Щодо застосування норм Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Лист ДФСУ від 04.07.2017 р. N 957/О/99-99-13-02-01-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 04.07.2017 р. N 957/О/99-99-13-02-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо застосування норм Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) і повідомляє таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон N 2464.

Згідно з пунктом 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2464 (норма діяла до 01.01.2016 р.), платники єдиного внеску, вказані у статті 4 Закону N 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Законі України від 02 вересня 2014 року N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669), звільняються від виконання своїх обов'язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону N 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (далі - АТО) або військового чи надзвичайного стану.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом N 2464 за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО до платників єдиного внеску, які не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, подали до органу доходів і зборів заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, на території яких здійснювалася АТО, зазначеним у Законі N 1669 визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053-р (далі - розпорядження N 1053) діяв з 30.10.2014 р. до 04.11.2014 р., дію якого призупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. N 1079-р (далі - розпорядження N 1079).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. N 1275-р затверджений остаточний Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО та визнані такими, що втратили чинність, деякі розпорядження Кабінету Міністрів України, зокрема розпорядження N 1053 та N 1079.

Водночас, Законом України від 24 грудня 2015 року N 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 911) внесено зміни до Закону N 1669, зокрема виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону N 1669, в якому скасовано норму, зазначену в пункті 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2464, щодо звільнення від виконання обов’язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону N 2464, платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

Отже, з 01.01.2016 р. законодавством про єдиний внесок не передбачено особливих умов щодо виконання зобов’язань платниками єдиного внеску, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

Якщо платником єдиного внеску в період з 30.10.2014 р. до 04.11.2014 р. (дія розпорядження N 1053) та в період з 02.12.2015 р. по 31.12.2015 р., (період між дією розпорядження N 1079 та набранням чинності Закону N 911) заява та сертифікат Торгово-промислової палати України до органу доходів і зборів не надавались, підстави для визнання недоїмки з єдиного внеску безнадійною та такою, що підлягає списанню відсутні.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (пункти 1 та 4 частини другої статті 6 Закону N 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону N 2464).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом N 2464, є недоїмкою (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 2464).

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя статті 25 Закону N 2464).

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята статті 25 Закону N 2464).

Крім того, повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.