Относительно решений Европейского суда по правам человека по делам «Юрьев и Юрьева против Украины» и «Кравец против Украины»

   
   
   У зв’язку з надходженням до Вищого адміністративного суду України доручення Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2013 року № 13167/1/1-13 та подання Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 29 березня 2012 року № 12.0.1-9/3082 про виконання рішень Європейського суду з прав людини, які набули статусу остаточного, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне звернути увагу адміністративних судів на таке.
   
   Остаточними рішеннями Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Юр’єв та Юр’єва проти України» та «Кравець проти України» визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з порушенням права заявників на розгляд справи судом протягом розумного строку. Так, в національних судах у справі «Юр’єв та Юр’єва проти України» перше провадження тривало близько шести років та трьох місяців у судах двох інстанцій, а друге провадження становило близько п’яти років і чотирьох місяців у судах трьох інстанцій. У справі «Кравець проти України» провадження тривало близько семи років та одинадцяти місяців у судах трьох інстанцій.
   
   Аналіз цих рішень свідчить, що проблеми, які призводять до порушення вимоги здійснення судового розгляду справ у розумний строк, пов’язані, зокрема, з тривалим розглядом справи апеляційним судом, неодноразовими відкладеннями судових засідань з різних причин, оскарженням заявниками рішень суду, які відповідно до норм національного законодавства не підлягають оскарженню.
   
   Остаточними рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України» та «ПМП «Фея» та інші проти України» встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції з огляду на порушення права на виконання рішення суду протягом розумного строку.
   
   Наведені рішення Європейським судом з прав людини було ухвалено в межах відновленої процедури розгляду скарг, які стосуються тривалого невиконання рішень національних органів та відсутності у цьому зв’язку ефективних засобів юридичного характеру, як це було передбачено пілотним рішенням у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України».
   
   Остаточним рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Хайров проти України», серед іншого, визнано порушення пункту 1 та підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
   
   Так, у цій справі національні суди необґрунтовано відмовили викликати та допитати в судовому засіданні свідка без наведення підстав для такої відмови та з’ясування належним чином можливої причетності до справи цього свідка, на чому наполягав заявник.
   
   Про викладене повідомляється у порядку інформування та для врахування при здійсненні судочинства.
   
   Із стислим викладенням указаних рішень можна ознайомитися в інформаційно-правовій системі «ЛІГА:ЗАКОН» та на сайті Міністерства юстиції України (minjust.gov.ua) у розділі «Захист інтересів держави в Європейському суді».
   
   Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів.
   
   Голова суду

І. Темкіжев