Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання акту цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, як підстави для визнання господарських операції такими, що відповідають принципу «витягнутої руки» та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 39.2.1.8 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо під час здійснення господарських операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності цих операцій принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування.

Статтею 3 Закону України від 12.07.2001 № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон) визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Суб’єктами оціночної діяльності згідно ст. 5 Закону є:

суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

У випадках проведення незалежної оцінки майна (оцінка майна, що проведена суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання) складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону (ст.3 Закону).

Так, згідно ст. 12 Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Водночас, ст. 7 Закону визначені обставини за яких обов’язково проводиться оцінка майна.

Так, проведення оцінки майна є обов’язковим у випадках:

створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);

визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою;

визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

в інших випадках за рішенням суду або у зв’язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Проведення незалежної оцінки майна є обов’язковим у випадках застави державного та комунального майна, внесення державними науковими (науково-дослідними, науково-технологічними, науково-технічними, науково-практичними) установами та державними університетами, академіями, інститутами майнових прав інтелектуальної власності як внеску до статутного капіталу господарських товариств, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

З урахуванням вищезазначеного, для цілей застосування абзацу 3 п.п. 39.2.1.8 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу мають виконуватись наступні умови:

проведення оцінки має бути обов’язковим саме для проведення контрольованої операції, а не для переказу коштів при розрахунках за цю операцію;

оцінка має бути проведення, а її результати мають бути оформлені суб’єктом оціночної діяльності відповідно до вимог Закону.

Отже, акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, кон’юнктурі ринку, не є документом, який підтверджує відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для цілей абзацу 3 п.п. 39.2.1.8 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.