Який порядок обліку розмінної монети на місці проведення розрахунків?

Відповідно до п. 2.13 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов’язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі обігові, пам’ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Нацбанк України в обіг, що є дійсним платіжним засобом і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності
. Крім того, підприємства та підприємці мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.
Згідно із п. 4.5 ст. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операції „службове внесення” та „службова видача”, якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція „службове внесення” використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції „службове внесення”.
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції „службове внесення”.
Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію „службове внесення”.