Относительно регистров бухгалтерского учета

   
   Міністерство фінансів України розглянуло <...> листа <...> стосовно наказу Мінфіну від 24.05.1995 N 88 та повідомляє.
   
   Відповідно до статей 1, 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ- це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Обов'язковий реквізит електронного документа - це обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
   
   Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
   
   Пунктом 6.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 N 88, визначено, що первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.
   
   Згідно зі статтею 8 Закону питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
   
   Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
   
   Підприємство самостійно затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
   
   Згідно зі статтею 9 Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
   
   Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
   
   Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
   
   Таким чином, підставою для складання облікового регістру за звітний період є прийняті до обліку первинні документи, що засвідчують факти здійснення господарських операцій за цей період. У разі відсутності господарських операцій за звітний період підстав для складання облікових регістрів, зокрема меморіальних ордерів, за такий період немає.
   
   Перший заступник Міністра

А. Мярковський