Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно предоставления налоговой консультации по практическому использованию отдельных норм налогового законодательства

Относительно предоставления налоговой консультации по практическому использованию отдельных норм налогового законодательства



   
МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 27.02.2014 р. N 3851/6/99-99-15-03-01-15

   
   Міндоходів України розглянуло лист щодо надання податкової консультації з практичного використання окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
   
   Щодо відображення в декларації з ПДВ операцій з розміщення облігацій
   
   Відповідно до пп. 196.1.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
   
   Операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, відповідно до ст. 196 Кодексу, відображаються в рядку 3 розділу I податкової декларації з ПДВ. Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. N 678.
   
   Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Кодексу у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум і податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.
   
   При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" відповідно до вимог пп. 14.1.191 та значення терміна "постачання послуг" відповідно до вимог пп. 14.1.185 ст. 14 Кодексу.
   
   Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
   
   Відповідно до пп. 14.1.244 ст. 14 Кодексу товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
   
   Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії.
   
   Враховуючи вищезазначене, облігації на етапі випуску (емісії) та погашення не визначаються як товари/послуги, в зв'язку з чим немає підстав для відображення обсягів залучених коштів у рядку 3 декларації з ПДВ.
   
   Щодо обов'язку товариства самостійно враховувати коефіцієнт функціонального використання землі та визначення площі земельної ділянки
   
   Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Повноваження щодо прийняття відповідних рішень про зміну цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності та затвердження проектів землеустрою визначено ст. 122 Земельного кодексу. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.
   
   Управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Функцію забезпечення необхідною інформацією підприємств, установ і організацій покладено на Державний земельний кадастр (ст. 194 Земельного кодексу).
   
   Щодо сплати земельного податку за умови оренди будівель (їх частин), які є комунальною власністю територіальних громад
   
   Порядок сплати земельного податку регулюється розділом XIII Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
   
   Платниками земельного податку згідно зі ст. 269 Кодексу є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, підставою для нарахування земельного податку - дані державного земельного кадастру (ст. 286 Кодексу).
   
   Разом з тим, згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
   
   Щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, які знаходяться під опорами лінійно-кабельних споруд та права користування якими не можуть бути оформлені у встановленому порядку
   
   Відповідно до ст. 791 Земельного кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок та шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
   
   Заступник Міністра
   
А. Ігнатов

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться