О выполнении нотариусами функций налоговых агентов при удостоверении договоров об отчуждении недвижимости

   
   
   
   
    У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із виконанням нотаріусами функцій податкових агентів під час посвідчення договорів про відчуження нерухомості, на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у порядку надання методичної допомоги Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.
   
    Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (надалі - Закон) податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
   
    Отже, відповідальність за порушення норм Закону в разі здійснення особою функцій податкового агента покладається саме на цю особу.
   
    Відповідно до пункту 11.3 статті 11 Закону податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.
   
    Таким чином, обов'язок щодо сплати податку законодавець покладає на сторону договору, а на податкового агента (нотаріуса) - обов'язок визначення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку шляхом перевірки відповідного платіжного документа та вчинення дії щодо подання відповідної інформації податковому органу.
   
    Недотримання нотаріусом зазначених вимог тягне за собою настання відповідальності, установленої Законом.
   
    Відповідно до підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону в разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
   
    Як випливає зі змісту наведеної норми, установлена нею відповідальність настає в разі невчинення податковим агентом будь-якої з визначених йому дій, зокрема в разі неналежного нарахування суми податку у встановлених Законом випадках.
   
    Здійснення нотаріального посвідчення договору про відчуження нерухомості за відсутності документа, що підтверджує сплату сторонами договору визначеної нотаріусом суми податку, є неналежним виконанням нотаріусом покладених на нього функцій податкового агента в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб. Інше застосування зазначених законодавчих норм суперечитиме змісту поняття податкового агента, а також припису підпункту 11.3 статті 11 Закону, яким прямо передбачено покладення на нотаріуса функцій податкового агента.
   
    Таким чином, якщо нотаріус посвідчив договір з відчуження об'єктів нерухомого майна без сплати податку стороною договору, обов'язок щодо сплати відповідних податкових зобов'язань повинен виконати нотаріус - податковий агент.
   
    Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.
   
    В.о. Голови суду

М.Цуркан