Стосовно оподаткування доходів нерезидента - фізичної особи (лист ДФС від 14.07.2017 р. № 1197/6/99-99-01-02-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.07.2017 р. № 1197/6/99-99-01-02-02-15/ІПК

Стосовно оподаткування доходів нерезидента - фізичної особи

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з в пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти - це фізичні особи, які не є резидентами України.

Визначення резидентського статусу фізичної особи встановлено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 Кодексу, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV для нерезидентів).

Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу), суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу), дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставки податку на доходи фізичних осіб встановлено ст. 167 Кодексу.

Крім того, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (збір) із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Згідно з п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому звертаємо увагу на те, що у своєму листі ви не вказали, резидентами якої саме країни є фізичні особи, з якими ви співпрацюєте, а кожний конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у вашому листі, потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

У самому загальному випадку в залежності від умов цивільно-правового договору, укладеного між нерезидентом і резидентом України, діяльність нерезидента може кваліфікуватися як незалежна, оподаткування якої регулюється положеннями ст. 14 Модельної Конвенції ОЕСР (далі - Конвенція), та як залежна (робота за наймом), яка оподатковується згідно з положеннями ст. 15 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Конвенції дохід, що одержується резидентом іншої країни від надання професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується тільки у цій іншій країні, якщо він тільки не має постійної бази в Україні, яка регулярно використовується ним з метою здійснення цієї діяльності. Якщо у нього є така постійна база, дохід може оподатковуватись в Україні, але тільки в тій частині, що відноситься до цієї постійної бази.

Згідно з п. 2 ст. 14 Конвенції термін "професійні послуги" включає, зокрема незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, так само, як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів.

Відповідно до положень п. 1 ст. 15 Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, що одержуються резидентом іншої країни у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються, тільки у цій іншій країні, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в Україні. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином (в Україні), отримана винагорода може оподатковуватись в Україні.

Слово "може" не означає, що платник має право вибору країни, в якій він буде сплачувати податок. Ці слова належать до права держави оподатковувати зазначений дохід відповідно до свого податкового законодавства.

Згідно з положеннями п. 2 ст. 15 Конвенції незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом іншої країни у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Україні, оподатковується тільки у цій іншій країні, якщо одночасно виконуються 3 умови:

а) одержувач перебуває в Україні протягом періоду або періодів що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого періоду, що становить дванадцять місяців, який починається або закінчується у відповідному податковому році; і

б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України; і

в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.

У випадку, що розглядається, положення п. 2 ст. 15 Конвенції не можуть бути застосовані, зважаючи на те, що одна з умов не виконується - винагорода сплачується наймачем, який є резидентом України.

Згідно з пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу, у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.