Относительно прекращения хозяйственных обществ

   
   
   У Міністерстві юстиції України розглянуто лист щодо надання роз'яснень законодавства, зокрема щодо припинення господарських товариств, та повідомляється наступне.
   
   Порядок утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, в тому числі господарських товариств, регламентується, зокрема, Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про господарські товариства", Законом України "Про акціонерні товариства".
   
   Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про його припинення.
   
   Статтею 110 Цивільного кодексу України встановлюються загальні правила про припинення юридичних осіб в результаті їх ліквідації:
   
   1) за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженої на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої його створили, а також в інших випадках, передбачених установчими документами ;
   
   2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
   
   Статтею 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації:
   
   - За рішенням власника (власників) або уповноважених ним органів;
   
   - За рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників;
   
   - У випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
   
   Суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв’язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; в разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
   
   Відповідно до статті 19 Закону України "Про господарські товариства" товариство ліквідується:
   
   а) після закінчення терміну, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;
   
   б) за рішенням вищого органу товариства;
   
   в) на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;
   
   на підставі рішення господарського суду в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
   
   г) з інших підстав, передбачених установчими документами.
   
   Порядок ліквідації юридичної особи передбачений статтями 111, 112 Цивільного кодексу України.
   
   Крім того, слід вказати, що відповідно до статей 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю належить прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Норма аналогічного змісту закріплена також у статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства".
   
   Також відповідно до статті 13 Закону України "Про акціонерні товариства" статут акціонерного товариства повинен містити відомості про порядку припинення товариства.
   
   Таким чином, юридична особа може бути ліквідовано в добровільному (на підставі рішення її учасників або його уповноваженого органу) або в примусовому порядку (на підставі рішення суду).
   
   Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи визначається розділом IV Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Відповідно до статті 33 зазначеного Закону юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
   
   Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що уповноваженими органами державної влади чи органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
   
   Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до статті 239 Господарського кодексу України відповідно до своїх повноважень і в порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, до яких поряд з іншими, зокрема, відносяться скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
   
   Відповідно до статті 249 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації даного суб'єкта та його ліквідації.
   
   Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням суду, яке є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
   
   Для застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій статтею 250 Господарського кодексу України встановлюється термін - шість місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
   
   Статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" наведено перелік підстав для здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи за рішенням суду, яке не пов'язане з банкрутством юридичної особи.
   
   Однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи,що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, зокрема,є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Підстави і порядок внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису регламентуються статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
   
   Заступник Міністра
   

Л. Єфіменко