Относительно учета и налогообложения многосторонних обменных операций

   
    У Міністерстві доходів і зборів України розглянуто звернення Ради Голів Державних Адміністрацій від 27.12.2013 № 03-02/30 щодо особливостей обліку та оподаткування багатосторонніх обмінних операцій для українських суб’єктів господарювання – потенційних учасників міжнародних обмінних систем. За результатами опрацювання в межах компетенції та чинного законодавства повідомляємо наступне.
   
    Порядок здійснення товарообмінних (бартерних) операцій регламентується нормами декількох галузей права (цивільного, господарського, податкового, митного тощо) залежно від того, який аспект таких операцій розглядається та з якою метою встановлюється правове регулювання.
   
    Так, у межах дії податкового законодавства України, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, відповідно до підпункту 14.1.10 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція визначається як господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
   
    У свою чергу договірні відносини, у тому числі щодо укладання договору міни (бартеру), визначення його сторін, умов та обмежень, регулюються цивільним і господарським законодавством.
   
    Згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договір може являти собою домовленість як двох, так і більше сторін. До договорів, що укладаються між більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. А зокрема до договору міни (бартеру) також застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить законодавству і суті зобов’язання.
   
    Таким чином, діюче цивільне законодавство не обмежує суб’єктів господарювання у виборі форми реалізації своїх майнових прав і встановлення договірних правовідносин з іншими суб’єктами господарювання.
   
    Однак для цілей забезпечення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати відповідно до чинного податкового законодавства суб’єкти господарювання повинні забезпечити максимальну прозорість здійснюваних ними операцій шляхом належного оформлення та обліку.
   
    Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів є продажем (реалізацією) товарів.
   
    З метою оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій доходи та витрати від їх проведення визначаються згідно пункту 153.10 статті 153 ПКУ відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін.
   
    При цьому пунктом 137.1 статті 137 ПКУ передбачено, що доходи, що враховуються при обчислені об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою переходу покупцеві права власності на товар або за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. А згідно пункту 138.4 статті 138 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
   
    Водночас при визначенні доходів і витрат від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності необхідно враховувати особливості таких операцій, визначені Законом України від 23 грудня 1998 року № 351-XIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» (із змінами та доповненнями).
   
    Так, відповідно до статті 2 зазначеного Закону України товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
   
    Враховуючи вище викладене, податковий облік та оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій здійснюється у відповідності до чинного законодавства.
   
    Заступник Міністра

А.П. Ігнатов