Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно налога на недвижимость

Относительно налога на недвижимость



   

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 05.08.2013 р. N 13986/7/99-99-17-04-17
   
   Щодо податку на нерухомість


   
   Законом України від 4 липня 2013 року N 403-VII "Про внесення змін до статті 265 Податкового кодексу України щодо об'єктів житлової нерухомості" (далі - Закон N 403) внесено зміни в існуючу редакцію статті 265 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" Податкового кодексу України.
   
   На запит Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб отримано відповідь Департаменту правової роботи щодо законності надісланих у 2013 році фізичним особам податкових повідомлень-рішень зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та необхідності їх відкликання та/або скасування та законності повернення коштів, сплачених платниками податків - фізичними особами на підставі отриманих у 2013 році податкових повідомлень-рішень зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в якій зазначено наступне.
   
   Щодо правомірності дій посадових осіб територіальних органів Міндоходів з визначення грошових зобов'язань фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та надіслання (вручення) відповідним платникам податкових повідомлень-рішень контролюючим органом.
   
   4 липня 2013 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" (на основі законопроекту N 2833), яким передбачено передання органам Міндоходів повноважень органів державної податкової служби в частині контролю за податковим законодавством.
   
   Одночасно з прийняттям вказаного вище Закону Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об'єктів нерухомості", яким передбачено особливості адміністрування територіальними органами Міндоходів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб - платників податку за поточний рік. Також цим Законом переглянуто розміри житлової нерухомості, на яку застосовуватимуться пільги, та встановлено диференційовані ставки податку.
   
   Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
   
   Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
   
   Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
   
   Підпунктами 20.1.27, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби (територіальних органів Міндоходів) визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, визначених цим Кодексом.
   
   Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Кодексу якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
   
   У разі коли сума грошового зобов'язання платнику податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (пункт 58.1 статті 58 Кодексу).
   
   Форми податкових повідомлень-рішень та Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. N 1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 р. за N 2135/22447 (далі - Порядок N 1236).
   
   Згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку N 1236 податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:
   
   • орган державної податкової служби скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 розділу V Порядку N 1236);
   
   • орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення (підпункт 5.1.2 пункту 5.1 розділу V Порядку N 1236);
   
   • рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення органу державної податкової служби (підпункт 5.1.3 пункту 5.1 розділу V Порядку N 1236);
   
   • рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби (підпункт 5.1.4 пункту 5.1 розділу V Порядку N 1236).
   
   У випадках, визначених підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 розділу V Порядку N 1236, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття органом державної податкової служби рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення (пункт 5.2 розділу V Порядку N 1236).
   
   У випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 розділу V Порядку, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання (пункт 5.3 розділу V Порядку N 1236).
   
   У випадках, визначених підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 розділу V Порядку, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 5.4 розділу V Порядку N 1236).
   
   Якщо нарахована сума грошового зобов'язання збільшується внаслідок її адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення не відкликається. На суму збільшення грошового зобов'язання направляється окреме податкове повідомлення-рішення (пункт 5.5 розділу V Порядку N 1236).
   
   Інших вимог щодо відкликання податкових повідомлень-рішень, ніж передбачені у статті 58 Кодексу та Порядку N 1236, не встановлено.
   
   Статтею 55 Кодексу передбачено загальні засади адміністративного оскарження рішень контролюючих органів та їх скасування.
   
   Так, пунктом 55.1 статті 55 Кодексу податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
   
   Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентується статтею 56 Кодексу та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 р. N 1203, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 р. за N 2046/22358, що визначає порядок подання та розгляду органами ДПС скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів ДПС.
   
   Таким чином, у статті 55 Кодексу йдеться про те, що рішення контролюючого органу, яке не відповідає законодавству, підлягає скасуванню відповідним контролюючим органом під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках, передбачених Кодексом.
   
   Після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об'єктів нерухомості" у разі, коли фізична особа - платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного із застосуванням відповідного податку, або не сплачує відповідної суми податку, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, контролюючим органом протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення може бути відкликане.
   
   Щодо підстав повернення фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надміру зарахованих до державного бюджету сум грошових зобов'язань, то повідомляємо.
   
   Умови та порядок повернення з державного бюджету помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету сум грошових зобов'язань встановлено Кодексом.
   
   Надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
   
   Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
   
   Так, помилково та/або надмірно сплачені суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами - платниками підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому Кодексом.
   
   Враховуючи нові умови оподаткування житла для фізичних осіб - платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які вже сплатили податок у 2013 році, то доцільно розглянути питання повернення сплачених коштів до бюджету після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об'єктів нерухомості".
   
   Проте обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання фізичною особою - платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, заяви про таке повернення. Право платника податку на подання заяви щодо повернення надміру сплачених коштів виникає і застосовується протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання (протягом трьох років) (пункт 43.3 статті 43 Кодексу).
   
   
   
   Директор Департаменту
   доходів і зборів з фізичних осіб
   
В. Бусарєв

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться