Об администрировании единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование

   
   
   Міндоходів України розглянуло звернення банку і в межах своєї компетенції повідомляє таке.
   
   Верховною Радою України 04.07.2013 р. прийнято Закон України N 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні", яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 р. N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) в частині повноважень Міндоходів.
   
   З 01.10.2013 р. функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) перейшли до органів Міндоходів в повному обсязі, після завершення всіх процедур щодо приведення нормативної бази у відповідність з чинним законодавством.
   
   Дія Закону N 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку ЄСВ.
   
   Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізособою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
   
   В пункті 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону, - на суму нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
   
   Відповідно до Закону України "Про оплату праці" виплати за публічною обіцянкою винагороди не відносяться до основної чи додаткової зарплати, до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
   
   Порядок нарахування і сплати ЄСВ визначений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. N 455 та зареєстрована в Мін'юсті України 19.09.2013 р. за N 1622/24154.
   
   Відповідно до п. 1 ст. 1144 ЦКУ особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо).
   
   Враховуючи вищевикладене, виплати за публічною обіцянкою винагороди не відносяться до бази нарахування ЄСВ для платників, тобто ЄСВ не нараховується на такі виплати.
   
   Застосування коду категорії застрахованих осіб не передбачене Звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ до органів доходів і зборів (Додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів України 09.09.2013 р. N 454, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.09.2013 р. за N 1628/24160), в зв'язку з тим, що вищенаведені виплати не відображаються в даному Звіті.
   
   Заступник Міністра
   

А. Ігнатов