Щодо реєстрації платником ПДВ та оподаткування ПДВ операцій з надання майнових прав інтелектуальної власності на створені за замовленням нерезидента комп’ютерні програми (лист ДФС від 21.12.2017 р. № 3091/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.12.2017 р. № 3091/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування податком на додану вартість

Державна фіскальна служба розглянула лист звернення платника щодо реєстрації платником ПДВ та оподаткування ПДВ операцій з надання майнових прав інтелектуальної власності на створені за замовленням нерезидента комп’ютерні програми та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Водночас, відповідно до пункту 26¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції визначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. N 536 (далі - УПК N 536), крім положень УПК N 536, якими визначено порядок оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції, що був чинний до 01.01.2015 р.

Відповіді на питання щодо кваліфікації платежів за надання права на використання комп’ютерної програми містяться у листі ДФС України від 18.08.2015 р. № 30644/7/99-99-19-02-02-17 "Про платіж за використання комп’ютерної програми".

Вказаний лист розміщено на сайті ДФС України www.sfs.gov.ua та може використовуватись у діяльності платника податку.

Відповідно до Закону України від 23 березня 2000 року N 1587-III "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних" (далі - Закон N 1587) та Закону України від 23 грудня 1993 року N 3792-ХІІ "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон N 3792) комп’ютерна програма - це набір інструкцій вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).

Примірником комп’ютерної програми є копія комп’ютерної програми, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї комп’ютерної програми і містить усі зафіксовані в комп’ютерній програмі рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і без нього) (стаття 2 Закону N 1587).

Комп’ютерні програми є об’єктами авторського права, які охороняються як літературні твори (підпункт 2 пункту 1 та пункт 4 статті 433 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)). Автору твору належать особисті немайнові права (стаття 423 та стаття 438 ЦКУ) та майнові права інтелектуальної власності (стаття 440 ЦКУ).

Статтею 1107 ЦКУ визначені види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, які передбачають використання об’єкта права інтелектуальної власності, до яких, зокрема, належать ліцензія або ліцензійний договір.

Пунктом 9 статті 1109 ЦКУ передбачено, що умови ліцензійного договору, які суперечать положенням ЦКУ є нікчемними.

Якщо  згідно з ліцензійним (субліцензійним) договором умови використання комп’ютерної програми не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 Кодексу.

Якщо згідно з ліцензійним (субліцензійним) договором умови використання комп’ютерної програми обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 26¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців,сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу.

Згідно із розділами V та XX Кодексу до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Згідно з пунктом 183.1, пунктом 183.2 статті 183 Кодексу для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ (далі - Заява).

Пунктом 183.10 статті 183 Кодексу визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Отже, у розумінні пункту 181.1 статті 181 Кодексу Товариство зобов’язане зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу у разі, якщо загальний обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень.

Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у такого Товариства виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. гривень.