Як обкладаються ПДВ факторингові послуги?

Відповідно до пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі - Закону №168) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з торгівлі за кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону №168 інкасація боргових вимог — банківська послуга з отримання за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта у рахунок погашення його боргу або акцепту по векселях, чеках, інших розрахункових і товарних документах.
П. 1.10 ст. 1 Закону №168 визначено, що факторинг — операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.
Водночас згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Ст. 1079 ЦКУ визначено, що фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Отже, якщо об’єктом факторингових операцій є об’єкти, відмінні від валютних цінностей, цінних паперів, у тому числі компенсаційних паперів (сертифікатів), інвестиційних сертифікатів, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, житлових чеків, земельних бон та деривативів, то такі операції є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.