Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист …. щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно із п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 розділу IV якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), яка здійснюється професійними спілками своїм членам протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2016 році – 1930 грн).

Під час практичного застосування зазначених норм Кодексу слід ураховувати, що діяльність професійних спілок, їх організацій та об’єднань здійснюється відповідно до Закону України від 15 вересня 1999 року  №  1045-XIV „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (далі – Закон № 1045).

Відповідно до ст. ст. 14 і 15 Закону № 1045 джерела надходження (формування) коштів профспілок, їх об'єднань, та напрями використання таких коштів визначаються  у статутах (положеннях) профспілок, їх об’єднань, які приймаються загальними (установчими) зборами, з'їздами, конференціями членів профспілок або їх повноважних представників.

Від імені членів профспілки відповідно ст. 34 Закону № 1045  розпорядження   коштами,  іншим  майном   профспілок,  їх   об'єднань,

 що належить їм на праві власності, здійснюють виборні органи профспілки або об'єднання, створені відповідно до їх статуту чи положення (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).

Водночас згідно з п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

При цьому додаткове благо – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу)
(п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для членів профспілки без придбання путівок, включаються до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковуються на загальних підставах. При цьому, якщо харчування членів профспілки організовується за принципом „шведського столу”, коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об'єкт оподаткування.

Перший заступник Голови                                                                   С.В. Білан