Об отдельных вопросах коллективно-договорного регулирования

   
   
   Щодо відмови в реєстрації колективного договору
   
   Зазначене у листі постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.94 р. N 225 "Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів" втратило силу 28.02.2013 р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 р. N 115 "Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів".
   
   Проведення повідомної реєстрації колективних договорів регулює Порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 р. N 115 (далі - Порядок).
   
   У відповідності з даним Порядком повідомна реєстрація проводитиметься з метою посвідчення автентичності примірників і копії поданих на реєстрацію галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів для забезпечення можливості для врахування їх умов під час розгляду уповноваженими органами трудових спорів (індивідуальних і колективних), що можуть виникнути за результатами виконання умов таких угод (договорів).
   
   Пунктами 2 і 3 зазначеного Положення доручено місцевим органам виконавчої влади та рекомендовано органам місцевого самоврядування в межах повноважень розглядати колективні договори щодо відповідності законодавству та у разі виявлення порушень надавати рекомендації щодо їх усунення.
   
   Відповідно до пункту 5 Положення сторонам колективного договору може бути відмовлено в повідомної реєстрації тільки в разі, якщо подані на реєстрацію примірники договору не є автентичними.
   
   Щодо обов'язковості укладення колективного договору
   
   Щодо статті 65 Господарського кодексу України відзначаємо, що відповідно до статті 4 даного Кодексу він не регулює трудові відносини. Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини.
   
   Правові початку розробки, укладення та виконання колективних договорів визначає Закон України "Про колективні договори і угоди" (далі - Закон), який узгоджується з положеннями ратифікованих Україною конвенцій і прийнятих рекомендацій Міжнародної організації праці.
   
   Конвенцією МОП N 98, Європейською соціальною хартією (переглянутою), ратифікованими Україною, передбачено ведення переговорів на добровільних засадах між роботодавцями або організаціями роботодавців та організаціями працівників з метою регулювання умов праці за допомогою колективних договорів.
   
   Відповідно до статті 3 Закону колективний договір укладається між роботодавцем, з одного боку, і одним або декількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом, з іншого боку.
   
   Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору визначається його сторонами. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції (статті 10, 7 Закону).
   
   Одночасно за ухилення від участі в колективних переговорах передбачено відповідальність. На осіб, які представляють роботодавців чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, або навмисне порушили строк, визначений частиною третьою статті 10 цього Закону, або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами терміни, накладається штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади (стаття 17 Закону).
   
   Щодо сфери дії Генеральної угоди
   
   Генеральна угода укладається на національному рівні.
   
   Відповідно до статті 9 Закону положення генеральної угоди діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
   
   Роботодавці та первинні профспілкові організації не є безпосередніми учасниками переговорів щодо укладення генеральної угоди, їх інтереси представляють суб'єкти сторін, що уклали угоду.
   
   В даний час є чинним Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки.
   
   Зазначене Генеральна угода укладена між Стороною власників в особі Кабінету Міністрів України та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, з одного боку, і Стороною профспілок в особі Спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань для ведення колективних переговорів та соціального діалогу на національному рівні, з іншого боку.
   
   Перелік суб'єктів сторін, що уклали Генеральну угоду, наведений у Додатках 1 та 2 до угоди.
   
   Отже, якщо підприємство було представлено уповноваженими представниками з боку роботодавця і сторони працівників при укладенні генеральної угоди, то для нього буде обов'язковим дотримання його норм і положень.
   
   Разом з тим зазначаємо, що Мінсоцполітики не наділене повноваженнями щодо тлумачення правових норм та їх практичного застосування.
   
   Офіційне тлумачення законів України дає Конституційний Суд України (стаття 147 Конституції України).
   
   Заступник Міністра -
   керівник апарату
   

В. Коломієць