Щодо права на податкову знижку (лист ДФС від 02.02.2018 р. № 452/Р/99-99-13-01-03-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 02.02.2018 р. № 452/Р/99-99-13-01-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо права на податкову знижку та повідомляє.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.

Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Кодексу платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 Кодексу право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому об’єкт житлової іпотеки придбавається та збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу фізична особа - резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Отже, витрати, які понесені відповідно до норм пп. 166.3.1 та 166.3.8 п. 166,3 ст. 166 Кодексу, має право включити до складу податкової знижки платник податків, який є позичальником за кредитним договором та яким фактично понесені витрати.

Одночасно слід зазначити, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).