Щодо справляння авансового внеску з податку на прибуток, передбаченого ст. 57 ПКУ, у випадку виплати сільськогосподарським виробничим кооперативом кооперативних виплат та виплат на майнові паї його членам та асоційованим членам (лист ГУ ДФС у Харківській області від 08.08.2017 р. № 1530/ІПК/20-40-12-04-14)

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 08.08.2017 р. № 1530/ІПК/20-40-12-04-14

Головне управління ДФС у Харківській області розглянуло запит про надання податкової консультації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Стосовно справляння авансового внеску з податку на прибуток, передбаченого ст. 57 Кодексу, у випадку виплати сільськогосподарським виробничим кооперативом кооперативних виплат та виплат на майнові паї його членам та асоційованим членам.

Відповідно із підпунктом 14.1.891 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), термін "кооперативні виплати" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про кооперацію".

Кооперативні виплати - це частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу. Ця норма не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Виплати на паї - виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу. Розмір виплат на паї встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов'язкових коштів на формування і поповнення його фондів. Виплати можуть здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення паю та в інших формах, передбачених статутом кооперативу. Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу, (ст. 26 Закону України "Про кооперацію", зі змінами та доповненнями, від 10.07.2003 р. N 1087-IV - далі Закон N 1087).

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Статтею 297 глави 1 розділу XIV Кодексу, визначено, що дивіденди, які виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV цього Кодексу.

Відповідно підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 розділу II Кодексу, крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Підпунктом 57.11.3 цього пункту визначено, що авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів:

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.11.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

• платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

• фізичним особам.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п.165.1 ст. 165 Кодексу) (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Під терміном "пасивні доходи" для цілей розділу IV Кодексу слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 Кодексу.

Згідно з пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (у редакції Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", враховуючи зміни, внесені Законом України від 23 березня 2017 року N 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні") з 01.01.2017 доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 9 відсотків.

Водночас ст. 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема кооперативні виплати члену виробничого сільськогосподарського кооперативу (пп. 165.1.48 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, нарахованих суб'єктом господарювання - платником єдиного податку оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кооперативні виплати, які виплачуються члену виробничого сільськогосподарського кооперативу.

При цьому оскільки кооперативні виплати та виплати на майнові паї не належать до оплати праці, то такі виплати не є базою нарахування єдиного внеску.

Водночас слід зауважити, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у Харківській області не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.