USD26.990
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Допомога на поховання мобілізованого; листок непрацездатності у робочий день

Допомога на поховання мобілізованого; листок непрацездатності у робочий день



   
ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
   
   ЛИСТ
   
   від 04.05.2016 р. N 5.2-32-684
   
   Допомога на поховання мобілізованого; листок непрацездатності у робочий день

   
   Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянувши в межах компетенції звернення, повідомляє.
   
   До питання 1
   
   Відповідно до ст. 27 Закону України від 23.09.99 р. N 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105) допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні (дружини (чоловіка); дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років; батька, матері; діда та баби за прямою лінією спорідненості).
   
   Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).
   
   Зазначена допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
   
   Згідно із ч. 3 ст. 31 Закону N 1105 допомога на поховання застрахованої особи призначається сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради.
   
   У свою чергу, відповідно до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. N 52/5, реєстрація смерті провадиться в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
   
   Після реєстрації смерті відділ реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання. У разі реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад видається довідка для отримання допомоги на поховання, у якій зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові померлої особи; дата смерті; номер актового запису про смерть у відповідній книзі реєстрації актів цивільного стану; дата складання актового запису про смерть; найменування органу, що здійснив реєстрацію акта цивільного стану; місце смерті.
   
   Частиною 3 ст. 30 Закону N 1105 визначено, що рішення про призначення допомоги на поховання приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації.
   
   Отже, допомога на поховання у разі смерті застрахованої особи призначається члену її сім'ї або іншій юридичній чи фізичній особі, яка здійснила поховання, на підставі таких документів:
   
   1. Оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або оригіналу довідки про смерть, виданої для отримання допомоги на поховання;
   
   2. Копії свідоцтва про смерть (завірена страхувальником на підставі наданого оригіналу);
   
   3. Копії документів, що підтверджують здійснення витрат на поховання (платіжні документи на витрати пов'язані з похованням, договір на надання послуг та інші) для юридичної чи фізичної особи, яка здійснила поховання і не є членом її сім'ї.
   
   До питання 2
   
   Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону N 1105 право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
   
   Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону N 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
   
   Частиною 1 ст. 31 Закону N 1105 визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
   
   Так згідно із п. 2.5 та 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. N 455, листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.
   
   Враховуючи вищевикладене, у зазначеному вами випадку (коли листок непрацездатності працівнику виданий після закінчення робочого дня), тимчасова непрацездатність у застрахованої особи розпочинається із дня видачі листка непрацездатності (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності співпадає з відпрацьованим робітником днем.
   
   Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з другого дня тимчасової непрацездатності застрахованої особи у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати, оскільки в перший день страхового випадку працівником відпрацьовано повний робочий день, згідно графіка його роботи, за який йому повинна бути нарахована заробітна плата.
   
   Додатково повідомляємо, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
   
    
   
   Голова комісії
   В. Сітайло
   

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления