USD27.072
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Щодо застосування положень п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України (лист ГУ ДФС у м. Києві від 07.10.2016 р. № 21769/10/26-15-12-05-11 )

Щодо застосування положень п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України (лист ГУ ДФС у м. Києві від 07.10.2016 р. № 21769/10/26-15-12-05-11 )

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 07.10.2016 р. № 21769/10/26-15-12-05-11

 

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_» щодо застосування положень п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі –ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.       

Різниці, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, встановлені статтями 138-140 ПКУ.

Зокрема, однією з різниць є проценти за борговими зобов’язаннями (п. 140.1 ст. 140 ПКУ).

Під борговими зобов’язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення (п. 140.1 ст. 140 ПКУ).    

Відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, – більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.

Отже, норми п. 140.2 ст. 140 ПКУ поширюються виключно на різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій з пов’язаними особами – нерезидентами.

З 01.01.2015 року фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тобто, з питання врахування в сумі, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування, відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ, відсотків по кредитному договору, які не відносяться до фінансових витрат, а капіталізуються, доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що згідно ст. 36 Кодексу платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

Заступник начальника                                                  Е.М. Пруднікова

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления