Подпишитесь на новости и получите книгу бесплатно!
  • Щодо визначення об'єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (лист ДФС від 28.04.2017 р. № 9421/6/99-99-12-03-04-15)

Щодо визначення об'єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (лист ДФС від 28.04.2017 р. № 9421/6/99-99-12-03-04-15)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.04.2017 р. № 9421/6/99-99-12-03-04-15

Державна фіскальна служба України на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 у справі N 804/5825/15, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 у справі N 804/5825/15, ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 N К/800/45488/15 щодо визнання недійсною індивідуальної податкової консультації Товариству стосовно визначення об'єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин від 09.04.2015 N 7579/99-99-15-04-01-15, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію.

Поняття, правила та положення, установлені Кодексом, застосовуються виключно для регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів (п. 5.1 ст. 5 Кодексу).

Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX "Рентна плата" Кодексу - діяльність, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (пп. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Згідно з пп. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до первинної переробки (збагачення) мінеральної сировини як виду господарської діяльності гірничодобувного підприємства включаються сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушка, класифікація (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури).

Разом з тим у 2015 році уточнено визначення первинної переробки, наведене у пп. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, шляхом виключення окремих технологічних операцій. Зокрема, зазначено, що виключенню підлягають операції з "агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами", що, власне, й було зазначено в рішенні Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 N К/800/45488/16.

Технологічні операції з агломерації/грудкування руди з термічною обробкою - операції, спрямовані на підготовку продукції гірничих підприємств відповідно до вимог перевізників та металургійних підприємств.

Щодо виключення із первинної переробки технологічних операцій "збагачення фізико-хімічними методами", то необхідно звернути увагу, що технологічні операції із "збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури)" належать до переліку операцій первинної переробки.

Враховуючи викладене, до операцій, що виключені із первинної переробки, необхідно відносити технологічні операції збагачення фізико-хімічними методами, що призводять до якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури. Для руд заліза такий вид збагачення відбувається під час випалу піритових колчеданових руд із вмістом заліза 46,7 відс. до 72,4 відс., які на території України не зареєстровані як балансові запаси.

Товариство має спеціальні дозволи на користування надрами для видобування залізистих кварцитів як бідних руд заліза, що вимагають збагачення та які використовують у металургії для отримання чорних металів (пп. 4.1.4 п. 4.1 розд. 4 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 18.10.2002 N 155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2002 за N 881/7169, далі - Інструкція).

Для об'єктів надр, на яких господарську діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин здійснює Товариство, мінеральна форма залізних руд представлена магнетитом - основним компонентом руд залізистих кварцитів, що є відмінною від мінеральної форми колчеданових руд.

Залізисті кварцити - породи, що майже на 50 відс. складені основною мінеральною формою магнетитом. При цьому розмір кристалів магнетиту, які не зрощені з іншими мінеральними формами, складає 63 мікрометри, а для окремих руд - 22 мікрометри.

Таким чином, при підготовці до операцій з класифікації (сортування) руд заліза, маса гірської породи, що подрібнена до уламків розмірами до 1000 мм в результаті вибухових робіт під час добування залізної руди, піддається технологічним операціям первинної переробки, що включають операції збирання, дроблення або мелення, які забезпечують виокремлення мінеральної форми магнетиту із мінеральних агрегатів зростання з іншими мінеральними формами.

Класифікація - процес поділу (сепарації) подрібнених матеріалів у рідкому або повітряному середовищі на основі відмінності в швидкостях падіння (осідання) частинок різного розміру, форми і щільності. Мета - отримання продуктів різного гранулометричного складу та щільності. Класифікацію застосовують у гірській промисловості, переважно для руд чорних і кольорових металів, вугілля тощо, для забезпечення оптимальної крупності продуктів при подальшій обробці, в тому числі перед гравітаційною сепарацією та (або) флотацією.

Класифікація (сортування) може мати різні методи поділу мінералів за фізичними властивостями: міцність, форма, щільність, магнітна сприйнятливість, електропровідність, змочуваність, адсорбційна здатність, поверхнева активність, але без зміни їх агрегатно-фазового стану, хімічного складу, кристалохімічної структури мінеральних фаз.

Результатом виконання операцій з класифікації (сортування) подрібнених руд заліза із застосуванням одного або кількох із вказаних методів є продукція, яка характеризується вмістом заліза в інтервалі 65 - 70 відс. та майже повністю складається із магнетиту - основної мінеральної фази руд заліза.

Способи сортування визначаються під час технологічних досліджень у рамках геологічного вивчення і залежать від мінерального складу руд, їхніх текстурно-структурних особливостей, а також характеру нерудних мінералів і фізико-механічних властивостей руд. Магнетитові руди сортуються магнітним способом. Застосування сухої і мокрої магнітної сепарації для збагачення магнетитових руд забезпечує одержання кондиційних концентратів навіть при порівняно низькому вмісті заліза в руді. У разі наявності в рудах у промисловій кількості гематиту поряд з магнетитом можуть застосовуватися магнітно- флотаційний (для тонковкраплених руд) чи магнітно-гравітаційний (для крупновкраплених руд) способи сортування. Схеми сортування магнетитових кварцитів включають подрібнення, розмелювання й сепарацію у слабкому магнітному полі (пп. 4.1.5 п. 4.1 розд. 4 Інструкції).

Номенклатурою продукції промисловості, затвердженою наказом Державної служби статистики України від 05.12.2014 N 382 "Про внесення змін до Номенклатури продукції промисловості (НПП), затвердженої наказом Державної служби статистики України від 17 грудня 2012 року N 520 (зі змінами)", для проведення державних статистичних спостережень зі статистики промисловості у секції В "Продукція добувної промисловості і розроблення кар'єрів" у розділі 07 "Руди металеві" у підрозділі 07.10.10 "Руди залізні" виділяють код 07.10.10.00 "Руди та концентрати залізні (крім піриту випаленого (залізорудного колчедану))", який містить такі підкоди:

07.10.10.00.31 Руди залізні неагломеровані;

07.10.10.00.32 Концентрати залізорудні неагломеровані.

Відповідно до затверджених способів сортування руди залізні неагломеровані, які потребують збагачення, піддаються первинній переробці до концентратів залізорудних неагломерованих.

Згідно з рішеннями судів для гірничих підприємств об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин слід вважати обсяг товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли лише первинну переробку мінеральної сировини (переробку залізистих кварцитів до неагломерованого магнетитового концентрату), а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини - неагломерованого магнетитового концентрату, що є продуктом первинної переробки добутої залізної руди.

Отже, об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин для Товариства є обсяг неагломерованого залізорудного концентрату.

Відповідно базою оподаткування цією платою для неагломерованого залізорудного концентрату є:

у разі його реалізації - вартість, обчислена за більшою величиною: за фактичною ціною або за розрахунковою вартістю такого концентрату;

у разі відсутності його реалізації - розрахункова вартість такого концентрату.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень п. 52.2 ст. 52 Кодексу ця консультація, надана на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 у справі N 804/5825/15, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 у справі N 804/5825/15, ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 N К/800/45488/15, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно Товариством.

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления