Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • Щодо відповідальності за несвоєчасну сплату податку з доходу фізичних осіб та військового збору і порядку застосування податкової застави та в межах обставин, викладених в зверненні (лист ДФС від 29.05.2017 р. № 398/Я/99-99-13-01-03-14/ІПК)

Щодо відповідальності за несвоєчасну сплату податку з доходу фізичних осіб та військового збору і порядку застосування податкової застави та в межах обставин, викладених в зверненні (лист ДФС від 29.05.2017 р. № 398/Я/99-99-13-01-03-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.05.2017 р. № 398/Я/99-99-13-01-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо відповідальності за несвоєчасну сплату податку з доходу фізичних осіб та військового збору і порядку застосування податкової застави та в межах обставин, викладених в зверненні, повідомляє таке.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Згідно пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Водночас, відповідно до пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Доходи, зазначені у пп. 170.1.1 - 170.1.3 п. 170.1 ст.170 Кодексу, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Крім того, відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з Кодексом включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування). Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець (пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Зазначені у річній податковій декларації суми податкових зобов’язань, що підлягають сплаті самостійно фізичною особою, є сумами узгодженого податкового зобов’язання.

Разом з тим, особи, які відповідно до IV розділу Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується відповідальність, встановлена главами 11 та 12 Кодексу. При цьому до осіб, що притягуються до відповідальності відносяться - платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Слід зазначити, що порядок застосування відповідальності залежить від правопорушення та строків виникнення правопорушення.

Отже, особи, що мають статус податкових агентів та якими порушено норми Кодексу щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку (збору) несуть відповідальність, встановлену главами 11 та 12 Кодексу.

Щодо процедури застосування податкової застави, то слід зазначити наступне.

Процедура застосування податкової застави визначена ст. 88 - 93 Кодексу.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Право податкової застави виникає у випадках, встановлених Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Кодексу право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації;

- у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом;

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 Кодексу.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, право податкової застави розповсюджується на майно платника податків, у якого обліковується податковий борг, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям