Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно неоднозначной (множественной) трактовки прав и обязанностей налогоплательщиков и относительно защиты персональных данных

Относительно неоднозначной (множественной) трактовки прав и обязанностей налогоплательщиков и относительно защиты персональных данных



   
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 25.09.2012 р. N Н-18036/8.2

   
   У Міністерстві юстиції розглянуто звернення щодо надання роз'яснення деяких питань законодавства і в межах компетенції повідомляється.
   
   1. Відповідно до підпунктів 29, 30 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 рок N 395, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань надає роз'яснення та організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мін'юсту України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також щодо актів, які їм видаються.
   
   Податковий кодекс України (далі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
   
   Даним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
   
   Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу податкове законодавство України грунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
   
   У разі якщо норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать один одному і припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (пункт 56.21 статті 56 Кодексу).
   
   Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
   
   Також зазначаємо, що згідно зі статтею 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають безкоштовно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
   
   Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податковою консультацією, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована (пункт 53.1 статті 53 Кодексу).
   
   2. Закон України "Про захист персональних даних" (далі - Закон) регулює відносини, пов'язані із захистом персональних даних при їх обробці.
   
   У відповідності зі статтею 2 Закону Державний реєстр баз персональних даних - це єдина державна інформаційна система збору, накопичення та обробки відомостей про зареєстровані базах персональних даних.
   
   База персональних даних - це іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних.
   
   Власник бази персональних даних - це фізична або юридична особа, який законом або за згодою суб'єкта персональних даних надано право на обробку цих даних, що затверджує мету обробки персональних даних у цій базі даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.
   
   Обробка персональних даних - це будь-яка дія або сукупність дій, здійснених повністю або частково в інформаційній (автоматизованій) системі та/або в картотеках персональних даних, які пов'язані зі збором, реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптацією, зміною, поновленням, використанням і розширенням ( розповсюдженням, реалізацією, передачею), знеособленням, знищенням відомостей про фізичну особу.
   
   Згідно зі статтею 9 Закону база персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.
   
   Власник бази персональних даних зобов'язаний повідомляти уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних про кожну зміну відомостей, необхідних для реєстрації відповідної бази, не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня настання такої зміни.
   
   Уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних протягом десяти робочих днів з дня надходження повідомлення про зміну відомостей, необхідних для реєстрації відповідної бази, повинен прийняти рішення щодо зазначеної зміни та повідомити про це власника бази персональних даних.
   
   У відповідності зі статтею 10 Закону використання персональних даних передбачає будь-які дії власника бази по обробці цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаним із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних або відповідно до закону.
   
   Використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Дані працівники зобов'язані не допускати розголошення будь-яким способом персональних даних, які їм були довірені або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків. Таке зобов'язання діє після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, встановлених законом.
   
   Відповідно до статті 15 Закону персональні дані в базах персональних даних знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.
   
   Персональні дані в базах персональних даних підлягають знищенню у разі, зокрема, припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних і власником або розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом.
   
   Відповідно до пунктів 1, 2 і 5 Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 616, Державний реєстр баз персональних даних (далі - Реєстр) як єдина державна інформаційна система збору, накопичення та обробки відомостей про зареєстровані бази персональних даних ведеться з метою реалізації державної політики у сфері захисту персональних даних.
   
   Держателем Реєстру є ДСЗПД, яка забезпечує його створення та ведення.
   
   ДСЗПД здійснює реєстрацію баз персональних даних, а також вносить зміни до відомостей, що містяться в Реєстрі, про зареєстровану базу персональних даних на підставі заяви, поданої власником такої бази або уповноваженою ним особою (далі - заявник).
   
   Разом з тим відповідно до статті 20 Закону власники або розпорядники баз персональних даних зобов'язані вносити зміни до персональних даних на підставі вмотивованої письмової вимоги суб'єкта персональних даних.
   
   Дозволяється внесення змін до персональних даних за зверненням інших суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб'єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється за рішенням суду, що набрало законної сили.
   
   Зміна персональних даних, які не відповідають дійсності, проводиться невідкладно з моменту встановлення невідповідності.
   
   Крім того, повідомляємо, що наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року N 41, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 року за N 576/3016, затверджено Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів.
   
   У той же час зазначаємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють нових правових норм.
   
   Перший заступник Міністра
   
І. Ємельянова

Теги
Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться