Отключить рекламу

при подписке на рассылку
gift_icon
  • Щодо застосування податкової соціальної пільги (лист ДФС від 23.01.2018 р. № 262/І/99-99-13-01-01-14/ІПК)

Щодо застосування податкової соціальної пільги (лист ДФС від 23.01.2018 р. № 262/І/99-99-13-01-01-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 23.01.2018 р. № 262/І/99-99-13-01-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації з питань застосування податкової соціальної пільги та з урахуванням фактично викладених обставин в межах компетенції повідомляє наступне.

Сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання регулює Сімейний кодекс України (далі - СКУ).

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. При цьому дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (п. 2 ст. 3 СКУ).

Водночас виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини наведено у ст. 121 СКУ, які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. ст. 122 та 125 СКУ.

Згідно зі ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини наведені у ст. 150 СКУ. Зокрема, передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

У ст. 181 СКУ наведено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, зокрема за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПКУ, ст. 169 якого встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу.

Так, відповідно до п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року для будь-якого платника податку.

Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ), на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування/виплати (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж 50 відсотків, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. Перелік таких документів та порядок їх подання визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1227 (далі - Порядок).

Згідно із п. 3 ст. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Отключить рекламу
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления