О льготах по налогообложению доходов, полученных физическими лицами от предоставления в аренду земельной доли (пая)

   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 20.08.2007 р. N 4136/ч/17-0715
   
   Щодо пільг з оподаткування доходів, одержаних фізичними особами від надання в оренду земельної частки (паю)

   
   Державна податкова адміністрація України розглянула лист, який надійшов з Міністерства праці та соціальної політики України, щодо пільг з оподаткування доходів, одержаних фізичними особами від надання в оренду земельної частки (паю), і в межах своєї компетенції повідомляє.
   
   З 1 січня 2004 року набрав чинність Закон України N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), прийнятий Верховною Радою України 22 травня 2003 року.
   
   Законом (стаття 9) установлено, що доходи, одержані фізичними особами від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону у розмірі 13 відсотків (після 1 січня 2007 року - 15 відсотків).
   
   Зазначені доходи кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок (пп. 9.1.5 п. 9.1 ст. 9 Закону).
   
   Податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуванні доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону).
   
   При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.
   
   Отже, у разі виплати орендарем доходу - орендної плати фізичній особі від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, орендар як податковий агент зобов'язаний нарахувати, утримати, перерахувати податок до бюджету і повідомити податковий орган про виплачені суми доходу і утриманий податок за ф. N 1ДФ.
   
   Що стосується пільг з оподаткування, то Законом передбачено їх надання у вигляді податкової соціальної пільги. Згідно із статтею 6 Закону податкова соціальна пільга застосовується лише до нарахованого на користь платника податку місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Визначення поняття "заробітна плата" наведено у пунктах 1.1 та 1.3 "д" статті 1 Закону.
   
   Згідно з положеннями цих підпунктів, "заробітна плата" - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Крім того, для цілей цього Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування податкової соціальної пільги Законом не передбачено.
   
   Водночас повідомляємо, що згідно з Законом (пп. 22.2 ст. 22) у разі, якщо норми інших законів чи законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону, а згідно з п. 22.11 цієї статті інші не податкові Закони, в т. ч. і Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" повинні бути приведені у відповідність до Закону у частині оподаткування і звільнення від сплати податку.
   
   Голова ДПА України
   А. Брезвін