Отключить рекламу

при подписке на рассылку
  • Щодо порядку уточнення показників податкової звітності з ПДВ (лист ДФС від 05.12.2017 р. № 2825/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Щодо порядку уточнення показників податкової звітності з ПДВ (лист ДФС від 05.12.2017 р. № 2825/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.12.2017 р. № 2825/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку уточнення показників податкової звітності з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку, який надає медичні послуги, у 4 кварталі 2015 року помилково не включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в отриманій податковій накладній за операцією з придбання товарів/послуг, що використовуються у звільнених від оподаткування операціях, а також не визначив податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ і не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідну податкову накладну.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ).

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Пунктом 50.1 статті 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, суми ПДВ, відображені у податкових накладних / розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання, платник податку може включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за той звітний період, у якому таку податкову накладну було складено (якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН), або за звітний період, у якому таку податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН (якщо реєстрація відбулася з порушенням терміну), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, тобто за умови, що з дати складання податкової накладної не минуло 1095 днів.

Податкові зобов’язання, що помилково не були визначені відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у 4 кварталі 2015 року, повинні бути відображені у складі податкової звітності платника податку шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за той звітний період, у якому вони виникли (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ). При цьому податкова накладна за такими податковими зобов’язаннями, яка не була своєчасно складена у періоді їх виникнення та відповідно не була зареєстрована в ЄРПН, після сплину 365 днів з дати виникнення таких податкових зобов’язань не може бути зареєстрована в ЄРПН.

Щодо наслідків подання уточнюючого розрахунку з ПДВ в частині нарахування ПДВ до сплати зауважуємо, що надання будь-яких висновків щодо кожного конкретного випадку виникнення податкових взаємовідносин, у тому числі й зазначених вище, можливе за результатами аналізу документів та матеріалів, що дадуть змогу ідентифікувати предмет запиту.

Отключить рекламу