Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О предоставлении разъяснений относительно учета обязательств распорядителей бюджетных средств

О предоставлении разъяснений относительно учета обязательств распорядителей бюджетных средств



   
ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 29.07.2008 р. № 15-04/1696-12260

   
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади
   
   Головні управління Державного казначейства України в Автономній Республіці
   Крим, областях, містах Києві та Севастополі
   
   Міністерство фінансів Автономної Республіці Крим, Головні фінансові управління
   обласних, Київської міської державних адміністрацій, фінансове управління
   Севастопольської міської державної адміністрації
   
   копія: Департамент обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів
   
   Департамент відомчого контролю
   
   Департамент фінансово-господарської діяльності

   
Про надання роз’яснень щодо обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів

   Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів державного і місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні (далі - розпорядники бюджетних коштів) здійснюють реєстрацію зобов’язань в органах Державного казначейства відповідно до вимог Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 №136 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2004 за №1068/9667 (далі – Порядок).
   
   З метою врегулювання проблемних питань, які виникають при реєстрації зобов’язань, та однозначного трактування положень Порядку, Державне казначейство України роз’яснює наступне.
   
   1. Згідно зі статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" органи Державного казначейства України здійснюють облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів у порядку, визначеному Державним казначейством України, та відображають їх у звітності про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів.
   
   Порядком визначено, що органи Державного казначейства обліковують в бухгалтерському обліку виконання бюджетів усі зобов’язання (минулого та поточного бюджетних періодів) розпорядників бюджетних коштів, незалежно від меж планових призначень.
   
   Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам. За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету (стаття 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України").
   
   При здійсненні господарської діяльності розпорядники бюджетних коштів повинні керуватись положенням частини 6 статті 51 Бюджетного кодексу України, згідно з яким будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, вважаються небюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Узяття таких зобов’язань є бюджетним правопорушенням.
   
   Відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним кодексом України, несуть розпорядники бюджетних коштів (частина 4 статті 51 Бюджетного кодексу України).
   
   Сума зареєстрованих непроплачених фінансових зобов’язань розпорядника бюджетних коштів повинна відповідати сумі кредиторської заборгованості та сумі попередньої плати, відображеним у Звітах про бюджетну заборгованість (форма №7д, №7м), встановлених Порядками складання місячної, квартальної та річної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів на відповідний рік.
   
   Звертаємо Вашу увагу, що погашення небюджетних фінансових зобов’язань не проводиться, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (стягнення кредиторської заборгованості за рішенням судів; зменшення обсягів небюджетної заборгованості шляхом списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України).
   
   За умови взяття розпорядником бюджетних коштів зобов’язань понад кошторисні призначення або за відсутності відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету органи Державного казначейства України реєструють такі зобов’язання в обліку та повідомляють розпорядника бюджетних коштів у письмовому вигляді про необхідність вжиття розпорядником бюджетних коштів заходів для усунення порушення законодавства в частині перевищення ним бюджетних повноважень.
   
   2. Для реєстрації зобов’язань розпорядником бюджетних коштів подається до органу Державного казначейства України Реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі – Реєстр) і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов’язання.
   
   При цьому, у разі реєстрації зобов’язань, за якими застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів залишає в органі Державного казначейства України копії договорів, укладених із застосуванням процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, засвідчені в установленому порядку.
   
   При реєстрації зобов’язань для здійснення видатків на капітальне будівництво, розпорядник бюджетних коштів залишає в органі Державного казначейства України копії документів, засвідчених в установленому порядку, перелік яких визначено пунктом 8 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, тобто:
   
   - титул будови (об'єкта) або титул перехідної будови (об'єкта);
   
   - внутрішньобудівельний титул будови (об'єкта);
   
   - титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва;
   
   - договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівництва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту). У разі здійснення будівництва об'єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об'єктів - додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році;
   
   - наказ, рішення про затвердження проектно-кошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об'єкт;
   
   - інші документи згідно з нормативно-правовими актами Державного казначейства щодо касового виконання державного бюджету за видатками.
   
   Звертаємо вашу увагу, що пунктом 8 Порядку державного фінансування капітального будівництва встановлено обов’язковий перелік документів, необхідний для цільового спрямування бюджетних коштів, але зазначене не забороняє у разі виникнення потреби залишити додаткові підтвердні документи (експертний висновок на проектно-кошторисну документацію, підтвердження на користування земельною ділянкою в разі власного будівництва, свідоцтво на право власності на нерухоме майно, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будівництва, якщо це передбачено умовами договору тощо).
   
   Стосовно довідок про вартість фактично виконаних робіт форми КБ-2 та КБ-3, то зазначені акти є підтвердними документами для реєстрації фінансових зобов’язань і залишати їх в органах Державного казначейства України не потрібно.
   
    3. Відповідно до пункту 4.10 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 №1153, копія документа засвідчується підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу. Копія може бути засвідчена нотаріально або особою, яка відповідно до законодавства має право засвідчувати документи.
   
    Напис про засвідчення документа складається із слова "Згідно", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту "Підпис". Напис про засвідчення документа завіряється печаткою з найменуванням відповідної установи (негербовою) або її структурного підрозділу (канцелярії).
   
   4. Нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності через 10 днів після державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності (пункт 5.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661).
   
   Ураховуючи зазначене, копії підтвердних документів, які залишаються в органі Державного казначейства України (пункт 2.8 Порядку), подаються розпорядниками бюджетних коштів за зобов’язаннями, що реєструються, після набрання чинності наказу Державного казначейства України від 22.04.2008 №137 “Про затвердження Змін до Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України”.
   
   Отже, якщо зобов’язання були зареєстровані розпорядником бюджетних коштів до набрання чинності наказу Державного казначейства України від 22.04.2008 №137, копії підтвердних документів за такими зобов’язаннями в органах Державного казначейства України не залишаються, не зважаючи на те, що фінансові зобов’язання будуть реєструватись після набрання чинності зазначеного наказу.
   
   Відповідно до статей 213 та 345 наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 №41 строк зберігання Реєстрів (Реєстрів фінансових зобов’язань) та копій підтвердних документів, які надаються розпорядниками бюджетних коштів відповідно до пункту 2.8 Порядку, становить 3 роки.
   
   5. Розпорядники бюджетних коштів можуть включати у Реєстр декілька зобов’язань (фінансових зобов’язань). Органи Державного казначейства звіряють надані розпорядниками бюджетних коштів реєстри та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до реєстру. У разі виявлення порушення вимог, зазначених у пункті 2.11 Порядку, за будь-яким із зобов’язань (фінансових зобов’язань), органи Державного казначейства їх не реєструють, а повідомляють відповідних розпорядників про відмову в реєстрації зобов’язань та/або фінансових зобов’язань у письмовій формі. При цьому, на всіх примірниках Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань у графі „Примітка” у відповідному рядку робиться відмітка про відмову в реєстрації даного зобов’язання (номер та дата відмови). За умови, якщо у графі “Примітка” наведена інша інформація, відмітка про відмову в реєстрації зобов’язання наводиться нижче у Реєстрі та/або Реєстрі фінансових зобов’язань з обов’язковим зазначенням порядкового номеру зобов’язання (фінансового зобов’язання) у даному Реєстрі.
   
    Відмова у реєстрації зобов’язань (фінансових зобов’язань) складається працівником Державного казначейства України у двох примірниках: один примірник надається розпоряднику бюджетних коштів, інший – залишається в органі Державного казначейства України.
   
   Після усунення недоліків розпорядник бюджетних коштів разом із підтвердними документами повторно складає і подає Реєстр (Реєстр фінансових зобов’язань) до відповідного органу Державного казначейства для реєстрації.
   
   Відмови у реєстрації зобов’язань при недотриманні розпорядниками бюджетних коштів повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (пункт 2.11 Порядку), надаються у разі порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів, наприклад:
   
   - рішень Уряду щодо призупинення взяття зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів у кінці року;
   
   - неподання або подання розпорядником бюджетних коштів проектів інформатизації органів виконавчої влади, не погоджених з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації – центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України;
   
   - інших законодавчо встановлених обмежень.
   
   6. Для досягнення відповідності даних бухгалтерського обліку з виконання кошторису на звітну дату аналогічним даним бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів (пункт 2.6 Порядку), розпорядники бюджетних коштів повинні вчасно реєструвати фінансові зобов’язання (протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення, але не пізніше останнього робочого дня місяця) (пункт 2.4 Порядку).
   
   Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік передбачає процес реєстрації, накопичення і узагальнення інформації про діяльність підприємства, тобто відображення в облікових регістрах відповідних господарських операцій.
   
   Підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують факт її здійснення (акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки до них, рахунки-фактури тощо).
   
   Тому, розпорядник бюджетних коштів відображає в бухгалтерському обліку господарські операції з використання тепло-, водо-, енергопостачання та послуг зв’язку у тому звітному періоді, в якому були отримані відповідні первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення таких операцій.
   
   Водночас розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходи щодо своєчасного отримання первинних документів, обумовлюючи в договорах, угодах терміни надання надавачами товарів, робіт або послуг первинних документів (платіжні вимоги, накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки до них, рахунки-фактури тощо), що підтверджують виникнення фінансового зобов’язання. Це надасть можливість своєчасно забезпечувати розпорядників бюджетних коштів асигнуваннями на проведення видатків та дозволить зменшити кредиторську заборгованість.
   
   З метою оптимізації та покращення стану розрахунків по заробітній платі та прирівняних до неї платежів, доцільно рекомендувати розпорядникам бюджетних коштів, у разі необхідності, переглянути умови колективних договорів стосовно встановлення термінів отримання заробітної плати за другу половину місяця до 1 числа наступного місяця.
   
   При цьому нагадуємо, що простроченою кредиторською заборгованістю вважається заборгованість, яка виникає після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами, або, якщо дата платежу не визначена, то через 30 днів після отримання підтвердних документів за отримані матеріальні цінності, виконані роботи, послуги (Порядок складання річних фінансових звітів за 2007 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 10.01.2008 №3 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2008 за №27/14718).
   
   7. Відповідальність за взяті зобов’язання, їх зміст, правильність оформлення та достовірність інформації, уключеної до реєстрів, своєчасність реєстрації зобов’язань та фінансових зобов’язань несуть розпорядники бюджетних коштів (пункт 2.12 Порядку).
   
   У разі недотримання розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо термінів реєстрації зобов’язання та/або фінансового зобов’язання зазначене кваліфікується як порушення бюджетного законодавства, зокрема, положень Порядку.
   
   У такому випадку орган Державного казначейства України повідомляє про зазначене розпорядника бюджетних коштів у письмовій формі з метою недопущення подібних порушень у подальшому.
   
   При повторному порушенні розпорядником бюджетних коштів термінів реєстрації зобов’язань та фінансових зобов’язань, орган Державного казначейства повідомляє про це головного розпорядника бюджетних коштів та органи державної контрольно-ревізійної служби України для вжиття відповідних заходів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів України до винних осіб.
   
   9. Зобов’язання за загальнодержавними видатками та за міжбюджетними трансфертами, які передаються з державного бюджету до відповідного місцевого бюджету та між рівнями місцевих бюджетів, не реєструються.
   
   Зобов’язання та фінансові зобов’язання, що виникають у розпорядника бюджетних коштів як у кінцевого користувача, за видатками, що проводяться за рахунок міжбюджетних трансфертів, реєструються у загальновстановленому порядку відповідно до затвердженого кошторису цього розпорядника бюджетних коштів.
   
   10. За операціями, проведеними у натуральній формі, які відображаються в обліку органів Державного казначейства на підставі Довідки про надходження у натуральній формі (лист Державного казначейства України від 02.04.2003 №07-04/679-3102), поданої розпорядником бюджетних коштів, зобов’язання та фінансові зобов’язання не реєструються.
   
   11. Відповідно до розділу 3 Порядку розпорядники коштів бюджетів місцевого самоврядування можуть застосовувати спрощений порядок реєстрації зобов’язань. Але, необхідно зауважити, що застосовування спрощеного порядку реєстрації зобов’язань розповсюджується лише на розпорядників коштів окремих бюджетів місцевого самоврядування (сільські, селищні бюджети). Застосування спрощеного механізму реєстрації зобов’язань є необов’язковим і здійснюється за умови прийняття рішення про його застосування органом місцевого самоврядування.
   
   12. Заповнення Реєстру зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів здійснюється у такому порядку:
   
Графа «№з/п» -          проставляється порядковий номер зобов’язання.
Графа «КЕКВ/КККБ» -       проставляється код економічної класифікації видатків бюджету або код класифікації кредитування бюджету, за яким взято зобов’язання.
Графа «Дані зобов’язання: дата документу» - проставляється дата документу, що підтверджує виникнення зобов'язання. За зобов'язаннями за окремими напрямами видатків, за якими не подаються документи, що підтверджують узяття зобов'язання, проставляється дата реєстру зобов'язання.
Графа «Дані зобов’язання: номер документу» - проставляється номер документу, що підтверджує виникнення зобов'язання. За зобов'язаннями за окремими напрямами видатків, за якими не подаються документи, що підтверджують узяття зобов'язання, проставляється номер реєстру зобов'язання.
Графа «Дані зобов’язання: строк дії договору» - проставляється термін дії договору. За довгостроковими договорами (строк дії яких перевищує один календарний рік), терміном дії є поточний рік.
Графа «Дані зобов’язання: сума зобов’язання» - проставляється сума зобов'язання. Заповнюється розпорядниками бюджетних коштів, якщо сума зазначена в договорі, за відсутності – сума проставляється розрахунково. За довгостроковими зобов’язаннями, строк дії яких перевищує один бюджетний рік (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного року на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.
Графа «Примітка: попередня оплата» - з суми зобов'язання (графа «Дані зобов’язання: сума зобов’язання») наводиться сума попередньої оплати.
Графа «Примітка. Інші суттєві умови» - зазначається інформація щодо зареєстрованого зобов'язання, що не відображена в інших графах. У разі відмови у реєстрації зобов’язання у графі «Примітка. Інші суттєві умови» робиться відмітка про відмову в реєстрації (номер та дата відмови).
   
   13. Заповнення Реєстру фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів здійснюється у такому порядку:
   
Графа «№з/п» -       проставляється порядковий номер фінансового зобов’язання.
Графа «КЕКВ/КККБ» -       проставляється код економічної класифікації видатків бюджету або код класифікації кредитування бюджету, за яким взято фінансове зобов’язання.
Графа «Дані зобов’язання: дата документу» - проставляється дата документу, що підтверджує виникнення зобов'язання. За зобов'язаннями за окремими напрямами видатків, за якими не подаються документи, що підтверджують узяття зобов'язання, проставляється дата реєстру зобов'язання.
Графа «Дані зобов’язання: номер документу» - проставляється номер документу, що підтверджує виникнення зобов'язання. За зобов'язаннями за окремими напрямами видатків, за якими не подаються документи, що підтверджують узяття зобов'язання, проставляється номер реєстру зобов'язання.
Графа «Дані фінансового зобов’язання: дата документу» - проставляється дата документу, що підтверджує виникнення фінансового зобов'язання. За умови здійснення операцій з готівкою проставляється дата Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки.
Графа «Дані фінансового зобов’язання: номер документу» - проставляється номер документу, що підтверджує виникнення фінансового зобов'язання.
Графа «Дані фінансового зобов’язання: сума зобов’язання» - проставляється сума фінансового зобов'язання.
Графа «Дані фінансового зобов’язання: у т.ч. попередня оплата» - з суми фінансового зобов'язання (графа «Дані фінансового зобов’язання: сума зобов’язання») наводиться сума попередньої оплати.
Графа «Дані фінансового зобов’язання: реквізити кредитора: код за ДРПОУ кредитора або ідентифікаційний номер за ДРФО кредитора» - наводяться реквізити кредитора: код за ЄДРПОУ кредитора або ідентифікаційний номер за ДРФО кредитора.
Графа «Дані фінансового зобов’язання: реквізити кредитора: МФО банку» - наводяться реквізити кредитора: код банку, в якому обслуговується кредитор.
Графа «Дані фінансового зобов’язання: реквізити кредитора: номер рахунку в банку» - наводяться реквізити кредитора: номер рахунку кредитора, відкритий у банку, в якому він обслуговується.
Графа «Примітка» - зазначається інформація щодо зареєстрованого фінансового зобов'язання, що не відображена в інших графах (термін погашення фінансового зобов’язання). У разі відмови у реєстрації фінансового зобов’язання у графі «Примітка» робиться відмітка про відмову в реєстрації (номер та дата відмови).
   
   14. Дата складання Реєстру (Реєстру фінансових зобов’язань) може відрізнятись від дати подання Реєстру (Реєстру фінансових зобов’язань). При цьому, дата подання Реєстру (Реєстру фінансових зобов’язань) не повинна перевищувати 10 робочих днів з дати його складання.
   
   Реєстр (Реєстр фінансових зобов’язань) підписується головним бухгалтером (керівником фінансової служби) установи та виконавцем. При цьому, печатка на Реєстрах (Реєстрах фінансових зобов’язань) не проставляється.
   
   Після опрацювання Реєстр (Реєстр фінансових зобов’язань) та всі документи, які надавались до нього, повертаються розпоряднику бюджетних коштів з відміткою “зареєстровано та взято на облік”.
   
   Відповідно до вимог пункту 3.3.2 Інструкції з діловодства в Державному казначействі України, затвердженої наказом Державного казначейства України від 01.04.2008 №114, Реєстри зобов’язань та фінансових зобов’язань реєструються в структурних підрозділах Державного казначейства України (органів Державного казначейства України). Централізованій реєстрації відділом вхідної і вихідної кореспонденції Реєстри не підлягають.
   
   Просимо довести роз’яснення, викладені в цьому листі, підвідомчим установам та організаціям.
   
   Лист Державного казначейства України від 03.11.2006 №3.4-04/2413-10640 про надання роз’яснень щодо обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів вважати таким, що втратив чинність.
   
   Заступник голови
О.О.Чечуліна

Отключить рекламу
В СВЕЖЕМ ВЫПУСКЕ ЖУРНАЛА
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться