Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно практического применения норм НКУ при расходах на командировку

Относительно практического применения норм НКУ при расходах на командировку



   
МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 24.12.2013 р. N 18173/6/99-99-19-03-02-15
   
   Міндоходів України розглянуло звернення Федерації професійних спілок працівників малого та середнього підприємництва України щодо практичного застосування норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) при витратах на відрядження і в межах компетенції повідомляє таке.
   
   Згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.
   
   Відповідно до пп. 140.1.7 ст. 140 Кодексу платник податку на прибуток підприємств при визначенні об'єкта оподаткування враховує витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на наймання інших житлових приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (виїзд), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
   
   При цьому зазначені витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
   
   Сума добових визначається в разі відрядження:
   
   у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
   
   до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.
   
   За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових не включається до складу витрат платника податку.
   
   Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.
   
   З огляду на викладене при продовженні строку відрядження у зв'язку з виробничою необхідністю за наявності відповідного наказу та підтвердних документів витрати на відрядження відшкодовуються працівнику.
   
   При вибутті у відрядження раніше чи затримці у відрядженні витрати, понесені при вибутті у відрядження раніше чи затримці у ньому, не можуть бути враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
   
   Відповідно до п. 5 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (далі - Інструкція), затвердженої наказом МФУ від 13.03.98 р. N 59, підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
   
   Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Зазначені в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства (п. 6 Інструкції).
   
   Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Кодексу. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави (п. 15 Інструкції).
   
   З огляду на викладене вище підприємство може відносити до складу витрат витрати, понесені відрядженою особою на оплату користування послугами камери схову, якщо наказом (розпорядженням) керівника підприємства не передбачено обмежень щодо цих витрат.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.
   
   Відповідно до пп. 165.1.11 ст. 165 Кодексу до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу та розділом III Кодексу.
   
   Згідно з пп. 170.9.2 ст. 170 Кодексу звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку, зокрема, завершує таке відрядження.
   
   З огляду на викладене вище, у разі якщо підприємство може віднести до складу витрат витрати на оплату користування послугами камери схову, понесені відрядженою особою на підставі підтвердних документів (в оригіналі), то такі витрати не включаються до загального місячного (оподатковуваного) доходу працівника та не є об'єктом оподаткування ПДФО.
   
   Заступник Міністра
   
А. Ігнатов

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться