Щодо реформи ДФС (лист Мінфіну від 27.09.2016 р. № 31-11000-07-10/27318)

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 27.09.2016 р. № 31-11000-07-10/27318

Шановний Романе Михайловичу

Як Міністр фінансів України, що відповідає за формування політики та координацію реформи ДФС, я започатковую нову практику: цим листом я офіційно звертаюся до Вас з метою доведення основних цілей та пріоритетних обов'язкових до виконання завдань Державної фіскальної служби (далі - ДФС) на 2016 - 2017 роки, а також ключових показників ефективності, які вимірюватимуть прогрес ДФС у проведенні реформ та інформуватимуть суспільство про наші спільні досягнення.

Я щиро розраховую на подальше проведення ДФС відкритої інформаційної політики шляхом розміщення на офіційному веб-сайті звіту стосовно рівня досягнення ключових показників ефективності на щомісячній основі, що слугуватиме доброю сталою практикою побудови партнерських та відкритих відносин із суспільством. Для посилення контролю над виконанням реформи та збільшення доступу до інформації, Міністерство фінансів також буде оприлюднювати даний звіт ДФС на своєму офіційному веб-сайті.

Першочерговим завданням Уряду та моїм особистим пріоритетом як Міністра фінансів є створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні для активізації як іноземних інвесторів, так і внутрішніх інвесторів. Динамічний соціально-економічний розвиток нашої країни неможливий без суттєвого поліпшення умов ведення бізнесу. Проста, справедлива, необтяжлива, конкурентоздатна та сервіс-орієнтована податкова політика є ключовим індикатором успішної економічної політики будь-якої країни.

На сьогодні робота ДФС вкрай негативно оцінюється як міжнародними інституціями, так і внутрішніми інвесторами. Так, за даними Transparency International, Україна в 2015 році посіла 130 місце зі 168 позицій у всесвітньому рейтингу сприйняття корупції. Згідно з соціологічними опитуваннями, ДФС вважається чи не найкорумпованішим органом державної влади. Ще одним індикатором низького рівня довіри платників податків до ДФС є численні звернення та скарги з боку бізнесу на незадовільну роботу служби. Ми повинні це чесно визнати. Це ті виклики, які постають сьогодні перед нами. А тому нашим ключовим завданням є перетворення цих викликів у можливості як для внутрішніх, так і для іноземних інвесторів.

Отже, нашими основними цілями у проведенні реформ ДФС є:

• викорінення корупції та злочинності;

• зміна ідеології ДФС, яка має перетворитися з карального органу на сервісний;

• ліквідація податкової міліції та створення нового органу фінансових розслідувань з переважно аналітичними функціями;

• підтримка та заохочення сумлінних платників;

• підвищення ефективності роботи ДФС шляхом запровадження ризик-орієнтованого підходу;

• збільшення ролі електронних сервісів в роботі ДФС.

Досягнення поставлених цілей - це вміння концентруватися на першочергових завданнях та з успіхом їх виконувати. Якісне виконання завдань у встановлений строк і є показником ефективності та певним індикатором досягнення наших цілей.

Для досягнення цілей нам вкрай важливо виконати наступні першочергові завдання:

(1.) підвищення рівня добровільної сплати податків;

(2.) підвищення якості податкових перевірок;

(3.) підвищення ефективності процедури апеляційних оскаржень;

(4.) підвищення ефективності системи ризиків для виявлення несумлінних платників;

(5.) зменшення рівня податкового боргу;

(6.) розширення сфери застосування електронних та інших сервісів;

(7.) інституційна реформа та подальша реструктуризація ДФС;

(8.) покращання взаємодії з платниками податків, яке має збільшити довіру до ДФС.

Підвищення якості податкових перевірок платників

Податкові перевірки є інструментом виявлення платників податків, що порушують податкове законодавство. Такі перевірки повинні бути спрямовані на виявлення реальних порушників та здійснення обґрунтованих донарахувань податків.

За даними 2015 року тільки 8 % нарахованих грошових зобов'язань були сплачені до бюджету. Однією з основних причин низької сплати є неефективна робота системи оцінки ризиків, необґрунтованість донарахувань, які потім оскаржуються в апеляційному та судовому порядку. В результаті, переважна частина донарахувань не перетворюється в реально сплачені податки. Не сплачені до бюджету суми донарахувань означають зайво витрачені ресурси платників податків.

В поточному році Вами повинна бути удосконалена система оцінки ризиків, що дозволить ефективно виявляти платників, та операції, що потребують перевірки. Буде підвищений професійний рівень аудиторів ДФС, що забезпечить правильне застосування діючого законодавства. Цілями здійснення перевірки повинне стати виявлення реального порушення, а не максимізація суми донарахувань.

Я очікую, що рівень сплати донарахованих за результатами перевірок грошових зобов'язань буде збільшений у 2017 році до 30 %, а частка зобов'язань, з якими погодився платник або які підтверджені рішеннями апеляційної та судової інстанції, збільшиться у 2017 році до не менше, ніж 35 %.

Підвищення якості перевірок повинне також призвести до збільшення частки спорів щодо донарахувань, що вирішуються на користь ДФС, до 31.12.2016 року - 40 %, у 2017 році - до 50 %.

Я також вважаю за доцільне забезпечити притягнення до відповідальності співробітників ДФС, що систематично здійснюють необґрунтовані донарахування.

Підвищення ефективності процедури апеляційних оскаржень

Апеляційна процедура оскарження рішень податкових органів є важливою гарантією захисту прав платника податків та можливістю вирішити спір між платниками та ДФС в досудовому порядку. Ефективна процедура дозволяє економити ресурси ДФС та платників, уникаючи подальших витрат часу та коштів в суді.

Навіть у випадку оскарження рішення у судовому порядку про ефективність роботи апеляційної процедури свідчитимуть результати судового розгляду. У випадку ефективної роботи підрозділів, що відповідають за адміністративне оскарження, суд у переважній більшості випадків повинен підтверджувати рішення контролюючого органу, прийняте за результатами процедури адміністративного оскарження.

Очікую, що частка судових рішень, які приймаються на користь ДФС після проходження процедури апеляційного оскарження, складе у 2017 році не менш, ніж 50 %.

Сьогодні облік результативності розгляду справ за скаргами платників податків, поданих після процедури апеляційного оскарження, не ведеться ДФС.

Вважаю, що запровадження такого обліку є необхідним інструментом моніторингу ефективності роботи підрозділів апеляційного оскарження.

Також я очікую, що рішення ДФС щодо подальшого судового оскарження рішень судів нижчих інстанцій буде прийматися на підставі обґрунтованих доказів позиції ДФС та з урахуванням перспектив подальшого судового розгляду.

Підвищення ефективності системи оцінки ризиків для виявлення несумлінних платників

Від якості системи оцінки ризиків залежить вся робота ДФС з виявлення порушників податкового законодавства.

Я очікую, що до кінця 2016 року Вами буде створений в центральному апараті ДФС окремий підрозділ ризик-менеджменту, укомплектований високопрофесійними фахівцями. До повноважень такого підрозділу повинні входити визначення критеріїв ризику невиконання податкового законодавства для кожного виду податку.

Якісна робота системи оцінки ризиків мусить вести до того, що частка планових перевірок податкового законодавства (визначених на підставі системи ризиків) поступово збільшуватиметься, тоді як кількість позапланових перевірок - зменшуватиметься. Як результат, має зменшитись тиск з боку ДФС на добросовісних підприємців.

Я очікую, що планові перевірки будуть складати у 2-му півріччі 2016 року не менш, ніж 35 %, у 2017 році - не менш, ніж 40 % від загальної кількості перевірок (за даними 2015 року - 19,4 %).

Крім того, ризик-орієнтований підхід повинен застосовуватися при здійсненні митного контролю. Про ефективне функціонування автоматичної системи ризиків при здійсненні митних процедур свідчить частка митних декларацій, по яких за результатами виконання митницями згенерованих автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) митних формальностей, було фактично виявлено розбіжності. Цей показник повинен складати у 2017 році не менш, ніж 4 %. Менше значення показника буде означати, що автоматична система ризиків працює не ефективно.

При цьому, цінністю ефективно функціонуючої системи ризиків є не тільки виявлення порушень законодавства, а й також зменшення адміністративного навантаження на бізнес. Тобто, підвищення ефективності АСАУР повинно мати наслідком зменшення кількості декларацій, за якими митний огляд проводився за ініціативи посадової особи митниці без генерування такої митної формальності АСАУР. У 2017 році цей показник не повинен перевищувати 3,5 % від кількості поданих до оформлення митних декларацій в митних режимах імпорту, експорту і транзиту.

Перевищення цього значення може свідчити про зловживання зі сторони робітників митниці або про низьку якість роботи системи АСАУР.

Крім того, повинен скорочуватися час оформлення митних декларацій, відносно яких не здійснюється огляд товарів. У 2017 році цей показник повинен бути на рівні: імпорт - 75 хвилин, експорт - 30 хвилин, транзит - 15 хвилин.

Зменшення рівня податкового боргу

Вважаю нинішню ситуацію з податковим боргом абсолютно незадовільною. Потрібно відійти від існуючої практики непрозорих домовленостей між ДФС та підприємцями, які створюють великі корупційні ризики та підривають довіру до ДФС. Очікую, що ДФС запровадить прозорий механізм роботи з платниками, які мають заборгованість. Ця робота повинна забезпечити до 31.12.2016 року - скорочення на 10 % по відношенню до показника станом на 31.12.2015 року (без врахування боргу, який виник в 2016 році), до 31.12.2017 року - скорочення на 10 % по відношенню до показника станом на 31.12.2016 року (без врахування боргу, який виник в 2017 році).

Розширення сфери застосування електронних та інших сервісів

Подання та опрацювання податкових декларацій є одним із ключових бізнес-процесів будь-якої податкової адміністрації. Водночас він пов'язаний зі значними адміністративними та операційними витратами для платників податків, тому є одним з індикаторів простоти виконання податкових зобов'язань. Необхідність в автоматизації процесу подання податкових декларацій пояснюється також великою кількістю помилок в деклараціях на фізичних носіях. Подання податкових декларацій за допомогою електронних сервісів, з одного боку, мінімізує імовірність некоректного їх заповнення та пов'язані з цим витрати платника податків, а з іншого - є інструментом раціоналізації процесу обробки податкових декларацій співробітниками ДФС.

Очікую, що частка платників, які подають декларації через електронні сервіси, складе у 2 півріччі 2016 року - 55 %, у 2017 році - 70 % (за даними 2015 року - 46,32 %).

Важливою функцією ДФС є також вчасне реагування на звернення платників податків, що забезпечує підвищення рівня дотримання платниками податків податкового законодавства. Я очікую, що частка розглянутих у встановлений час звернень у загальній кількості звернень платників податків на сервіс "Пульс" у 2 півріччі 2016 року та в 2017 році складе 100 %.

Крім того, вважаю за необхідне подальше вдосконалення сервісів з консультування платників податків. Якісне консультування є дієвим шляхом упередження податкових порушень. Очікую, що до 1 лютого 2017 року Ви запровадите систему фіксації рівня задоволеності платника консультаціями, що надаються через електронні та телефонні сервіси. Це дозволить оцінити якість цієї послуги.

Підвищення рівня добровільної сплати податків

Підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків податкового законодавства є одним з основних завдань податкових органів. Добровільне виконання означає мінімізацію витрат на виявлення порушень, спори та стягнення. Одним з індикаторів добровільного дотримання податкового законодавства є рівень своєчасного подання податкових декларацій, який відображає простоту та зрозумілість податкового законодавства і відповідних форм податкової звітності, а також є показником сприйняття платниками податків фіскальних органів як надійного партнера, що надає якісні послуги.

Рівень своєчасного подання податкових декларацій є також важливим індикатором ефективності роботи ДФС з платниками (консультування, запровадження зручних сервісів).

Очікую, що частка своєчасно поданих та правильно заповнених податкових декларацій буде збільшена у 2-му півріччі 2016 року - до 97 %, у 2017 році - до 98 % (за даними 2015 року - 96 %).

Інституційна реформа та подальша реструктуризація ДФС

Організаційна структура ДФС вже зазнала суттєвих змін з метою приведення її до функціонального принципу, але вона все ще потребує суттєвого вдосконалення.

Очікую, що до 1 листопада 2016 року будуть створені територіальні органи ДФС у вигляді структурних підрозділів апарату ДФС без права юридичних осіб (ліквідовані територіальні органи ДФС як юридичні особи). Це надасть Вам можливість скоротити та оптимізувати штат шляхом скорочення адміністративних функцій територіальних органів (матеріально-технічне забезпечення, робота з кадрами, бухгалтерія тощо).

До 1 жовтня 2016 року мусить бути завершений процес централізації функцій аудиту на обласному рівні, а на рівні районів залишаться лише сервісні функції.

Прийняття необхідних законів в Парламенті дозволить в подальшому інтегрувати діяльність митного та податкового блоків ДФС.

Оцінка результатів реформи ДФС отримувачами послуг

Для об'єктивної оцінки результатів реформи ДФС, Міністерство фінансів України разом з ДФС до кінця 2016 року проведе зріз задоволеності платників податків роботою ДФС. В подальшому така оцінка буде здійснюватися на регулярній основі. Виконання окреслених вище завдань буде надійнішим доказом нашого руху в правильному напрямку.

І наостанок, одним з найболючіших питань бізнесу є своєчасне відшкодування ПДВ. Я очікую, що на кінець 2016 та 2017 років заборгованість з відшкодування ПДВ буде відсутня.

Щиро розраховую на плідну та ефективну роботу.

З повагою