при подписке на рассылку
gift_icon
187 Печатать

Група 50 Шовк

РОЗДІЛ XI

ТЕКСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА ТЕКСТИЛЬНІ ВИРОБИ

 

Примітки:

1. До цього розділу не включаються:

(а) щетина та волос тварин для виробництва щіток (товарна позиція 0502), кінський волос та його відходи (товарна позиція 0511);

(b) волосся людини та вироби з нього (товарні позиції 0501, 6703 або 6704), за винятком фільтрувальних тканин, що зазвичай використовуються у пресах для виробництва олії або з іншими аналогічними цілями (товарна позиція 5911);

(c) бавовняний лінт та інші матеріали рослинного походження групи 14;

(d) азбест товарної позиції 2524 та вироби з нього або інших матеріалів товарної позиції 6812 або 6813;

(e) вироби товарної позиції 3005 або 3006; нитки, що використовуються для очищення зубних щілин (зубний шовк), в індивідуальних упаковках для роздрібної торгівлі товарної позиції 3306;

(f) сенсибiлiзованi текстильні матеріали товарних позицій 3701—3704;

(g) мононитки з поперечним перетином понад 1 мм або стрічкові та подібні нитки (наприклад штучна соломка) завширшки понад 5 мм з пластмаси (група 39) або плетені вироби, або тканина чи інші вироби, плетені з монониток або стрічкових ниток (група 46);

(h) тканини, трикотажні полотна, повсть або неткані матеріали, просочені, покриті чи дубльовані пластмасою, або вироби з них (група 39);

(ij) тканини, трикотажні полотна, повсть або неткані матеріали, просочені, покриті чи дубльовані гумою, або вироби з них (група 40);

(k) шкури та шкіри з волосяним або шерстним покривом (група 41 або 43) чи вироби з натурального хутра, штучне хутро або вироби з нього товарної позиції 4303 або 4304;

(l) вироби з текстильних матеріалів товарної позиції 4201 або 4202;

(m) товари або вироби групи 48 (наприклад целюлозна вата);

(n) взуття та його частини, гетри, гамаші та подібні вироби групи 64;

(o) сітки для волосся, головні убори та їх частини групи 65;

(p) товари групи 67;

(q) текстильні матеріали з абразивним покриттям (товарна позиція 6805), а також вуглецеві волокна та вироби з них товарної позиції 6815;

(r) скловолокно та вироби із скловолокна, крім вишивок нитками із скловолокна з видимим фоном (група 70);

(s) вироби групи 94 (наприклад меблі, постільна білизна, лампи, освітлювальні прилади);

(t) вироби групи 95 (наприклад, іграшки, ігри, спортивний інвентар та сітки);

(u) вироби групи 96 (наприклад, щітки, дорожні набори для шиття, застібки-“блискавки”, стрічки для друкарських машинок, жіночі гігієнічні прокладки (підкладки) і тампони, дитячі пелюшки та підгузки); або

(v) вироби групи 97.

2. (А) Товари, включені до груп 50—55 або до товарної позиції 5809 чи 5902, які складаються із сумішей двох або більше текстильних матеріалів, класифікуються за текстильним матеріалом, що домінує за масою порівняно з будь-яким іншим текстильним матеріалом, який належить до складу зазначеного товару.

У разі коли жоден з текстильних матеріалів не домінує за масою, такий товар слід класифікувати за текстильним матеріалом, який включається до товарної позиції, останньої в порядку зростання кодів серед розглянутих товарних позицій.

(B) Для виконання цього правила:

(а) позументні нитки з кінського волосу (товарна позиція 5110) та металізовані нитки (товарна позиція 5605) повинні розглядатися як однорідний текстильний матеріал, маса якого береться як сума мас його компонентів; під час класифікації тканих матеріалів металеві нитки повинні розглядатися як текстильний матеріал;

(b) під час вибору відповідної товарної позиції у першу чергу визначається група, а потім з цієї групи — відповідна товарна позиція, не беручи до уваги будь-які матеріали, що не класифікуються у даній групі;

(c) у тому разі, якщо групи 54 і 55 пов’язані з будь-якою іншою групою, їх слід розглядати як єдину групу;

(d) якщо до групи або до товарної позиції включені товари з різних текстильних матеріалів, такі матеріали слід розглядати як єдиний текстильний матеріал.

(C) Положення, зазначені вище у примітках (А) і (B), застосовуються також для класифікації пряжі, зазначеної нижче у примітці до пунктів 3, 4, 5 або 6.

3. (А) Крім винятків, передбачених нижче у примітці (B), у цьому розділі під терміном “шпагат, канат та мотузки” слід розумiти пряжу (однониткову, однокручену або багатокручену):

(а) з шовкових ниток або шовкових відходів з лінійною щільністю понад 20 000 децитексів;

(b) із синтетичних або штучних волокон (включаючи пряжу з двох або більше монониток групи 54) з лінійною щільністю понад 10 000 децитексів;

(c) з конопель або льону:

(1) полірованих або лощених волокон з лінійною щільністю 1429 децитексiв або більше; або

(2) неполірованих, нелощених волокон з лінійною щільністю понад 20 000 децитексiв;

(d) з кокосових волокон у три або більше жмутів;

(e) з інших рослинних волокон з лінійною щільністю понад 20 000 децитексів; або

(f) армовану металевою ниткою.

(B) Винятки:

(а) пряжа з вовни або іншого волосу тварин та паперова пряжа, крім пряжі, армованої металевою ниткою;

(b) джгути із синтетичних або штучних волокон (група 55) та комплексні нитки некручені або кручені менш як 5 скручень на один метр (група 54);

(c) кетгут з натурального шовку товарної позиції 5006 та мононитки групи 54;

(d) металізовані нитки товарної позиції 5605; пряжа, армована металевою ниткою, класифікується згідно із зазначеним вище пунктом (А) (f); та

(e) пряжа синель, позументна нитка та фасонна петельна пряжа товарної позиції 5606.

4. (А) Крім винятків, передбачених нижче у примітці (B), у групах 50, 51, 52, 54 і 55 термін “розфасована пряжа для роздрібної торгівлі” включає пряжу (однониткову, однокручену або багатокручену):

(а) на пластинах з картону, котушках, патронах або подібних носіях масою не більш як (включаючи масу носія, на який намотується пряжа):

(1) 85 г — для шовкових ниток, шовкових відходів, синтетичних та штучних ниток; або

(2) 125 г — для іншої пряжі;

(b) у клубках, пасмах, мотках масою не більш як:

(1) 85 г — для синтетичних або штучних ниток з лінійною щільністю менш як 3000 децитексів, шовкових ниток або шовкових відходів; або

(2) 125 г — для іншої пряжі з лінійною щільністю менш як 2000 децитексів; або

(3) 500 г — для іншої пряжі;

(c) у пасмах або мотках, що складаються з кількох менших пасом або мотків, розділених нитками, які роблять їх незалежними один від одного, причому маса кожного з них не повинна перевищувати:

(1) 85 г — для шовкових ниток, шовкових відходів та синтетичної і штучної пряжі; або

(2) 125 г — для іншої пряжі.

(B) Винятки:

(а) однониткова пряжа з будь-якого текстильного матеріалу, крім:

(1) однониткової пряжі з вовни або тонкого волосу тварин, невибіленої; та

(2) однониткової пряжі з вовни або тонкого волосу тварин, вибіленої, пофарбованої чи вибивної з лінійною щільністю більш як 5000 децитексів;

(b) пряжа однокручена та багатокручена, невибілена:

(1) з шовкових ниток або шовкових відходів, розфасована; або

(2) з інших текстильних матеріалів (за винятком пряжі з вовни та тонкого волосу тварин) у мотках або пасмах;

(c) однокручена або багатокручена пряжа з шовкових ниток та шовкових відходів, вибілена, пофарбована чи вибивна з лінійною щільністю не більш як 133 децитекси; та

(d) однониткова, однокручена та багатокручена пряжа з будь-якого текстильного матеріалу:

(1) у мотках або пасмах перехресного намотування; або

(2) намотана на носіях або іншим способом, призначена для текстильної промисловості (наприклад, у починках, на крутильних патронах, шпулях, конічних бобінах, на веретенах або у вигляді коконів для вишивальних машин).

5. У товарних позиціях 5204, 5401, 5508 термін “нитки для шиття” означає однокручену та багатокручену пряжу:

(а) розфасовану на носіях (наприклад шпулі, патрони) масою, включаючи масу носія, не більш як 1000 г;

(b) апретовану для використання як нитки для шиття; та

(c) з кінцевою правою круткою “Z”.

6. У цьому розділі термін “пряжа високої міцності” означає пряжу, міцність якої вимірюється в сН/текс (сантиньютон на текс), що перевищує:

в однонитковій пряжі з нейлону або інших поліамідів та поліефірів — 60 сН/текс;

в однокрученій та багатокрученій пряжі з нейлону або інших поліамідів та поліефірів — 53 сН/текс;

в однонитковій, однокрученій або багатокрученій пряжі з віскози — 27 сН/текс.

7. У цьому розділі термін “готовий” означає:

(а) вироби розрізані, але не у формі квадратів чи прямокутників;

(b) вироби у закінченому вигляді, що готові до використання або можуть бути використані лише після розділення розрізуванням розподільних ниток і не потребують зшивання або подальшої обробки (наприклад рушники, серветки, скатертини, шарфи, ковдри);

(c) нарізані за розміром та які мають, принаймі, один термічно запаяний край, краї якого явно підрублені або спресовані, та інші краї, оброблені способом, описаним у будь-якому іншому підпункті цієї примітки, але виключаючи вироби, в яких різані краї застережені від розпускання термічним розрізанням або іншим простим способом;

(d) вироби, краї яких підрублені або мають пружок, або з вузликовою бахромою, за винятком тканих виробів, краї яких обметані чи оброблені іншим простим способом;

(e) вироби, викроєні за будь-якою формою та краї яких оброблені шляхом висмикування ниток;

(f) вироби зшиті, склеєні або інакше зібрані (за винятком окремих виробів, що складаються з двох або більше полотен того самого матеріалу, зшитих край у край, та виробів, що складаються з двох або більше частин, які накладаються одна на одну по всій поверхні та таким чином поєднані між собою, з м’якою прокладкою або без неї);

(g) вироби в’язані будь-яким способом за формою, що представлені у вигляді окремих виробів або у вигляді кількох поєднаних виробів.

8. До груп 50—60:

(а) до груп 50—55 і 60, а також якщо не передбачене інше, до груп 56—59 не включаються товари, виготовлені згідно з вимогами, зазначеними в примітці 7; і

(b) до груп 50—55 і 60 не включаються товари груп 56—59.

9. До груп 50—55 включаються також тканини, що складаються з шарів паралельних текстильних ниток, накладених одна на одну під гострими або прямими кутами. Ці шари з’єднані між собою у місцях перетину ниток за допомогою клею або термоз’єднуванням.

10. Еластичні вироби, що складаються з текстильних матеріалів у поєднанні з гумовими нитками, класифікуються у цьому розділі.

11. У цьому розділі термін “просочені” включає також обробку методом занурювання.

12. У цьому розділі термін “поліаміди” включає також “араміди”.

13. У цьому розділі та у відповідних випадках в УКТЗЕД термін “еластомірні нитки” означає комплексні нитки (включаючи мононитки) з синтетичних текстильних матеріалів, відмінні від текстурованих ниток, які не рвуться під час розтягування в три рази порівняно з їх попередньою довжиною та які під час розтягування у два рази порівняно з їх попередньою довжиною за 5 хвилин можуть повернутися до довжини, що не перевищує в 1,5 раза їх попередню довжину.

14. Якщо контекстом не передбачено інше, предмети одягу з текстильних матеріалів, що належать до різних товарних позицій, слід класифікувати у відповідних товарних позиціях, навіть коли предмети одягу подано у наборах для роздрібної торгівлі. У цій примітці термін “предмети одягу з текстильних матеріалів” означає предмети одягу, зазначені у товарних позиціях 6101—6114 і 6201—6211.

Примітки до товарних підпозицій:

1. У цьому розділі та у відповідних випадках в УКТЗЕД наведені нижче терміни означають:

(a) невибілена пряжа:

(1) що має натуральний колір волокон, з яких вона складається, не піддавалася вибілюванню, фарбуванню (у масі або не у масі) або вибиванню; або

(2) що має невизначений колір (сурова), вироблена з розпушеної сировини.

Така пряжа може бути оброблена безколірним апретом або нестійким барвником, який зникає після звичайного прання з милом, а із синтетичних або штучних волокон — оброблена у масі матувальним засобом (наприклад діоксидом титану);

(b) вибілена пряжа:

(1) що пройшла процес вибілювання, вироблена з вибілених волокон або, якщо не передбачене інше, пофарбована у білий колір (у масі або не у масі) або оброблена білим апретом;

(2) що складається із суміші невибілених та вибілених волокон; або

(3) однокручена або багатокручена пряжа, яка складається з невибілених та вибілених ниток;

(c) кольорова пряжа (фарбована або вибивна):

(1) пофарбована (у масі або не у масі) у колір, крім білого або нестійкого кольору, а також вибивна або вироблена з фарбованого чи вибивного волокна;

(2) що складається із суміші волокон, пофарбованих у різні кольори, або з суміші невибілених чи вибілених волокон з фарбованими волокнами (пряжа двоколірна або меланжева) або вибивна пряжа в один або кілька кольорів через відстані для створення ілюзії крапок;

(3) одержана з вибивної стрічки або рівниці; або

(4) однокручена або багатокручена пряжа, що складається з невибіленої чи вибіленої пряжі та фарбованої пряжі.

Наведені вище визначення застосовуються також щодо монониток, стрічкових або аналогічних ниток групи 54;

(d) тканини невибілені (сурові):

вироблені з невибіленої пряжі і не піддані вибілюванню, фарбуванню або вибиванню. Ці тканини можуть бути оброблені безколірним апретом або нестійким барвником;

(e) тканини вибілені:

(1) вибілені або, якщо не передбачено інше, пофарбовані у білий колір, або оброблені білим апретом, у куску;

(2) вироблені з вибіленої пряжі; або

(3) вироблені з невибіленої (сурової) та вибіленої пряжі;

(f) тканини пофарбовані:

(1) пофарбовані в один колір, крім білого (якщо не передбачено інше), або оброблені кольоровим, крім білого, апретом (якщо не передбачено інше), у куску; або

(2) вироблені з однотонної пофарбованої пряжі;

(g) тканини з пряжі різних кольорів (крім вибивних):

(1) вироблені з пряжі різних кольорів або різних відтінків одного кольору (крім натурального кольору волокна, з якого вони вироблені);

(2) вироблені з невибіленої (сурової) або вибіленої пряжі та пофарбованої пряжі; або

(3) вироблені з двоколірної або меланжевої пряжі.

(У всіх випадках нитки, що формують пружок або кінець полотна, не беруться до уваги);

(h) тканини вибивні:

Тканини, вибивні у куску, незалежно від того, вироблені вони з пряжі різних кольорів чи ні.

(До вибивних тканин належать також тканини, малюнок яких зроблено пензлем, щіткою або пульверизатором за допомогою трафарету чи із застосуванням методу флокування або методу батик).

Мерсеризація не впливає на класифікацію пряжі або тканин згідно із зазначеними визначеннями.

Визначення, наведені вище у примітках до товарних підпозицій (d) — (h), під час внесення відповідних змін застосовуються також до трикотажних полотен машинного або ручного в’язання;

(ij) тканини полотняного переплетення:

тканини, у структурі яких кожна утокова нитка проходить почергово над і під послідовними нитками основи і, у свою чергу, кожна нитка основи проходить послідовно над і під утоковими нитками.

2. (А) Вироби груп 56—63 з вмістом двох або більше текстильних матеріалів розглядаються як вироби, що повністю складаються з того текстильного матеріалу, який слід вибрати згідно з приміткою 2 до цього розділу для класифікації виробів груп 50—55 або товарної позиції 5809, що складаються з однакових текстильних матеріалів.

(B) Під час застосування цього правила:

(а) у деяких випадках береться до уваги лише частина, що визначає класифікацію відповідно до правила 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів;

(b) до уваги не береться фонова (ґрунтова) тканина, якщо текстильні вироби складаються з фонової (ґрунтової) тканини та мають ворсову або петельну поверхню;

(с) у разі вишивок товарної позиції 5810 та виробів з них до уваги береться тільки фонова (ґрунтова) тканина. Однак, якщо вишивка не має явно визначеного фону, вироби з неї слід класифікувати згідно з нитками для вишивання.

 

Додаткова примітка України:

У цьому розділі терміни “що використовуються(ється) для промислового складання моторних транспортних засобів” та “для промислового складання моторних транспортних засобів” застосовуються лише до товарів, які використовуються у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, зазначених у товарних позиціях 8701—8705, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

Загальні положення

 

Як правило, розділ XI охоплює сировину для текстильної промисловості (шовк, вовну, бавовну, синтетичні або штучні волокна тощо), напівфабрикати (пряжу, тканини) та вироби з них. Разом з тим виключаються деякі матеріали та вироби, зазначені в Примітці 1 до розділу XI, у примітках до деяких груп або у нижченаведених поясненнях до товарних позицій розділу. Зокрема, не включається до розділу XI таке:

 

(a) волосся людини та вироби з нього (переважно товарні позиції 0501, 6703 або 6704), за винятком фільтрувальних тканин, що використовуються у пресах для виробництва олії або з іншими аналогічними цілями (товарна позиція 5911);

 

(b) азбестові волокна та вироби (нитки, тканини, одяг і т.д.) з азбесту (товарна позиція 2524, 6812 або 6813);

 

(c) вуглецеві волокна та інші неметалічні волокна мінерального походження (наприклад, з карбіду кремнію, мінеральної силікатної “вовни”) та вироби з подібних волокон (група 68);

 

(d) скловолокно, нитки, тканини та вироби з них і багатокомпонентні вироби зі скловолокна і текстильних волокон, що мають властивості виробів зі скловолокна (група 70), крім вишивок нитками із скловолокна з видимим тканим фоном.

 

Розділ XI поданий чотирнадцятьма групами, які можуть бути об’єднані у дві частини. У першій частині (групи 50–55) враховуються властивості текстильного матеріалу, а до другої частини (групи 56–63), крім товарних позицій 5809 і 5902, включаються вироби без врахування властивостей текстильного матеріалу на рівні товарної позиції.

 

I. Групи 50–55

 

Кожна з груп 50-55 включає один або декілька текстильних матеріалів: однониткових чи змішаних на різних стадіях виробництва, включаючи перетворення їх у тканини, як описано в пункті I (С), наведеному нижче. У більшості випадків вони стосуються сировини, відновлених відходів (включаючи відновлене волокно, крім необробленого куска), волокон, оброблених на кардочесальних і гребенечесальних машинах у вигляді стрічок, рівниці та ін., пряжі і тканин.

 

А. Класифікація продуктів, що складаються зі змішаних текстильних матеріалів (див. Примітку 2 до розділу XI)

 

Текстильний продукт, який відноситься до кожної з товарних позицій у групах 50 - 55 (відходи, пряжа, тканини і т.д.) чи до товарної позиції 5809 або 5902 і складається із суміші двох або більше різних текстильних матеріалів, повинен класифікуватися як такий, що повністю складається з того матеріалу, який домінує за масою порівняно з будь-яким іншим окремим текстильним матеріалом, що також входить до складу цього продукту.

 

Якщо жоден з текстильних матеріалів не переважає за масою, виріб слід класифікувати як такий, що повністю складається з того матеріалу, який включається до товарної позиції, останньої в порядку зростання кодів серед товарних позицій, однаковою мірою прийнятних для розгляду під час класифікації цього виробу.

 

Текстильні матеріали можуть бути змішані:

 

–  до чи під час прядіння;

 

–  під час кручення;

 

–  під час ткацтва.

 

Для виробів (крім виробів товарної позиції 5811) з двох або кількох тканин різного складу, зібраних шарами зшиванням, склеюванням і т.д., класифікація здійснюється відповідно до Правила 3 Основних правил інтерпретації. Відповідно Примітка 2 до розділу XI застосовується лише у випадку, коли необхідно визначити текстильний матеріал, який у тканині має найбільшу масу і приймається під час класифікації продукту як єдине ціле.

 

Аналогічно визначення в Примітці 2 до розділу XI відносяться до змішаних продуктів з текстильних і нетекстильних матеріалів лише у випадку, якщо згідно з Основними правилами  інтерпретації вони класифікуються як текстильні продукти.

 

Слід зазначити, що при застосуванні Примітки 2 до розділу:

 

(1)  Під час визначення коду товару, який складається із суміші різних текстильних матеріалів, текстильні матеріали, що відносяться до однієї групи чи товарної позиції, розглядаються в сукупності як одна складова; при цьому спочатку вибирається відповідна група, а потім товарна позиція цієї групи, не розглядаючи матеріали, які не відносяться до цієї групи.

 

Приклади:

 

(a) Тканина, що складається з:

 

40 мас. % синтетичних волокон,

 

35 мас. % гребенечесальної вовни, та

 

25 мас. % тонкого волосу тварин після гребенечесання,

 

не включається до товарної позиції 5515 (інші тканини з синтетичних штапельних волокон), а включається до товарної позиції 5112 (тканини з гребенечесальної вовни чи гребенечесального тонкого волосу тварин), оскільки кількість вовни чи тонкого волосу тварин повинна в цьому випадку прийматися у сукупності;

 

(b) Тканина з поверхневою щільністю 210 г/м2, що складається з:

 

40 мас. % бавовняних волокон,

 

30 мас. % штучних волокон, та

 

30 мас. % синтетичних волокон,

 

не включається до товарної позиції 5211 (тканини бавовняні, з вмістом бавовни менш  як 85 мас. %, у суміші  головним чином чи винятково з синтетичними або штучними волокнами, з поверхневою щільністю понад 200 г/м2) або до товарної позиції 5514 (тканини з синтетичних штапельних волокон з вмістом менш як 85 мас.% цих волокон, змішаних головним чином або винятково з бавовною, з поверхневою щільністю понад 170 г/м2), але включається до товарної позиції 5516 (тканини з штучних штапельних волокон). При цьому спочатку визначається відповідна група (у цьому випадку група 55, оскільки кількість синтетичних штапельних волокон і штучних штапельних волокон повинна в цьому випадку бути прийнятою у сукупності) і потім відповідна товарна позиція всередині цієї групи, якою у цьому прикладі є товарна позиція 5516, тобто остання в порядку зростання кодів серед товарних позицій, однаковою мірою прийнятних для розгляду під час класифікації;

 

(с) Тканина, що складається з:

 

35 мас. % лляних волокон,

 

25 мас. % джутових волокон, та

 

40 мас. % бавовняних волокон,

 

не включається до товарної позиції 5212 (інші тканини бавовняні), а включається до товарної позиції 5309 (тканини з льону). Цю класифікацію одержують спочатку визначенням відповідної групи (у цьому випадку група 53, оскільки вміст лляних і джутових волокон повинен бути прийнятим у сукупності) і потім відповідної товарної позиції всередині цієї групи, якою у цьому прикладі є товарна позиція 5309, оскільки вміст лляних волокон вищий, ніж джутових, а вміст бавовняних волокон до розгляду не приймається (відповідно до Примітки 2 (B) (b) до розділу).

 

(2)  Позументна пряжа з кінського волосу та металізована пряжа розглядаються як окремі текстильні матеріали, і їх маса приймається як сукупність мас компонентів.

 

(3)  Під час класифікації тканин металева нитка розглядається як текстильний матеріал.

 

(4)  Коли товар складається з компонентів груп 54 і 55 і будь-якої іншої групи, то в процесі визначення коду цього товару компоненти груп 54 і 55 розглядаються як такі, що належать одній групі.

Приклад:

 

Тканина, що складається з:

 

35 мас. % синтетичних ниток,

 

25 мас. % синтетичних волокон, та

 

40 мас. % гребенечесальної вовни,

 

не включається до товарної позиції 5112 (тканини з гребнечесальної вовняної пряжі), а до товарної позиції 5407 (тканини з синтетичних комплексних ниток), оскільки в цьому випадку повинен розглядатися сумарний вміст синтетичних ниток і синтетичних волокон.

 

(5)  Матеріали для шліхтування або апретування (препарати для обважнювання у випадку шовку), а також препарати для просочення, покриття або утворення оболонки, введені в текстильні волокна, не слід вважати нетекстильними матеріалами; іншими словами, маса текстильних волокон розраховується на підставі їх маси в тому стані, в якому вони представлені.

 

Під час вирішення питання про те, чи є суміш переважно разом з нанесеним препаратом специфічним текстильним матеріалом, необхідно брати до уваги текстильний матеріал, що домінує за масою будь-який інший текстильний матеріал у цій суміші.

 

Приклад:

 

Тканина з поверхневою щільністю не більше 200 г/м2 і складається з:

 

55 мас. % бавовняних волокон,

 

22 мас. % синтетичних або штучних волокон,

 

21 мас. % вовни,  та

 

2 мас. % шовку,

 

не включається до товарної позиції 5212 (тканини бавовняні інші), а включається до товарної позиції 5210 (бавовняні тканини з вмістом менше 85 мас. % бавовняних волокон, змішаних переважно або винятково з синтетичними або штучними волокнами з поверхневою щільністю не більше 200 г/м2).

 

(В) Пряжа

 

1. Загальні положення.

 

Текстильна пряжа може бути однонитковою, багатокрученою (крученою) чи однокрученою.

 

В УКТЗЕД:

 

i)  Однониткова пряжа  означає пряжу, що складається з:

 

(a) волокон, переважно з’єднаних разом крученням (однониткова пряжа); або

 

(b) однієї нитки (мононитки) товарних позицій 5402 - 5405 чи двох або кількох ниток (комплексних ниток) товарної позиції 5402 або 5403, з’єднаних разом, крученням або без кручення (неперервна пряжа);

 

ii) Однокручена (кручена) пряжа означає пряжу, утворену з двох або кількох однониткових ниток, включаючи одержувані з монониток товарної позиції 5404 або 5405 (пряжа в два, три, чотири складання і т.д.), скручених разом за одну операцію cкладання. Проте пряжу, що складається винятково з монониток товарної позиції 5402 або 5403, з’єднаних разом крученням, не можна розглядати як однокручену (кручену) пряжу.

 

Складання (кручення) в однокрученій (крученій) пряжі означає кожну з однониткових ниток, з яких вона утворена;

 

iii) Багатокручена пряжа означає пряжу, утворену з двох або кількох ниток, принаймні, одна з яких є крученою, скрученою за одну чи декілька операцій.

 

Складання (кручення) в багатокрученій пряжі означає кожну з одиночних або однокручених (кручених) ниток, з яких вона утворена.

 

Вищевказану пряжу іноді називають комплексною, коли її одержують з’єднанням двох або декількох одиночних ниток або ниток у декілька складань. Її слід розглядати як однониткову чи кручену пряжу, однокручену (кручену) чи багатокручену пряжу відповідно до типу ниток, з яких вона утворена.

 

Однониткова, однокручена чи багатокручена (кручена) пряжа може мати вузлики чи петлі через певні проміжки (пряжа букле, або петельна, вузликова, або фламе). Вона може бути з двох або кількох ниток, одна з яких складається через інтервали для одержання ефекту петель або потовщень.

 

Вилощена, або глянсова пряжа – це пряжа, яку обробляють сумішами з натуральних речовин (віск, парафін і т.д.) або з синтетичних речовин (зокрема, акрилові смоли). Глянсу надають за допомогою глянсувальних валиків.

 

Пряжа позначається відповідно до системи вимірів. Дотепер застосовуються різні системи вимірювань. УКТЗЕД використовує універсальну систему вимірювання, в якій “текс” є одиницею, що виражає лінійну щільність, яка дорівнює масі в грамах 1 км пряжі, синтетичної або штучної нитки, волокна чи іншої текстильної нитки. 1 децитекс (дтекс)= 0,1 текса. Застосовується така формула для переведення метричного номеру в децитекс:

 

10000/метричний номер = 1 децитекс (дтекс).

 

Пряжа може бути невибілена (сурова), промита, вибілена, змішана, пофарбована, вибивна, меланжева і т.д. Пряжа може бути газообпалена (тобто обпалена для видалення волокон, які надають їй ворсистості), мерсеризована (тобто оброблена під натягом гідроксидом натрію), замаслена і т.д.

 

До груп 50 – 55 не включаються:

 

(a) гумова нитка з текстильним покриттям і текстильною пряжею, просочена (включаючи просочення зануренням), з покриттям або в оболонці, з гуми (прошаровані гумою) чи пластмас (товарна позиція 5604);

 

(b) металізована нитка (товарна позиція 5605);

 

(c) позументна нитка, пряжа синель і петельна фасонна пряжа (товарна позиція 5606);

 

(d) плетена текстильна пряжа (товарна позиція 5607 або 5808 залежно від конкретного випадку);

 

(e) текстильна пряжа, армована металевою ниткою (товарна позиція 5607);

 

(f) пряжа, мононитки чи текстильні волокна, розташовані паралельно та скріплені склеюванням (болдюк) (товарна позиція 5806);

 

(g) текстильні нитки, розташовані паралельно та покриті гумою (прогумовані), товарної позиції 5906.

 

2. Відмінності між однонитковою пряжею, багатокрученою (крученою) або однокрученою пряжею груп 50 – 55, шпагатами, шнурами, мотузками чи канатами товарної позиції 5607 і плетеними виробами товарної позиції 5808 (див. Примітку 3 до розділу XI).

 

Групи 50 - 55 включають не всі види пряжі. Пряжа класифікується на підставі її властивостей (лінійна щільність, вилощена чи невилощена або глянсова чи неглянсова, кількість складань) у товарних позиціях груп 50 - 55, шпагати, мотузки, канати або троси з пряжі включаються до товарної позиції 5607, або плетена тасьма – до товарної позиції 5808. Нижчеподана таблиця 1 показує правильну класифікацію в кожному окремому випадку:

 

 

 

Таблиця I

 

Класифікація пряжі, шпагатів, мотузок, канатів і тросів

 з текстильних матеріалів

 

Тип (*)

Основні (вирішальні)
класифікаційні ознаки

Класифікація

Армована металевою ниткою

У всіх випадках

Товарна позиція 5607

З металізованої нитки

У всіх випадках

Товарна позиція 5605

Позументна нитка, крім зазначеної в товарних позиціях 5110 і 5605, пряжа синель і фасонна петельна пряжа

У всіх випадках

Товарна позиція 5606

Плетена текстильна пряжа

(1) Щільносплетена і з компактною структурою

Товарна позиція 5607

 

 

(2) Інша

Товарна позиція 5808

Інша:

З шовку чи відходів шовку(**)

(1) Лінійної щільності 20000 децитексів або менше

Група 50

 

(2) Лінійної щільності понад 20000 децитексів

Товарна позиція 5607

З вовни або волосу інших тварин

У всіх випадках

Група 51

З льону чи конопель

(1) Вилощена чи глянсова:

 

 

(а) лінійної щільності 1429 децитексів або більше;

Товарна позиція 5607

 

(b) лінійної щільності менш як 1429 децитексів

Група 53

 

(2) Невилощена та неглянсова:

 

 

(а) лінійної щільності 20000 децитексів або менше;

Група 53

 

(b) лінійної щільності  понад 20000 децитексів

Товарна позиція 5607

З кокосового волокна

(1) В одне чи два складання

Товарна позиція 5308

 

(2) У три або більше складання

Товарна позиція 5607

З паперу

У всіх випадках

Товарна позиція 5308

З бавовняних або інших рослинних волокон

(1) Лінійної щільності 20000 децитексів або менше

(2) Лінійної щільності понад 20000 децитексів

Група 52 або 53
 

 

Товарна позиція 5607

З синтетичних або штучних волокон, включаючи пряжу з двох або більше монониток групи 54(**)

(1) Лінійної щільності 10000 децитексів або менше

(2) Лінійної щільності понад 10000 децитексів

Група 54 або 55
 

 

Товарна позиція 5607

 

 

Виноски.

 

* Будь-яке посилання на різні текстильні матеріали, поширюється також на суміші, які класифікуються відповідно до Примітки 2 до розділу XI (див. пункт I (А) Загальних положень до розділу XI).

 

** Шовкова пряжа товарної позиції 5006, комплексна нитка без кручення чи з крученням менше 5 кр/м і мононитка групи 54, та джгут з синтетичних або штучних ниток групи 55 за жодних обставин не включаються до товарної позиції 5607.

 

3. Пряжа, розфасована для роздрібної торгівлі (див. Примітку 4 до розділу XI).

 

Деякі товарні позиції груп 50, 51, 52, 54 і 55 включають текстильну пряжу, розфасовану для роздрібної торгівлі. У цих групах пряжа класифікується відповідно до вимог, перерахованих в нижчеподаній табл. ІІ.

 

Проте такі види пряжі ніколи не надходять для роздрібної торгівлі:

 

(a) однониткова пряжа із шовку, відходів шовку, бавовняних чи синтетичних або штучних волокон у будь-якому упакуванні;

 

(b) однониткова пряжа з вовни чи тонкого волосу тварин, вибілена, пофарбована чи вибивна, лінійної щільності 5000 децитексів або менше в будь-якому упакуванні;

 

(c)  однокручена (кручена) чи багатокручена пряжа з шовку або відходів шовку, невибілена, у будь-якому упакуванні;

 

(d)  однокручена (кручена) чи багатокручена пряжа з бавовняних чи синтетичних або штучнихих волокон, невибілена, у мотках, клубках або пасмах;

 

(e)  однокручена (кручена) чи багатокручена пряжа з шовку чи відходів шовку, вибілена, пофарбована чи вибивна, лінійної щільності 133 децитексів або менше;

 

(f) однониткова пряжа, однокручена (кручена) чи багатокручена з будь-якого текстильного матеріалу, у мотках або пасмах перехресного намотування (*);

 

(g) однониткова пряжа, однокручена (кручена) чи багатокручена з будь-якого текстильного матеріалу, намотана на носії, наприклад, на шпулі, крутильні патрони, починки, конічні бобіни чи веретена, або оформлена будь-яким іншим способом (наприклад, у формі коконів для вишивальних машин, пасків для центрифугального прядіння), що вказує на її використання в текстильній промисловості.

    

 

*

*    *

 

 

            “Без перехресного намотування”                “Перехресне намотування”


Пряжа, розфасована для роздрібної торгівлі (відповідно до вищевказаних винятків)Таблиця II

 

Спосіб розфасовки

Тип пряжі (*)

Умови, за яких пряжа
включається до розфасованої
для роздрібної торгівлі

На картонках, котушках, патронах чи аналогічних носіях

(1) Шовкові нитки, відходи шовку чи синтетичні або штучні нитки

Масою до 85 г або менше (включаючи носій)

 

(2) З вовни, тонкого волосу тварин, бавовняних волокон або з синтетичних чи штучних штапельних ниток

Масою 125 г або менше (включаючи носій)

У клубках, пасмах або мотках

(1) Синтетичні або штучні нитки лінійної щільності менше 3000 децитексів, шовкові нитки або шовкові відходи

Масою 85 г або менше

 

(2) Інша пряжа лінійної щільності менше 2000 децитексів

Масою 125 г або менше

 

(3) Інша пряжа

Масою 500 г або менше

У пасмах або мотках, що складаються з декількох менших пасом або мотків, відділених розділювальними нитками і тому незалежних один від одного (**)

(1) Шовкові нитки, шовкові відходи чи синтетичні або штучні нитки

 

(2) З вовни, тонкого волосу тварин, бавовняних волокон або синтетичних чи штучних штапельних волокон

Кожний з менших мотків повинен мати постійну масу, до 85 г або менше

 

 

Кожний з менших мотків повинен мати постійну масу, до 125 г або менше

 

Виноски.

 

* Будь-яке посилання на різні текстильні матеріали поширюються також на суміші, що класифікуються відповідно до положень Примітки 2 до розділу XI (див. пункт I (А) Загальних положень до цього розділу).

 

** Мотки чи пасма з кількох мотків або пасом меншого розміру, відділених розділювальними нитками, утворені однією пряжею, під час розрізування якої легко відокремити будь-який моток або пасмо меншого розміру. Одна чи кілька розділювальних ниток проходять між пасмами і відокремлюють їх одне від іншого. Ці мотки і пасма меншого розміру часто обгортають навколо паперовою стрічкою. Інші мотки та пасма однієї неперервної довжини або пряжа з розділювальними нитками, які не розділяють основний моток або пасмо на менші мотки чи пасма постійної маси, а лише запобігають заплутуванню пряжі під час оброблення (наприклад, фарбування), не можуть розглядатися як мотки та пасма, що включають декілька менших мотків чи пасм, розділених одною чи кількома нитками і не розглядаються як розфасовані для роздрібної торгівлі.

 

4. Швейні нитки (див. Примітку 5 до розділу XI).

 

У товарних позиціях 5204, 5401 і 5508 термін “нитки швейні” означає однокручену (кручену) або багатокручену пряжу:

 

(a) розфасовану на носії (наприклад, шпулі, патрони) масою (включаючи масу носія) не більше 1000 г;

 

(b) апретовану для використання як швейні нитки; та

 

(c) нитка з кінцевим правим “Z” крученням.

 

Термін “апретована пряжа” означає пряжу, що пройшла заключне оброблення. Це оброблення проводиться, щоб полегшити використання текстильної пряжі як нитки для шиття, шляхом надання їй антифрикційних властивостей або підвищення її термостійкості, запобігання нагромадження статичної електрики або для поліпшення її зовнішнього вигляду. Подібне оброблення припускає застосування речовин на основі силіконів, крохмалю, воску, парафіну та ін.

 

Довжина швейної нитки  переважно зазначена на носії.

 


 

5. Пряжа високоміцна (див. Примітку 6 до розділу ХI).

 

У групах 54 і 59 є вказівки щодо високоміцної пряжі та тканин, виготовлених з цієї пряжі.

 

Термін “пряжа високоміцна” означає пряжу, міцність якої вимірюється в сН/текс (сантиньютонів на текс), що перевищує такі значення:

 

однониткова пряжа з нейлону чи інших поліамідів або поліефірів .... 60 сН/текс,

 

пряжа однокручена (кручена) чи багатокручена з нейлону чи інших поліамідів
або поліефірів........................................................................................................ 53 сН/текс,

 

однониткова пряжа чи пряжа однокручена (кручена) чи багатокручена                            віскозна................................................................................................................................ 27 сН/текс.

 

6. Еластомірна та текстурована нитка (див. Примітку 13 до розділу ХI).

 

Еластомірна нитка визначається в Примітці 13 до цього розділу. Слід зазначити, що для текстурованої нитки застосовується визначення, подане в Поясненнях до підпозицій 5402 31 – 5402 39.

 

(C) Тканини

 

Тканини груп 50 - 55 є виробами, одержаними шляхом переплетення текстильних ниток (незалежно від того, стосуються вони груп 50 - 55 чи розглядаються як мотузки, шнури і т.д. товарної позиції 5607), рівниці, монониток, стрічкових та аналогічних ниток групи 54, петельної фасонної пряжі, вузьких стрічок, плетеної тасьми чи вузьких тканин (які складаються лише з основних ниток без утокових, з’єднаних клеєм і т.д.) на верстатах, які заправляються основою та утоком. Проте деякі тканини виключаються, наприклад:

 

(a) килими та інші покриття для підлоги (група 57);

 

(b) ворсові тканини чи тканини із синелі товарної позиції 5801, тканини махрові для рушників та подібні махрові тканини (з петельним (витяжним) ворсом) товарної позиції 5802, тканини ажурного переплетення товарної позиції 5803, декоративні тканини товарної позиції 5805, вузькі тканини товарної позиції 5806 і тканини з металевих ниток або металізованої пряжі товарної позиції 5809;

 

(c) матеріали з покриттям, просочені і т.д. товарних позицій 5901 і 5903 - 5907; кордні тканини товарної позиції 5902 чи текстильні тканини для технічних цілей товарної позиції 5911;

 

(d) готові вироби, зазначені в Примітці 7 розділу XI (див. частина II Загальних положень до цього розділу).

 

За умови додержання пунктів (a) – (d), наведених вище, тканини, що включаються до груп 50 - 55, на підставі Примітки 9 до розділу XI включають, наприклад, тканини, що складаються з:

– одного шару паралельних основних ниток і шару паралельних утокових ниток, накладених одна на одну під гострим чи прямим кутом;

– двох шарів паралельних основних ниток, між якими прокладений шар утокових ниток, введених під гострим чи прямим кутом.

 

Характерною ознакою цих тканин є те, що нитки не переплітаються, як у звичайних тканинах, а з’єднані в місцях перетину клеєм або термоз’єднанням.

 

Ці тканини іноді називають сітками; серед галузей їхнього застосування – зміцнення інших матеріалів (пластмас, паперу і т.д.). Вони також використовуються, наприклад, для захисту сільськогосподарських культур.

 

Тканини, включені до груп 50 - 55, можуть бути невибіленими, промитими, вибіленими, пофарбованими, виготовленими з різнобарвних ниток, вибивними, плямистими, мерсеризованими, вилощеними, муаровими, ворсованими, гофрованими, валяними, газоопаленими та ін. До них включаються візерункові та невізерункові тканини, тканини “броше”, в яких малюнки одержують введенням додаткових основних і утокових ниток під час ткацтва. Ці тканини не вважаються вишитими.

 

До груп 50 - 55 також включаються тканини з утоковими нитками, які подекуди розчинені, щоб створити враження малюнка, в якому як основні, так і утокові нитки залишаються (як деякі тканини з віскозних основних ниток та ацетатних утокових ниток, причому утокові нитки частково видалені за допомогою розчинника).

 

 

*

*    *

 

 

Пояснення до товарних підпозицій:

 

Тканини з пряжі різних кольорів.

 

Тканини, що складаються повністю або частково з вибивної пряжі різних кольорів чи вибивної пряжі різних відтінків одного кольору, вважаються “тканинами з пряжі різних кольорів”, а не “пофарбованими тканинами” чи не “вибивними тканинами”.

 

Ткацькі переплетення.

 

Полотняне переплетення визначається в Примітці 1 (ij) до підпозицій розділу XI як “тканини, у структурі яких кожна утокова нитка проходить почергово над і під послідовними нитками основи, і, у свою чергу, кожна нитка основи проходить послідовно над і під утоковими нитками”.

 

Рапорт переплетення показаний нижче на малюнку:

 

 

Полотняне переплетення

 

Полотняне переплетення є найпростішим і найширше використовується в ткацтві. Обидві поверхні тканини полотняного переплетення є однаковими (двобічні тканини), тому що однакову кількість основних та утокових ниток видно з кожного боку.

 

У саржевому переплетенні перша основна нитка переплетена з першою утоковою ниткою, друга основна нитка – з другою утоковою ниткою, третя основна нитка – з третьою утоковою ниткою і т.д. Зсув перекриттів для цього виду переплетення дорівнює 1, як для основи, так і для утоку. Рапорт переплетення, тобто кількість основних і утокових ниток, необхідних для повторення малюнку, завжди більше 2. Зміцненим називається саржеве переплетення, коли утокова нитка проходить над двома основними нитками (триниткова саржа). У чотиринитковій саржі утокова нитка проходить над трьома основними нитками.

 

У саржевому переплетенні діагональні лінії, утворені завдяки східчастому розташуванню перекриттів, розташовуються від одної кромки тканини до іншої, утворюючи рубчики та створюючи враження, що переплетення діагональне. Ці рубчики можуть бути направлені справа наліво або зліва направо. Різниця робиться між утоковою саржею, в якій утокова нитка виражена більш явно, та основною саржею, в якій основні нитки видно краще. Ці види саржі мають лицевий бік (правий бік), що відрізняється від зворотного боку (лівий бік). Проте існує такий вид саржі, що називається двобічною чи зворотною саржею, коли обидва боки мають однаковий вигляд.

 

Двобічна саржа чи зворотна саржа завжди має однаковий рапорт. Основні чи утокові рубчики ті самі на обох боках, лише напрямок рубчиків – зворотний. Найпростіший малюнок – це чотириниткова зворотна саржа: кожна основна нитка піднімається в процесі двох послідовних прокидок утоку та опускається під час двох наступних прокидок.

 

Слід зазначити, що в товарних позиціях 5208, 5209, 5210, 5211, 5513 і 5514 підпозиції, які стосуються “три- і чотириниткової саржі”, включають двобічну саржу або зворотну саржу і, з огляду на їх обмежене визначення, включають лише ті види саржі, переплетення яких показано нижче:

 

 

Триниткова

саржа

 

Чотириниткова

саржа

 

Чотириниткова

двобічна або

зворотна саржа

 

Денім (джинсові тканини) підпозицій 5209 42 і 5211 42, проте, не включають чотириниткову двобічну саржу чи зворотну саржу, оскільки ці підпозиції включають лише тканини з основними перекриттями на лицьовому боці (див. Примітку 1 до підпозицій групи 52). На доповнення до основної триниткової саржі та до основної чотириниткової саржі, ці підпозиції включають також основну чотириниткову ламану (збиту) саржу, переплетення якої показано нижче:

 

 

Основна чотириниткова ламана (збита) саржа (чотириремізний сатин)

 

 

 

II. Групи 56–63

 

До груп 56–63 включаються деякі види текстильних тканин та інших текстильних виробів, що не входять до груп 50–55 (тобто ворсові тканини; вузькі тканини; пряжа синель, позументна нитка, плетена тасьма, галуни та інші оздоблювальні вироби товарної позиції 5606 або 5808; тюль та інші сітчасті матеріали; мережива; вишивка на тканинах або інших текстильних матеріалах; трикотажні вироби машинного чи ручного в’язання). До них також включаються (крім деяких виробів, розглянутих в іншому місці, крім розділу XI) готові текстильні вироби.

 

Готові вироби.

 

Відповідно до Примітки 7 цього розділу, термін “готові” у групах 56–63 означає:

 

1. Вироби, просто розрізані іншим способом, але не у формі квадратів чи прямокутників, наприклад, викройки одягу (патронки суконь) з текстильного матеріалу; вироби з краями, вирізаними фестонами (як наприклад, деякі види ганчірок для витирання пилу), також вважаються готовими виробами.

 

2. Вироби в закінченому вигляді, готові до використання (або які потребують лише відділення шляхом розрізування розділювальних ниток) і які не потребують зшивання або подальшого оброблення. Подібні вироби включають трикотажні вироби машинного чи ручного в’язання точно за заданою формою та деякі ганчірки для витирання пилу, рушники, скатертини, хустки, ковдри і т.д., в яких нитки по основі залишені вільними і кінці утоку відрізані для утворення бахроми. Такі вироби можуть бути виготовлені окремо на ткацькому верстаті, але можуть бути просто відрізані від куска тканини, в якій є розташовані через регулярні проміжки пучки незатканих ниток (зазвичай основні нитки). Ці куски тканин, з яких перераховані вище готові вироби можуть бути одержані простим розрізуванням розділювальних ниток, також вважаються готовими виробами.

 

Проте, вироби прямокутної (включаючи квадратну) форми, просто нарізані з великих кусків без іншої обробки і без бахроми, яка утворюється шляхом розрізування розділювальних ниток, не розглядаються як “виготовлені в закінченому (завершеному) вигляді” в розумінні цієї Примітки. Той факт, що ці вироби можуть бути подані в складеному чи розфасованому в упакування вигляді (наприклад, для роздрібної торгівлі) не впливає на їхню класифікацію.

 

3. Розрізані  по розміру та такі, що мають, щонайменше, один термічно запаяний край, кромки якого явно підігнуті чи спресовані, і з іншими краями, оброблені способом, що описаний в будь-якому пункті даної Примітки, за винятком матеріалів, в яких різані краї захищені від осипання термічним розрізанням чи іншим простим способом.

 

4. Вироби підрублені або з пругом чи з вузликовою бахромою (з додатковими нитками або без них) на всіх краях (наприклад, носовики з загорненими краями та скатертини з вузликовою бахромою), але крім тканих виробів, в яких різані краї застережені від розпускання обметуванням чи будь-яким іншим простим способом.

 

5. Вироби, розрізані за заданим розміром та піддані обробці краю шляхом висмикування крайніх ниток для утворення бахроми. У цьому випадку “висмикування ниток” означає просте висмикування декількох основних чи утокових ниток після ткацтва без подальшої обробки (наприклад, вишивки) матеріалу. У ряді випадків полотнища подібного матеріалу використовуються для переробки в білизну.

 

6. Вироби зі зшитих, склеєних або інакше зібраних частин. Асортимент цих виробів дуже різноманітний і включає одяг. Проте слід зазначити, що кускові товари, які складаються з двох або кількох полотнищ ідентичного матеріалу, з’єднаних край до краю або які складаються з двох чи більше текстильних матеріалів, з’єднаних шарами, не вважаються готовими виробами так само, як і текстильні матеріали в куску, що складаються з одного і більше шарів текстильних матеріалів, з’єднаних з підкладкою прошиванням або іншим способом.

 

7. Трикотажні вироби машинного чи ручного в’язання за заданою формою, подані як окремі вироби або у формі ряду виробів за довжиною.

 

*

*    *

 

 

 

Пояснення до товарних підпозицій

 

Товари груп 56–63 з ворсовою або петельною поверхнею.

 

Положення Примітки 2 B (b) до підпозиції розділу XI застосовується незалежно від того, частково видна чи не видна фонова (ґрунтова) тканина на ворсовому або  петельному  боці.

 

III. Текстильні вироби з гумовими нитками

 

Відповідно до Примітки 10 до цього розділу еластичні вироби, які складаються з текстильних матеріалів у сполученні з гумовими нитками, розглядаються в розділі XI.

 

Гумова нитка і корд з текстильним покриттям включаються до товарної позиції 5604.

 

Інші текстильні вироби з гумовою ниткою класифікуються, зокрема, у групах 50–55, 58 або 60–63 залежно від конкретного випадку.

 

IV. Стандартні атмосферні умови для кондиціонування

та випробування текстильних матеріалів

 

А. Сфера та галузь застосування.

 

Як настанови нижче наведені характеристики стандартних атмосферних умов для кондиціонування (вилежування) та визначення фізичних і механічних властивостей текстильних матеріалів.

 

B. Визначення:

 

(а) відносна вологість – відношення фактичного тиску водяної пари в атмосфері до тиску насиченої пари за тієї самої температури. Це відношення звичайно виражається у відсотках;

 

(b) стандартні (нормальні) атмосферні умови – атмосфера з відносною вологістю 65 % і температурою 20 °C;

 

(c) стандартні (нормальні) атмосферні умови для випробування – атмосфера (у лабораторії) з відносною вологістю 65 % і температурою 20 °C.

 

Примітка.

 

Поняття “нормальні” прийняте для вираження обмеженого використання в текстильній промисловості.

 

C. Попереднє кондиціонування.

 

Перед тим, як кондиціонувати текстильний матеріал, може знадобитися його попереднє кондиціонування. У цьому випадку цей текстильний матеріал приводиться до приблизної рівноваги в атмосфері з відносною вологістю 10–25 % і температурою, що не перевищує 50 °C.

 

Ці умови створюються шляхом нагрівання повітря (у спеціальному пристрої (приладі)) за відносної вологості 65 % і 20 °C до температури 50 °C.

 

D. Кондиціонування.

 

Перед випробуванням текстильного матеріалу для визначення тих чи інших фізичних або механічних властивостей його кондиціонують, поміщаючи в стандартні (нормальні) атмосферні умови для випробування, таким чином, щоб повітря вільно проходило крізь текстильний матеріал, і витримуючи його протягом певного часу, необхідного для приведення в рівновагу з атмосферою.

 

Якщо немає інших умов у методі випробування, текстильний матеріал можна вважати таким, що досягнув рівноважної вологості, коли під час послідовних зважувань з інтервалами в 2 години в матеріалі, що піддається дії рухомого повітря, не виявляється зміни маси не більше як на 0,25 %.

 

E. Випробування.

 

Крім особливих випадків (наприклад, для випробувань за вищої вологості), фізичні та механічні випробування текстильних матеріалів проводяться в кондиціонованому стані в стандартних (нормальних) атмосферних умовах для випробування.

 

Додаткові загальні положення

 

Як вказано у Поясненнях (дивитись Загальні положення до цього розділу, останній абзац вступу), розділ ХІ підрозділяється на дві частини:

 

(a) в першій частині (групи 50 - 55) текстильні вироби згруповані відповідно до текстильного матеріалу, з якого вони зроблені, при цьому класифікація виробів, які складаються з суміші текстильних матеріалів, здійснюється згідно з Приміткою 2 до цього розділу;

 

(b) в другій частині (групи 56 - 63), за винятком товарних позицій 5809 00 00 і 5902, не робиться жодного розрізняння ні на рівні групи, ні на рівні позиції між текстильними матеріалами, з яких зроблені вироби. Проте підрозділення багатьох товарних позицій у групах 56 - 63 базується на складових текстильних матеріалах. У таких випадках класифікація в цих категоріях повинна здійснюватися згідно з Приміткою до підпозицій 2 до цього розділу.

 

2. У Примітці до підпозицій 2 до цього розділу наведені правила щодо класифікації текстильних виробів, які містять два або більше текстильних матеріали, в товарних позиціях груп 56-63. Ці вироби повинні класифікуватися у тій підпозиції, яка відповідає виробам з того одного текстильного матеріалу, який переважає за масою, враховуючи, там де слід, положення Примітки 2 (B) до цього розділу.

 

Застосовуючи ці правила, необхідно враховувати положення пунктів (a) - (c) Примітки до підпозицій 2 (B) до цього розділу.

 

3. Настанови щодо інтерпретації Примітки 2 до цього розділу наводяться в Загальних положеннях (дивись, наприклад, частину (І) (A) Загальних положень до цього розділу).

 

Застосовуючи Примітку 2 не слід брати до уваги наступне:

 

(a) нитки, які міститься у залишках, за умови, якщо останні не становлять істотної частини готової продукції, наприклад, залишки деяких тканин, використовувані у виробництві парасолів або шалей;

 

(b) розділові нитки, включені в тканину для зазначення місця розрізу;

 

(c) нитки (справжні нитки), що містяться в основі тканин, якщо ці нитки з текстильного матеріалу, відмінного від того, з якого виготовлено саму тканину.

 

4. Дивись Примітки до підпозицій 1 (a) - 1 (h) до цього розділу щодо значення термінів “невибілена”, “вибілена” і “кольорова”, у випадку застосовування до пряжі, а також термінів “невибілена”, “вибілена”, “пофарбована”, “з пряжі різних кольорів” і “набивна”, у випадку застосовування до тканин.

 

5. Щодо опису різних переплетень дивись Пояснення до підпозицій в частині (І) (C) Загальних положень до цього розділу.

 

 

Група 50

Шовк

 

Загальні положення

 

Загальні положення до розділу XI слід брати до уваги під час читання положень до цієї групи.

 

У цій групі термін “шовк” означає не лише волокнистий матеріал, який виділяє Bombyx mori (гусениця шовковичного шовкопряда), але також продукти виділення аналогічних комах (наприклад, Bombyx textor), відомі як шовк дикого шовкопряда. Серед диких різновидів, названих так тому, що виробляючі їх гусениці дуже рідко культивуються, найважливішим є шовк дубового шовкопряда, одержаний від гусениць, що харчуються листям дуба. Павутина та морський шовк (нитки, за допомогою яких деякі молюски родини Pinna чіпляються за скелі) також включаються до цієї групи.

 

Загалом до цієї групи включається шовк (натуральний (шовк в оболонці, кокон), включаючи змішані текстильні матеріали, які класифікуються як шовкові, на різних стадіях оброблення – від сировини до тканин. Вона також включає виділення шовкопряда.

 

Пояснення до товарної позиції 5001:

 

5001 00 00 00

Кокони шовкопряда, придатні для розмотування

 

До цієї товарної позиції відносяться лише ті кокони, які можуть бути розмотані в нитку і перероблені в шовк-сирець, що включається до товарної позиції 5002. Кокони, не придатні для кокономотання, до цієї товарної позиції не включаються (товарна позиція 5003).

 

Кокони шовкопряда переважно бувають білуватими, жовтуватими чи іноді зеленуватими.

 

Пояснення до товарної позиції 5002:

 

5002 00 00 00

Шовк-сирець (некручений)

 

Шовк-сирець одержують при розмотуванні ниток з коконів. Оскільки коконна нитка, яка утворює кожен кокон, дуже тонка, шовк-сирець (грежа) утворюється за рахунок з’єднання декількох ниток (переважно від 4 до 20) у процесі кокономотання; ці нитки розмотуються разом завдяки клею (шовковому клею - серицину), яким вони покриті.

 

Нитки шовку-сирцю обвивають одна одну в процесі розмотування, створюючи рівномірну структуру та перетин, сприяючи видаленню надлишкової вологи і компенсуючи ослаблення в окремих нитках; ця операція створює часто певне кручення ниток. Проте таке кручення надзвичайно мале і шовк-сирець на цій стадії не слід змішувати з поняттям одиночних кручених ниток, що включаються до товарної позиції 5004.

 

Шовк-сирець переважно буває білуватого, жовтуватого або іноді зеленуватого кольору. До цієї товарної позиції включається також знеклеєний шовк (тобто шовк після видалення клею гарячою мильною водою, розведеними лугами і т.д.) чи пофарбований шовк, але не кручений. Він переважно формується довгими відрізками або на конічних бобінах, або в мотках різної маси і зв’язаних вільними вузлами (ковзними).

 

Кручений шовк до цієї товарної позиції не включається (товарна позиція 5004).

 

Пояснення до товарної позиції 5003:

 

5003 00 00 00

Вiдходи шовкові (включаючи кокони, не придатнi для розмотування, вiдходи коконних ниток та розпушені відходи)

 

До цієї товарної позиції включаються шовкові відходи усіх видів: у необробленому виді чи на різних стадіях обробки, до перетворення їх в пряжу. Сюди включаються:

 

А. Відходи, одержані з сировини, а саме:

 

1. Кокони, не придатні для розмотування, – розірвані чи діряві кокони (ушкоджені лялечкою, паразитами, ушкоджені випадково чи інакше) з обірваною ниткою; кокони настільки ушкоджені, що ще не розірвані нитки зруйнуються в ушкоджених місцях у процесі кокономотання; кокони, покриті плямами чи забруднені, з вмістом або без вмісту лялечок тощо.

 

2. Коконне здирання. Шовкова сітка (ліса чи зовнішній остов кокону), утворена вільними поплутаними нитками, за допомогою якої гусениця шовкопряда покриває кокон, щоб утримати його у певному положенні на гілці; вони часто містять шматочки листків або гілочок.

 

B. Відходи, одержані в процесі кокономотання, особливо:

 

1. Фризон (шовк-сирець). Під цим терміном розуміють грубі, уривчасті нитки (шовковину), які утворюють зовнішній шар оболонки кокону; спочатку їх видаляють невеликими щітками і потім відрізають, після чого залишається розмотувальна частина оболонки кокону. Фризон надходить у продаж у вигляді поплутаних клубків або жмутів ниток.

 

2. Кокони, в яких виявлені дефекти, відбраковані в процесі кокономотання (іноді відомі під назвою “басіне” (або донні кокони та їхні оболонки)).

 

3. “Кульки” (круглі маленькі кокони) чи “telettes”, тобто нерозмотувальна частина нитки, яка утворює внутрішню частину оболонки кокону, ще з вмістом лялечки, та “відходи”, які одержують у результаті їх замочування в теплій воді з метою видалення лялечки і подальшого сушіння.

 

C. Розірвана чи вузлувата пряжа (дрантя) і поплутана маса волокон або ниток. Їх одержують як відходи в процесах кручення, перемотування або ткацтва.

 

D. Продукція, одержувана після знеклеєння і гребенечесання відходів шовку (у деяких країнах відома під назвою “шап”).

 

Ця продукція потім формується в шари чи полотна з більш-менш паралельних волокон, на подальшій стадії процесу вони перетворюються у вузькі смуги або в джгути (стрічку чи рівницю). Такі продукти, які ще не піддані прядінню, залишаються в цій товарній позиції. Ця товарна позиція включає рівницю, яка витягається до товщини, яка майже дорівнює товщині однониткової пряжі, але переважно з дуже малим крученням, що також не слід змішувати з пряжею (товарна позиція 5005).

 

E. Шовкові гребінні пачоси.

 

Шовкові гребінні пачоси є залишком, одержаним у процесі гребенечесання відходів, зазначених у пункті D. У порівнянні з відходами шовку, які відносяться до пункту D, вони мають коротші волокна та не можуть бути через це піддані подальшому гребенечесанню, але разом з тим можуть оброблятися на чесальних машинах і піддаватися іншій обробці перед прядінням. Шовкові гребінні пачоси, оброблені таким способом, включаються до цієї товарної позиції за умови, що з них не виготовлена пряжа.

 

F. Пачоси.

 

Це дуже короткі волокна, видалені в процесі чесання шовкових гребінних пачосів (на спеціальних машинах).

 

G. Відновлені відходи (розроблена сировина, розпушені відходи).

 

Цю сировину одержують в результаті розпушування куска чи інших фабричних відходів та відходів шовкових тканин і виробів аж до їхніх складових волокон.

 

До цієї товарної позиції не включаються:

 

(a) вата (товарна позиція 3005 або 5601);

 

(b) текстильні пух і пил та фабричні вузлики шовку (непси) (товарна позиція 5601);

 

(c) ганчір’я із шовку (група 63).

 

Пояснення до товарної позиції 5004:

 

5004 00

Пряжа шовкова (крiм пряжi з шовкових вiдходiв), не розфасовані для роздрiбної торгiвлi:

5004 00 10 00

- невибiлена (сурова), мита або вибiлена

5004 00 90 00

- iнша

 

До цієї товарної позиції включається кручений шовк, тобто пряжа, одержана шляхом кручення (одної нитки або нитки у два чи більше складання) шовку-сирцю, що включається до товарної позиції 5002.

 

Разом з тим вони не включаються до цієї товарної позиції, якщо розфасовані для роздрібної торгівлі (товарна позиція 5006) чи для виробництва мотузок, шнурів і т.д. (товарна позиція 5607) (див. пункти I (B) (2) та (3) Загальних положень до розділу XI).

 

Пряжа цієї товарної позиції відрізняються від пряжі, виготовленої із відходів шовку і розглянутої в наступних товарних позиціях, тому що вони сформовані з неперервних ниток. Тут існує багато варіантів, які включають:

 

1. Однониткові нитки (які іноді називають “ворсинками”), одержувані шляхом кручення однониткової нитки шовку-сирцю.

 

Нитки з високим крученням називають нитками з креповим, мусліновим чи шифонним крученням.

 

2. Кручені нитки шовку, одержані шляхом пологого кручення двох або більше ниток некрученого шовку-сирцю; вони використовуються як утік.

 

3. Крепове кручення (креп), переважно утокові нитки з високим крученням.

 

4. Нитки органсин (шовк для основи), одержані з двох або більше ниток шовку-сирцю, що добре скручені в одне чи кілька складань з протилежним крученням. Нитки гренадин є нитками органсин з більш високим крученням. Ці нитки застосовуються переважно як нитки основи в тканинах.

 

Усі ці нитки можуть бути знеклеєні чи оброблені.

 

До цієї товарної позиції не включається імітація шовкового кетгуту (товарна позиція 5604).

 

Додаткові пояснення до товарної категорії

 

5004 00 10

 

Невибілена шовкова пряжа складається з однієї або декількох кручених сурових ниток; вона ще не облегшена (не знесмолена). Невибілена шовкова пряжа може містити до 30 % серицина (природної смоли) і в більшості випадків ще має свій природний дещо жовтуватий колір. Як звичайно, невибілену шовкову пряжу піддають подальшому обробленню, хоча з неї можна й безпосередньо виробляти тканини.

 

Миття невибіленої шовкової пряжі облегшує (знесмолює) її, при цьому одиночні нитки звільняються від серицину, яким вони вкриті. Це звичайно робиться за допомогою гарячої мильної води або розбавленого натрового щолоку.

 

Наявні залишки природних барвників усуваються за допомогою відбілювання.

 

Пояснення до товарної позиції 5005:

 

5005 00

Пряжа з шовкових вiдходiв, не розфасована для роздрiбної торгiвлi:

5005 00 10 00

- невибiлена (сурова), мита або вибiлена

5005 00 90 00

- iнша

 

До цієї товарної позиції включається однониткова пряжа, одержувана в процесі прядіння гребінних пачосів чи інших відходів шовку товарної позиції 5003, а також багатокручена (кручена) пряжа, виготовлена з цієї однониткової пряжі.

 

Разом з тим вона не включається до цієї товарної позиції, якщо розфасована для роздрібної торгівлі (товарна позиція 5006) чи для виробництва мотузок, шнурів і т.д. (товарна позиція 5607) (див. пункти I B (2) та (3) Загальних положень до Розділу XI).

 

А. Пряжа, виготовлена з відходів шовку, крім гребінних пачосів.

 

Пряжа, виготовлена з відходів шовку, крім гребінних пачосів, і відрізняється від шовкової нитки попередніх товарних позицій, оскільки сформована з волокон обмеженої довжини.Волокна довжиною до 20 см розташовуються в пряжі паралельно, створюючи гладку, шовковисту і досить блискучу поверхню, ці властивості відрізняють її від пряжі, виготовленої з гребінних пачосів.

 

В. Пряжа, виготовлена з гребінних пачосів.

 

Пряжа з гребінних пачосів гіршої якості, ніж пряжа з інших відходів шовку; вона формується з волокон різної довжини, звичайно менше 5 см, які можуть прочісуватися на кардочесальних машинах, але не піддаватися гребенечесанню. Вони переважно дещо поплутані та мають маленькі фабричні вузлики (непси) з певним інтервалом. Пряжа з гребінних пачосів уступає за міцністю і рівномірністю пряжі, виготовленої з інших відходів шовку, і має більш матову поверхню.

 

До цієї товарної позиції включається пряжа, що виробляється так, як зазначено в пункті I В  (1) Загальних положень до розділу XI.

 

До цієї товарної позиції не включається імітація шовкового кетгуту (товарна позиція 5604).

 

Додаткові пояснення до товарної категорії:

 

5005 00 10

 

Застосовуються Додаткові пояснення до товарної категорії 5004 00 10, за внесення необхідних змін (mutatis mutandis).

 

Пояснення до товарної позиції 5006:

 

5006 00

Нитки шовкові та пряжа з шовкових вiдходiв, розфасованi для роздрiбної торгiвлi; кетгут з натурального шовку:

5006 00 10 00

- нитки шовковi

5006 00 90 00

- пряжа з шовкових гребеневих пачосів або інших шовкових відходів; кетгут з натурального шовку

 

(A) Нитки шовкові та пряжа з відходів шовку.

 

Сюди входять нитки та пряжа товарних позицій 5004 і 5005, розфасовані для роздрібної торгівлі, див. пункт I (В) (3) Загальних положень до розділу XI.

 

(B) Кетгут з натурального шовку (шовкові нитки).

 

Кетгут з натурального шовку (шовкові нитки) одержують екстрагуванням і витягуванням виділень шовкових залоз шовковичних червів, вбитих зануренням в оцтову кислоту на стадії, коли вони готові завивати кокони. Кетгут з натурального шовку менш гнучкий і блискучий, ніж кінський волос, і рідко перевищують довжину 50 см.

 

До цієї товарної позиції не включаються:

 

(а) кетгут хірургічний стерильний (товарна позиція 3006);

 

(b) імітація шовкового кетгуту товарної позиції 5604;

 

(c) кетгут з натурального шовку (шовкові нитки), оснащені гачками або приготовлені для риболовлі (використовувані як волосина) (товарна позиція 9507).

 

Пояснення до товарної позиції 5007:

 

5007

Тканини з шовкових ниток або з шовкових вiдходiв:

5007 10 00 00

- тканини з шовкових гребеневих пачосів

5007 20

- iншi тканини з вмiстом шовкових ниток або шовкових вiдходiв
не менш як 85 мас.%, крiм шовкових гребеневих пачосів (бурети):

 

- - креповi тканини:

5007 20 11 00

- - - невибiлені (сурові), миті або вибiлені

5007 20 19 00

- - - iншi

 

- - епонж, хабутай, хонан, чесуча, кора та аналогiчнi далекосхiднi тканини, вироблені повністю з шовкових ниток (не змiшаних з гребеневими шовковими пачосами, iншими шовковими вiдходами або iншими текстильними матерiалами):

5007 20 21 00

- - - полотняного переплетення, невибiлені та які не піддавалися подальшій обробці, крім миття

 

- - - iншi:

5007 20 31 00

- - - - полотняного переплетення

5007 20 39 00

- - - - iншi

 

- - iншi:

5007 20 41 00

- - - прозорі тканини (ажурного переплетення)

 

- - - iншi:

5007 20 51 00

- - - - невибiлені (сурові), миті або вибiлені

5007 20 59 00

- - - - пофарбованi

 

- - - - з пряжi рiзних кольорiв:

5007 20 61 00

- - - - - завширшки понад 57 см, але не бiльш як 75 см

5007 20 69 00

- - - - - iншi

5007 20 71 00

- - - - вибивнi

5007 90

- iншi тканини:

5007 90 10 00

- - невибiлені (сурові), миті або вибiлені

5007 90 30 00

- - фарбованi

5007 90 50 00

- - з пряжi рiзних кольорiв

5007 90 90 00

- - вибивнi

 

До цієї товарної позиції включаються тканини (як визначено в пункті (I) (С) Загальних положень до Розділу XI), виготовлені з шовкової нитки чи пряжі з шовкових гребінних пачосів або інших шовкових  відходів.

 

До них включаються:

 

1. Японська шовкова тканина “хабутай”, чесуча, індійський шовк “тусор” та інші східні тканини.

 

2. Крепові тканини.

 

3. Прозорі тканини, такі як мусліни, гренадини та вуалі.

 

4. Тканини високої щільності, такі як тафта, сатини, фай, муар і дамаск.

 

До цієї товарної позиції не входять тканини, що включаються до груп 57 - 59 (наприклад, ситотканина товарної позиції 5911).

 

Пояснення до товарної підпозиції:

 

5007 20

 

Товарна підпозиція 5007 20 включає лише тканини з вмістом не менше 85 % шовку чи шовкових відходів, крім шовкових гребінних пачосів; шовкові гребінні пачоси не слід включати до цих 85%.

 

Додаткові пояснення до товарних категорій:

 

5007 20 11 - 5007 20 71

 

Дивись Пояснення до товарної підпозиції 5007 20.

 

 

 

 

5007 20 11 і 5007 20 19

 

До цієї товарної категорії включаються тканини, які, як правило, є легкими і з шорсткуватою або зморшкуватою поверхнею у готовому вигляді, яку одержують завдяки використанню крепових ниток, тобто ниток з високою круткою (зазвичай від 2 000 до 3 600 обертів на метр), які за своєю природою схильні до утворення петель.

 

Ці нитки можуть використовуватися для основи або утоку, або для обох разом, як поодиноко, так і в комбінації з нитками низької крутки. Часто здійснюється чергування ниток протилежної крутки, тобто за нитками правої крутки (“S”) ідуть нитки лівої крутки (“Z”), з тим щоб зорієнтувати тенденцію до скручування сусідніх ниток у протилежному напрямку і цим забезпечити збалансоване текстурування (хвилястість).

 

До цієї товарної категорії включаються суцільні крепові тканини, тобто такі, в яких щонайменше або основа, або уток складається здебільшого з крепових ниток. Найвідомішими є крепдешин, марокен, жоржет, креп-сатин, креп-шармез, креп-шифон.

 

Тканини, креповані лише з одного боку або на частині їх поверхні (смуги, стрічки або візерунки), також класифікуються в цих товарних категоріях.

 

До цих товарних категорій не включаються тканини, в яких креповий ефект досягається інакше ніж шляхом використання крепових ниток, наприклад, такі, в яких крепований вигляд одержується в результаті комбінованого використання спеціальних ткацьких переплетень (наприклад, “sable”) і ниток різного розміру та крутки.

 

5007 20 21 – 5007 20 39

 

Тканини цих товарних категорій мають різні індивідуальні характеристики, обумовлені їх природою, переплетенням та зовнішнім виглядом.

 

Ці полотна найчастіше тчуть на ручних верстатах місцевого виготовлення з простими переплетеннями (полотняним, саржевим, сатиновим) з ниток шовку-сирцю (некручених), складених разом без крутіння. Зазвичай їх кромки пошкоджені. Нитки складаються у вигляді гаманця: два кінці пряжі укладаються разом на середину довжини пряжі, яка потім загинається в місці їх торкання. Для деяких типів тканин (особливо китайських) іноді використовується інший метод: один кінець пряжі кладеться знизу, другий - зверху, а весь шматок пряжі загинається під себе з утворенням чотирьох складок на ярд (0,91 м).

 

Проте вони можуть також формуватися іншим способом, наприклад, згортатися у рулони.

 

Ці тканини включають:

 

1. Хабутай: японська тканина полотняного або саржевого переплетення, зіткана з однієї нитки без крутки. Термін “хабутай”, як правило, означає тканину полотняного переплетення, а термін “саржевий хабутай” - тканину саржевого переплетення.

 

У невибіленому стані ці тканини шорсткі на дотик і мають сірувато-біле або некондиційно-біле забарвлення. Після миття (або, наприклад, відбілювання), тобто після вилучення клейкої речовини, ці тканини стають білими або некондиційно-білими і можуть використовуватися для виготовлення виробів без подальшої обробки.

 

Відбілювання цих тканин зазвичай завершується шліхтуванням або набиванням, що надає їм повнішої консистенції, блискучішого вигляду та робить важчими;

 

2. Епонж: китайські тканини, які називають чесуча, хонан, асан, антунг, нинчай відповідно до провінції, з якої вони походять. Ці тканини відносно товсті та важчі, ніж японські тканини, згадувані вище; у невибіленому стані вони жовтуватого або червонуватого забарвлення, а після миття набувають кольору, подібного до льону або батисту в невибіленому чи митому стані. Вони можуть бути рифлені чи ні, причому цей ефект досягається грубополотняним переплетенням (полотняним переплетенням) внаслідок використання ниток різної товщини;

 

3. Туса (або тусор): тканина походженням з району північно-східної Індії, яку виготовляють з шовку дикого шовкопряда. Значення терміна було розширене, щоб охопити китайські тканини, і зараз включає тканини подібного типу, які виготовляють в декількох країнах Далекого Сходу з шовку, утворюваного диким шовкопрядом (який живиться дубовим листям);

 

4. Кора: тканина, яка виробляється на території Калькутти і дуже схожа на японську хабутай, але відрізняється від неї тим, що є менш рівною і робиться з товстіших ниток. Одна з її особливостей - це наявність тасьми, пропущеної по кромці.

 

5007 20 41

 

Ажурні тканини (відкрите переплетення) - це тканини, в яких проміжки як між окремими нитками основи, так і між окремими нитками утоку не менше діаметра, використовуваних ниток.

 

5007 20 61

 

До цієї товарної категорії включаються, зокрема, тканини з шириною, придатною для виготовлення краваток.

 

* Перехресне намотування вказує на те, що під час формування мотка нитка перетинає його по діагоналі, що попереджує руйнування мотка. Перехресне намотування – це спосіб, який зазвичай використовують, коли мотки призначені для подальшого фарбування.

Отключить рекламу