Щодо порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з надання в оренду майна (лист ДФС від 27.12.2017 р. № 3156/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.12.2017 р. № 3156/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з надання в оренду майна та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

За загальним правилом, згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань, визначену пунктом 187.1 статті 187 ПКУ, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Пунктом 201.7 статті 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Визначення термінів "постачання послуг" та "постачання товарів", а також перелік операцій, які відносяться до такого постачання, зазначено у підпунктах 14.1.185 та 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Враховуючи зазначене, якщо платник податку застосовує загальні пріавила визначення дати виникнення податкових зобов'язань, то податкові зобов'язання за операцією з виконання послуг, зокрема з надання майна в оренду, будуть визначатися на дату "першої події": або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату оформлення належним чином документа, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому ПКУ не визначено перелік документів, які мають підтверджувати факт здійснення тієї чи іншої господарської операції.

Слід зазначити, що господарські відносини між підприємствами регулюються Цивільним кодексом України та не належать до сфери контролю ДФС.

Водночас пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), тому з питання оформлення бухгалтерських документів доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.