Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно отказа от обязательности и перехода к добровольности использования печатей субъектами хозяйствования частного права

Относительно отказа от обязательности и перехода к добровольности использования печатей субъектами хозяйствования частного права



   
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 14.08.2014 р. N 6820-0-4-14/8.1
   
   Міністерство юстиції розглянуло лист щодо застосування положень Закону України від 15 квітня 2014 року N 1206-VII стосовно запровадження відмови від обов'язковості та перехід до добровільності використання печаток суб'єктами господарювання приватного права та повідомляє.
   
   Щодо питання "чи дійсно, якщо сторони прописали у договорі, що він обов'язково повинен скріплюватися печатками, але договір печатками так і не скріпили, то визнати його недійсним буде не можна?"
   
   Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу" (набирає чинності 30 жовтня 2014 року) внесені зміни до низки кодексів та законів України, які спрямовані, зокрема, на запровадження відмови від обов'язковості та перехід до добровільності використання печаток суб'єктами господарювання приватного права.
   
   Так, цим Законом частину другу статті 207 Цивільного кодексу України, якою встановлені вимоги до письмової форми правочину, доповнено новим абзацом, згідно з яким обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін (підпункт 1 пункту 3 розділу I).
   
   Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
   
   Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 Цивільного кодексу України).
   
   При цьому слід зазначити, що порушення форми договору є двох видів: перше порушення є порушенням вимог закону щодо форми договору, друге порушення є порушенням домовленості сторін щодо форми договору. Звідси названі два види порушень можуть мати різні правові наслідки. Порушення вимог закону щодо його форми може тягнути правові наслідки недійсності договору (наприклад, недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору - стаття 220 Цивільного кодексу України), а порушення домовленості сторін щодо форми договору може тягнути визнання такого договору неукладеним (наприклад, обрання сторонами для письмової форми правочину обов'язковість його скріплення печатками).
   
   Щодо питання "якщо прийнятим до прийняття Закону України від 15 квітня 2014 року N 1206-VII підзаконним актом передбачено проставлення печатки, але норми цього Закону передбачають необов'язковість застосування печатки, то чи обов'язково застосовувати печатку у такому випадку?"
   
   Дорученням Прем'єр-міністра України від 14 травня 2014 року N 16779/1/1-14 на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу" міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади доручено відповідно до компетенції привести власні акти у відповідність із зазначеним Законом, а також з питань, що потребують рішення Кабінету Міністрів України, підготувати та подати проекти відповідних нормативно-правових актів.
   
   Щодо питання "чи дійсно порядок знищення печаток не встановлений, тому суб'єкт господарювання може визначити його на власний розсуд?"
   
   29 грудня 2010 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 1216 "Про внесення змін до Положення про дозвільну систему", якою із переліку предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, вилучено штемпельно-граверні майстерні, печатки і штампи.
   
   Тобто вказаним рішенням Уряду було вилучено норми стосовно функції Міністерства внутрішніх справ України щодо нормативно-правового регулювання правил відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів.
   
   У зв'язку з цим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2011 року N 5 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за N 264/3557).
   
   З огляду на викладене, а також те, що підприємство самостійно визначає порядок організації своєї діяльності, при вирішенні питання подальшого використання печаток, на нашу думку, слід керуватися статутом, що є основним документом, який регулює діяльність юридичної особи, а також внутрішніми документами юридичної особи, що відповідно до компетенції прийняті органами управління юридичної особи.
   
   Заступник Міністра -
   керівник апарату
   
І. Алексєєв

Теги
Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться