при подписке на рассылку
gift_icon
  • Щодо віднесення кредиторської та дебіторської заборгованостей до категорії "безнадійна" у разі укладення договору про збільшення терміну позовної давності (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 333/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Щодо віднесення кредиторської та дебіторської заборгованостей до категорії "безнадійна" у разі укладення договору про збільшення терміну позовної давності (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 333/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 333/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо віднесення кредиторської та дебіторської заборгованостей до категорії "безнадійна" у разі укладення договору про збільшення терміну позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (ЦКУ) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 259 ЦКУ позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, якщо платник податку на прибуток уклав договір про збільшення позовної давності до спливу загального терміну позовної давності 3 роки і новий термін позовної давності ще не закінчився, то така заборгованість не є безнадійною.

Щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток у 2017 році заборгованості, яка набула статусу безнадійної у 2012 році, але не була списана і віднесена до доходів/витрат у 2012 році - внаслідок бухгалтерської помилки.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015 р., безнадійною вважається заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

У редакції Кодексу, чинній до 01.01.2015 р., порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості в умовах дії Кодексу встановлено п. 159.1 ст. 159 Кодексу.

Починаючи з 01.01.2015 р., об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансовою результату до опотаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (пп. 134.1.1 и. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Стосовно виправлення у бухгалтерському обліку помилок щодо списання кредиторської та дебіторської заборгованостей, які не були списані, вважаємо доцільним звернутись до Міністерства фінансів України, оскільки регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления