Отключить рекламу

при подписке на рассылку
  • Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 16.01.2017 р. № 798/6/99-99-13-02-03-15)

Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 16.01.2017 р. № 798/6/99-99-13-02-03-15)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 16.01.2017 р. № 798/6/99-99-13-02-03-15

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами Кодексу, які діяли у 2016 році.

         Згідно зі ст. 36 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» банки зобов’язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов’язаннях.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 (далі – П(С)БО № 10), безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати
(п. 11 П(С)БО № 10).

         Пунктом 139.2 ст. 139 Кодексу встановлено порядок коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають при формуванні резервів сумнівних боргів.

         Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, передбачено ст. 165 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства для отримання більш конкретної відповіді необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.

 

Голова                                                                                            Р.М. Насіров

Отключить рекламу