О применении сроков обращения в административный суд по делам, возникающим из налоговых отношений

   
   
   У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин, на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.
   
   Пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" було внесено зміни до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), які набули чинності з 30 липня 2010 року.
   
   Згідно із зазначеними змінами загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений частиною другою статті 99 КАС України, зменшено з одного року до шести місяців.
   
   Крім того, стаття 99 КАС України була доповнена частиною п'ятою, якою був передбачений спеціальний скорочений строк в один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
   
   Зазначена норма підлягала застосуванню також і щодо податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючими органами на підставі чинного до 1 січня 2011 року Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
   
   Таким чином, із моменту набрання чинності змінами до КАС України, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", до 1 січня 2011 року строки для звернення особи з позовом про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень становили один місяць.
   
   Водночас 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" цього Кодексу).
   
   Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.
   
   Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
   
   Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення. Відповідна правова позиція відображена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року N 203/11/13-11.
   
   Таким чином, із 1 січня 2011 року строк звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень становить 1095 днів.
   
   Розглядувані законодавчі зміни зумовили також зміни строків звернення до адміністративного суду для податкових органів щодо стягнення сум податкового боргу з платників податків. Указані зміни докладно розглянуті в інформаційних листах Вищого адміністративного суду України від 24 грудня 2010 року N 1843/11/13-10 та від 10 лютого 2011 року N 203/11/13-11.
   
   При цьому змінювалися як тривалість строків звернення до адміністративного суду, так і моменти, з якими пов'язаний початок перебігу відповідних строків.
   
   З метою однакового застосування зазначених законодавчих норм, з урахуванням їх дії в часі, судам слід ураховувати таке.
   
   Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
   
   Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
   
   Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
   
   Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
   
   З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
   
   Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
   
   При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
   
   Наприклад, якщо право на звернення з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення виникло у платника податків у період із 30 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно, то строк звернення до адміністративного суду для такої особи (незалежно від того, коли було пред'явлено позов, - до 1 січня 2011 року чи після цієї дати) становить один місяць, безвідносно до того, що з 1 січня 2011 року Податковим кодексом України збільшено тривалість строку звернення до суду для оскарження рішень контролюючих органів. Натомість, якщо право на звернення до адміністративного суду виникло починаючи з 1 січня 2011 року тривалість відповідного строку становить 1095 днів.
   
   Аналогічним чином визначаються строки, протягом яких податковий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків. Якщо таке право виникло в період із 30 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно, строк звернення становить шість місяців. Якщо відповідне право виникло з 1 січня 2011 року, податковий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів.
   
   Щодо моменту виникнення права на звернення з позовом у справах, що виникають із податкових відносин, судам слід керуватися правовими позиціями Вищого адміністративного суду України, викладеними в інформаційних листах від 24 грудня 2010 року N 1843/11/13-10 та від 10 лютого 2011 року N 203/11/13-11.
   
   Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.
   
   В. о. Голови суду

О. Пасенюк