Налогообложение операций финансового лизинга

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 30.11.2000 р. N 6630/6/15-1116
   
   Щодо оподатковування операцій фінансового лізингу

   
   Державна податкова адміністрація України <...> повідомляє.
   
   1. Визначення операцій фінансового лізингу
   
   Відповідно до пп. 1.18.2 ст. 1 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із внесеними змінами та доповненнями (далі - Закон), фінансовий лізинг (оренда) - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов'язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю.
   
   Крім того, п. 1 ст. 4 Закону України від 16.12.97 р. N 723/97-ВР "Про лізинг" (із змінами) визначено, що фінансовий лізинг є одним із видів лізингу. Під фінансовим лізингом розуміється договір лізингу, у результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
   
   Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менш ніж 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
   
   Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача чи викуповується ним за залишковою вартістю.
   
   2. Відображення операцій фінансового лізингу в податковому обліку лізингоодержувача
   
   Підпунктом 1.18.2 ст. 1 Закону визначено, що основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондів орендаря.
   
   Підпунктом 8.5.2 ст. 8 Закону встановлено, що лізингоодержувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.
   
   Таким чином, підприємство, що одержало у фінансовий лізинг основні фонди, збільшує балансову вартість основних фондів відповідної групи на балансову вартість отриманих основних фондів і нараховує амортизацію на всю балансову вартість групи, тобто з урахуванням балансової вартості об'єктів фінансового лізингу.
   
   При цьому відповідно до пп. 7.9.1 ст. 7 Закону з урахуванням особливостей, установлених цим Законом, не включається до валового доходу і не підлягає оподаткуванню майно, залучене платником податку на підставі договору лізингу (оренди).
   
   Лізингоодержувач може за погодженням з лізингодавцем відповідно до чинного законодавства України з питань лізингу включити витрати на утримання об'єкта лізингу (ремонт, технічне обслуговування тощо), а також витрати на страхування відповідних ризиків, пов'язаних з об'єктом лізингу, до складу лізингових платежів, або здійснювати компенсацію вартості відповідних товарів (робіт, послуг) безпосередньо підприємствам, які здійснюють продаж цих товарів (робіт, послуг).
   
   І в першому і в другому випадку витрати лізингоодержувача відповідно до підпунктів 5.2.1 і 5.2.10 ст. 5 Закону відносяться до валових витрат, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктами 5.3.2, 5.4.6 ст. 5 і пп. 8.7.1 ст. 8 Закону.
   
   Враховуючи наведене, лізингові платежі за договорами фінансового лізингу лізингоодержувачем включаються до валових витрат у повному обсязі, за винятком таких складових лізингового платежу, як:
   
   - сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж, - на підставі підпункту 5.3.2 ст. 5 Закону;
   
   - витрати зі страхування, не передбачені пп. 5.4.6 ст. 5 Закону.
   
   Лізингові платежі за договором фінансового лізингу, що сплачуються лізингоодержувачем на користь лізингодавця, відображаються з урахуванням вищезазначених обмежень у рядку 25 декларації про прибуток підприємства.
   
   3. Відображення операцій фінансового лізингу у податковому обліку лізингодавця
   
   Підпунктом 1.18.2 ст. 1 Закону визначено, що витрати орендодавця на купівлю об'єктів фінансового лізингу не включаються до складу валових витрат або до складу основних фондів такого орендодавця.
   
   Відповідно до пп. 8.5.2 ст. 8 Закону балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів.
   
   Таким чином, витрати орендодавця (лізингодавця) на купівлю (виготовлення, створення) об'єктів фінансового лізингу в будь-якому випадку не включаються до складу його валових витрат.
   
   Якщо лізингодавець одержав від лізингоодержувача замовлення на придбання основних фондів і придбав за цим замовленням у продавця лізингового майна відповідні основні фонди, то балансова вартість відповідної групи основних фондів лізингодавця не збільшується на балансову вартість придбаного для передачі лізингоодержувачу лізингового майна.
   
   Якщо лізингодавець одержав від лізингоодержувача замовлення на основні фонди, що були раніше придбані (виготовлені, створені) лізингодавцем для використання у власній господарській діяльності, то балансова вартість відповідної групи основних фондів лізингодавця зменшується на вартість основних фондів, які надаються ним у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів.
   
   Підпунктом 4.1.4 ст. 4 Закону встановлено, що до складу валового доходу включаються доходи від здійснення операцій лізингу (оренди). Такий дохід одержується лізингодавцем у вигляді лізингових платежів, які виплачуються лізингоодержувачем за погодженим з лізингодавцем графіком відповідно до умов договору (частина друга п. 2 ст. 12 Закону України "Про лізинг").
   
   Згідно з п. 2 ст. 16 Закону України "Про лізинг" лізингові платежі включають:
   
   - суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;
   
   - суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;
   
   - платіж як винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно;
   
   - відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем;
   
   - інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.
   
   Таким чином, враховуючи, що витрати орендодавця на купівлю об'єктів фінансового лізингу попередньо не включені до складу його валових витрат чи до складу основних фондів, то до валового доходу орендодавця включаються доходи від здійснення операцій фінансового лізингу (оренди), за вирахуванням суми, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж.
   
   Суми лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що одержуються лізингодавцем від лізингоодержувача, відображаються за вирахуванням вищезазначених сум у рядку 6 декларації про прибуток підприємства.
   
   Заступник Голови
   Г. Оперенко