у тому числі в операціях з надання рекламних послуг нерезиденту), такий платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання на підставі пункту 198.5 статті 198 ПКУ за такими товарами/послугами, виходячи з вартості їх придбання.