Об использовании текущих счетов физических лиц, открытых для собственных нужд

   
   
   Генеральний департамент інформаційних
   технологій та платіжних систем
   Департамент платіжних систем
   
   
   Незалежна асоціація банків України
   
   
   
   Розглянувши лист Незалежної асоціації банків України від 25.10.2013 №1380-25/10 щодо дотримання фізичними особами порядку використання поточних рахунків, відкритих для власних потреб, повідомляємо.
   
   Згідно із статтею 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
   
   Відповідно до частини першої статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
   
   Частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
   
   Відповідно до статті 6 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
   
   Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, передбачений окремий облік коштів фізичних осіб, які не здійснюють підприємницьку діяльність та фізичних осіб-підприємців.
   
   Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” визначено, що вкладник − фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує вклади, розміщені на рахунках, що не використовуються вкладником для здійснення підприємницької діяльності.
   
   Згідно з пунктом 7.7 глави 7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженаої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі − Інструкція №492), використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності заборонено. Під час відкриття поточних рахунків фізичним особам банки мають забезпечити цих осіб інформацією про режим використання таких рахунків у порядку, встановленому внутрішніми положеннями банку (пункт 1.20 Інструкції № 492).
   
   Клієнт-фізична особа у заяві про відкриття поточного рахунку або у спосіб, встановлений внутрішніми Положеннями банку, має письмово підтвердити, що йому відомо, що цей рахунок забороняється використовувати для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Особливості функціонування рахунку мають бути передбачені в договорі, що укладається між банком і його клієнтом (пункт 1.5 Інструкції № 492).
   
   Відповідно до пункту 10.8 глави 10 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 № 223 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням спеціальних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.
   
   Під час здійснення розрахунків банки та їх клієнти повинні керуватися вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, встановлених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі − Інструкція №22).
   
   Згідно з пунктом 3.8 Інструкції № 22 реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
   
   Крім того, зауважимо, що визначення переліку операцій, які відносяться до підприємницької діяльності, не належить до функцій Національного банку України.
   
   
   
   Директор Генерального департаменту
   інформаційних технологій та
   платіжних систем

Н. Б. Синявська