Отключить рекламу

при подписке на рассылку
  • Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 02.02.2017 р. № 1562/C/99-99-13-02-03-14)

Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 02.02.2017 р. № 1562/C/99-99-13-02-03-14)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 02.02.2017 р. № 1562/C/99-99-13-02-03-14

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення … щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» (далі – Закон № 2374) зобов’язуватися та набувати права, зокрема, за простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем (ст. 4 Закону № 2374).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються Кодексом, згідно з п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 якого позика – це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Тобто в розумінні Кодексу позику надають виключно фінансові установи або нерезиденти, крім нерезидентів, які мають офшорний статус.

Водночас п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що фінансова допомога – це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

         Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому ст. 184 ЦКУ передбачено, що річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, інвестиційний прибуток (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

         Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

  Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний річний оподатковуваний дохід, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

  З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства для отримання більш конкретної відповіді необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушених питань, зокрема договорів позики, статуту, рішення про зменшення частки статутного капіталу та виплату доходу тощо.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

Отже, з питання цивільних відносин Ви можете звернутися до Міністерства юстиції України.

 

З повагою

В.о. Голови                                                                                                                М.В. Продан

Отключить рекламу