Подпишитесь на новости и получите книгу бесплатно!
  • Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ, можливості складання акцизних накладних і коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств при визначенні об'єкта оподаткування такого податку на суму акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів при здійсненні операції з реалізації талонів на пальне (лист ДФС від 20.10.2016 р. № 22705/6/99-99-15-03-02-15)

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ, можливості складання акцизних накладних і коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств при визначенні об'єкта оподаткування такого податку на суму акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів при здійсненні операції з реалізації талонів на пальне (лист ДФС від 20.10.2016 р. № 22705/6/99-99-15-03-02-15)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 20.10.2016 р. № 22705/6/99-99-15-03-02-15

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ, можливості складання акцизних накладних і коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств при визначенні об'єкта оподаткування такого податку на суму акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів при здійсненні операції з реалізації талонів на пальне та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємство здійснює продаж кінцевому споживачу паливних талонів, постачальником яких є мережа АЗК, без фактичного відпуску пального.

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 ПКУ податок на додану вартість становить 20 відс., 7 відс. бази оподаткування та додається до ціни товару/послуги.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас згідно з підпунктом 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 ПКУ акцизний податок є загальнодержавним податком.

Об'єкти оподаткування акцизним податком визначені статтею 213 ПКУ. Зокрема, відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПКУ об'єктом оподаткування є операції з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ, незалежно від форми розрахунків.

Відповідно до пункту 216.9 статті 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Отже, об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема пального, є операції з фізичного відпуску з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального.

Податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема пального, виникають при здійсненні фізичного відпуску пального через мережу АЗС (роздрібної торгівлі пальним), а саме у продавця (реалізатора) пального, тобто в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск пального через АЗС, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова, у тому числі з використанням талонів, карток, відомостей на відпуск пального), під час здійснення розрахункових операцій.

Таким чином, сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема пального, нарахована при реалізації платником ПДВ - суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі пального, до бази оподаткування ПДВ не включається.

Враховуючи викладене, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг на митній території України визначається у порядку, передбаченому статтею 188 ПКУ, та вираховується шляхом множення кількості (об'єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).

При цьому слід зазначити, що для коректного заповнення податкової накладної за такими операціями платнику податку необхідно чітко дотримуватись положень підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 ПКУ та порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, а саме враховувати те, що ПДВ становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (а не вираховується з неї).

Такого порядку визначення бази оподаткування та сум ПДВ необхідно дотримуватись також при формуванні рахунків на часткову сплату (аванс) за поставлені (що підлягають постачанню) товари/послуги.

При цьому при отриманні платником ПДВ, який не здійснює роздрібної торгівлі пальним, суми авансових платежів як оплати за пальне, яке буде поставлене у майбутньому, база оподаткування ПДВ визначається, виходячи із суми таких отриманих платежів.

Щодо складання акцизних накладних

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Такі особи підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального (підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ).

Згідно з підпунктом 231.1.3 пункту 231.1 статті 231 ПКУ, у разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне).

Отже, суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального, що здійснює операції з фізичного відпуску через автозаправні станції та/або автомобільні газозаправні станції пального, зобов'язаний складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, зареєструвавши акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних у порядку визначеному статтями 231 та 232 ПКУ.

При цьому операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне не є операціями з реалізації пального у розумінні абзаців другого та третього підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Таким чином, у разі відсутності власних (орендованих і т. п.) АЗС та/або не здійсненні фактичного отримання пального і фізичного відпуску кінцевим споживачам, а також інших операцій з реалізації, визначених абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, у підприємства не виникає обов'язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств при визначенні об'єкта такого податку на суму акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

Для обрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПКУ).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.

Отже, порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності.

Собівартість реалізованих товарів визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 246 (далі - П(С)БО 9).

Запасами визнаються активи, які:

утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.

Відповідно до положень пункту 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Відповідно до положень пункту 9 П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, до складу якої включаються суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі.

 

В. о. Заступника Голови

М. В. Продан

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления