Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 07.02.2017 р. № 1770/5/99-99-13-02-03-16)

Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 07.02.2017 р. № 1770/5/99-99-13-02-03-16)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 07.02.2017 р. № 1770/5/99-99-13-02-03-16

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Статтею 100 Конституції України передбачено, що правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

Згідно зі ст. 8 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679) відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку України є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.

Відповідно до ст. 10 Закону № 679 членам Ради Національного банку України оплачуються витрати, здійснені у зв’язку з виконанням ними своїх повноважень, відповідно до Регламенту Ради Національного банку України.

Матеріально-технічне та організаційне забезпечення роботи Ради Національного банку України та її робочих органів здійснює Національний банк України відповідно до кошторису адміністративних витрат.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються  кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та неповернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: на відрядження – у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом (п.п. «а» 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу).

Не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Водночас, згідно з п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Отже, сума грошового відшкодування будь – яких витрат платника податку включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

 

Перший заступник Голови                                                                    С.В. Білан

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления