Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


08.09.20
13139 4

Образцы-"козы" кадровых документов у ФОПа-работодателя – 2 часть

Сомневающийся Sкептиk Бухгалтер для ФОПов

2. Должностные инструкции

Если в Договоре между ФОПом и работником не указаны должностные обязанности, то их можно “утвердить” и ознакомить работника(ов):

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ АДМІНІСТРАТОРА

Завдання та обов’язки.

Адміністратор відноситься до категорії «Фахівці».

Розглядає претензії, пов'язані з незадовільним обслуговуванням відвідувачів, проводить необхідні організаційно-технічні заходи. Здійснює контроль за відповідним оформленням приміщень, стежить за розміщенням, оновленням і станом реклами всередині приміщення і зовні будівлі. Забезпечує чистоту і порядок у приміщенні і на прилеглій до нього або будівлі території. Контролює дотримання підлеглими працівниками трудової і виробничої дисципліни, правил і норм охорони праці, вимог виробничої санітарії та гігієни. Інформує ФОПа про наявні недоліки в обслуговуванні відвідувачів та заходах для їх ліквідації. Забезпечує виконання працівниками вказівок ФОПа. Записує хворих на прийом до лікарів-стоматологів. Надає відвідувачам довідки щодо порядку роботи стоматології, про час і місце прийому лікарів-стоматологів.

Повинен знати:

права, обов’язки та відповідальність адміністратора; інформацію про режим роботи лікарів-стоматологів всіх спеціальностей на всі дні тижня із зазначенням часу прийому та номера кабінету; правила та порядок попереднього запису на прийом до лікарів-стоматологів; постанови, розпорядження, накази, інструкції та інші нормативні документи і керівні матеріали, які стосуються організації роботи ФОПа; права і обов’язки працівників, режим їх роботи; правила та методи організації процесу обслуговування відвідувачів; ділову і розмовну українську мову за професійним спрямуванням, правила користування технічним засобами оброблення документів, усної та письмової документації, основи комп’ютерних інформаційних технологій; технологічні процеси оброблення інформації; стандарти систем організаційно-розпорядчої документації; асортимент послуг зі стоматології; основи естетики, етики, психології і обслуговування відвідувачів, основи галузевої економіки, економічні досягнення для успішного виконання знань і обов’язків, організації праці і управління; основи трудового законодавства; правила внутрішнього трудового розпорядку.

Повинен уміти:

забезпечувати роботу з ефективного і культурного обслуговування відвідувачів, створювати для них комфортні умови; здійснювати контроль за збереженням матеріальних цінностей; консультувати відвідувачів з питань наявних послуг; вживати заходів щодо запобігання і ліквідації конфліктних ситуацій; розглядати претензії, пов’язані з незадовільним обслуговуванням відвідувачів; здійснювати контроль за раціональним оформленням приміщень, стежити за оновленням і станом реклами у приміщеннях; забезпечувати чистоту і порядок в приміщеннях і на прилеглих до них територіях; контролювати додержання робітниками ФОПа трудової і виробничої дисципліни, правил і норм охорони праці, вимог виробничої санітарії і гігієни, протипожежного захисту; інформувати ФОПа про наявні недоліки в організації обслуговування відвідувачів, вживати заходів щодо їх ліквідації, здійснювати контроль за виконанням працівниками вказівок ФОПа.

Квалiфiкацiйнi вимоги Повна або базова загальна середня освіта та підготовка на робочому місці. Без вимог до стажу роботи.

ознайомлені:

(дата)      (підпис працівника)     (прізвище та ініціали працівника)

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ПОМІЧНИКА ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА

I. Загальні положення

Відноситься до категорії «Фахівці».

1.Кваліфікаційні вимоги

Помічник лікаря-стоматолога: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи.

2.Помiчник лiкаря-стоматолога безпосередньо підпорядковується ФОПу.

3.Помiчник лiкаря-стоматолога виконує вказівки ФОПа.

4.Повинен знати:

чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров’я;

організацію стоматологічної допомоги населенню;

права, обов’язки та відповідальність помічника лікаря-стоматолога;

топографічну анатомію голови, щелепно-лицевої ділянки;

анатомічну, гістологічну будову, функціональні та вікові особливості зубів, пародонту та слизової оболонки порожнини рота;

ембріологію зубощелепного апарату;

етіологію, патогенез, клініку основних стоматологічних захворювань;

вплив стоматологічних захворювань на органи та системи організму;

значення спадковості в розвитку стоматологічних захворювань;

спеціальні та допоміжні методи дослідження;

основи фармакології в терапевтичній стоматології;

застосування фізіотерапії в стоматологічній практиці;

методи знеболювання, інтенсивної терапії та реанімації у стоматології;

профілактику стоматологічних захворювань, зубощелепних аномалій;

основи раціонального харчування людини;

правила безпеки в стоматології;

правила оформлення медичної документації;

сучасну літературу за фахом;

розмовну українську мову за професійним спрямуванням.

II.Завдання та обов'язки

1.Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначаютьдіяльність закладів охорони здоров’я, організацію стоматологічної допомоги населенню.

2.Застосовує сучасні методи профілактики та лікування стоматологічних захворювань.

3.Працює разом з лікарем-стоматологом як його асистент.

4.Проводить первинне обстеження щелепно-лицевої ділянки, діагностує захворювання і надає першу допомогу при невідкладних станах (у разі відсутності лікаря-стоматолога).

5.Визначає стан ротової порожнини та необхідність спеціальних методів дослідження (лабораторних, рентгенологічних, цитологічних тощо).

6.Аналізує рентгенограми зубів та щелеп.

7.Проводить знеболювання, готує матеріали для пломбування каналів, накладає лікувальні пов’язки.

8.Проводить аплікацію та зрощення м’яких і твердих тканин порожнини рота.

9.Проводить ортопедичне лікування твердих тканин зуба та захворювань пародонту.

10.Підбирає відбиткові ложки і готує відбитковий матеріал для зняття відбитку, відливає моделі, коректує знімний протез і ортодонтичні апарати.

11.Проводить первинну індивідуальну та масову профілактику стоматологічних захворювань.

12.Виписує та зберігає фармакологічні препарати, готує суміші, пасти та інше для лікування в стоматології.

13.Проводить післяопераційний догляд за хворими з пошкодженням щелепно-лицевої ділянки.

14.Дотримується принципів медичної деонтології.

15.Бере активну участь в поширенні медичних знань серед населення з питань профілактики стоматологічних захворювань.

16.Веде медичну документацію.

17.Постійно удосконалює свій професійний рівень.

 

III.Права

Помiчник лiкаря-стоматолога має право:

1.Ознайомлюватися з проектами рішень ФОПа, що стосуються його діяльності.

2.Брати участь в обговоренні питань, що стосуються виконання його обов'язків.

3.Вносити на розгляд ФОПа пропозиції щодо покращання роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.

4.В межах своєї компетенції повідомляти ФОПу про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

5.Вимагати від ФОПа сприяння у виконанні ним посадових обов'язків.

IV.Відповідальність

Помiчник лiкаря-стоматолога несе відповідальність:

1.За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, а також за невикористання або неповневикористання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

2.За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

3.За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

ознайомлені:

(дата)      (підпис працівника)     (прізвище та ініціали працівника)

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ СЕСТРИ МЕДИЧНОЇ ЗІ СТОМАТОЛОГІЇ

I. Загальні положення

Відноситься до категорії «Фахівці».

1.Кваліфікаційні вимоги:

Сестра медична зі стоматології: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Спеціалізація за фахом «Стоматологія». Без вимог до стажу роботи.

2.Сестра медична зi стоматологiї безпосередньо підпорядковується ФОПу.

3.Сестра медична зi стоматологiї виконує вказівки ФОПа.

4.Повинна(ен) знати:

чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладівохорони здоров’я;

організацію стоматологічної допомоги дорослому і дитячому населенню;

права, обов’язки та відповідальність сестри медичної зі стоматології;

симптоматику поширених стоматологічних захворювань, принципи їх лікування;

послідовність дій лікаря-стоматолога;

особливості догляду за стоматологічними хворими та пораненими з ушкодженнями щелепно-лицевої ділянки;

призначення стоматологічного інструментарію та комплектування наборів за видами надання допомоги;

основи фармакології, сумісність ліків;

засоби індивідуального захисту від гострих вірусних захворювань та особливо небезпечних інфекцій;

санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в стоматологічному кабінеті;

правила безпеки під час роботи зі стоматологічним обладнанням;

правила оформлення медичної документації;

сучасну літературу за фахом;

розмовну українську мову за професійним спрямуванням.

II.Завдання та обов'язки

1.Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначаютьдіяльність закладів охорони здоров'я, організацію стоматологічної допомоги дорослому та дитячому населенню.

2.Бере участь у лікувально-діагностичному процесі.

3.Виконує призначення лікаря-стоматолога.

4.Асистує лікарю під час проведення стоматологічних операцій.

5.Надає невідкладну долікарську допомогу.

6.Комплектує набори стоматологічного інструментарію.

7.Готує зліпочний та пломбувальний матеріал.

8.Проводить туалет порожнини рота та готує хворого до проведення наркозу.

9.Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, відмороженні, алергічних станах.

10.Веде медичну документацію.

11.Бере активну участь у поширенні медичних знань серед населення щодо профілактики стоматологічних захворювань та їх ускладнень.

12.Дотримується принципів медичної деонтології.

13.Постійно удосконалює свій професійний рівень.

III.Права 

Сестра медична зi стоматологiї має право:

1.Ознайомлюватися з проектами рішень ФОПа, що стосуються його діяльності.

2.Брати участь в обговоренні питань, що стосуються виконання його обов'язків.

3.Вносити на розгляд ФОПа пропозиції щодо покращання роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.

4.В межах своєї компетенції повідомляти ФОПу про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

5.Вимагати від ФОПа сприяння у виконанні ним посадових обов'язків.

IV.Відповідальність

Сестра медична зi стоматологiї несе відповідальність:

1.За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, а також за невикористання або неповневикористання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

2.За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

3.За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

ознайомлені:

(дата)      (підпис працівника)     (прізвище та ініціали працівника)

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА

I. Загальні положення

Відноситься до категорії «Професіонали».

1.Кваліфікаційні вимоги:

Лікар-стоматолог: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Стоматологія». Спеціалізація за фахом «Стоматологія» (інтернатура, курси спеціалізації). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Лікар-стоматолог повинен вміти: проводити обстеження стоматологічного хворого, застосовуючи основні та допоміжні методи; проводити диференційну діагностику основних стоматологічних захворювань; діагностувати аномалії розвитку зубів, деформації щелеп та прикусу; діагностувати захворювання слинних залоз; застосовувати різні види знеболювання за показаннями; проводити терапевтичне, ортопедичне, хірургічне лікування і здійснювати при наявності відповідних показань профілактику таких захворювань у дорослих та дітей:

•некаріозних уражень твердих тканин зуба (шліфування, ремінералізуюча терапія, пломбування з використанням композитних та інших матеріалів);

•карієсу зубів (ремінералізуюча терапія, закриття фісур, препарування каріозних порожнин, виготовлення тазастосування ізолюючих прокладок, тимчасових і постійних пломбуючих матеріалів, шліфування та полірування пломб за показаннями);

•пульпіту (вітальний та девітальний метод, ампутація та екстирація пульпи, комбінований метод, надання невідкладної допомоги);

•періодонтиту (механічна, хімічна та медикаментозна обробка кореневих каналів, розширення їх і пломбування, застосування фізіотерапевтичних методів, надання невідкладної допомоги);

•захворювань пародонту (гінгівіт, пародонтит, пародонтоз, ідіопатичні захворювання, пародонтоми);

•захворювань слизової оболонки порожнини рота (травматичні ушкодження, інфекційні, інфекційно-алергічні захворювання, ураження слизової оболонки ротової порожнини при інтоксикаціях, гіпо- та авітамінозах, захворюваннях крові, ендокринної, серцево-судинної, нервової систем, шкіри, шлунково-кишкового тракту, колагенозах, дерматозах, передракових захворюваннях);

•хейлітів, аномалій та захворювань язика;

•неврогенних захворювань щелепно-лицевої ділянки;

•провести клінічне обстеження хворого з хірургічними стоматологічними захворюваннями, травмами; провести просте видалення зуба, надати хірургічну допомогу при гострому запальному процесі щелепно-лицевої ділянки, при травмі; визначити показання до госпіталізації;

•проводити ортопедичне лікування та профілактику таких захворювань:

– патологічне стирання зубів та його ускладнень,

– часткова відсутність зубів,

– повна відсутність зубів,

–захворювання висково-нижньощелепного суглоба, обумовлені порушеннями в зубощелепній системі;

–виготовити незнімні та знімні нескладні конструкції зубних протезів (штифтові зуби, коронки, містковидніпротези тощо).

2.Основними завданнями лікаря-стоматолога є надання в амбулаторних умовах кваліфікованої лікувально-діагностичної допомоги хворим із захворюваннями зубів і порожнини рота, які проживають в районі діяльності поліклініки, а також робітникам і службовцям прикріплених підприємств.

3.Призначення і звільнення лікаря-стоматолога здійснюється ФОПом відповідно до чинного законодавства.

4.Лікар-стоматолог у своїй роботі підпорядковується безпосередньо ФОПу.

5.Лікарю-стоматологу підпорядковується середній медичний персонал стоматологічного кабінету.

6.У своїй діяльності лікар-стоматолог керується:

- чинним законодавством України про охорону здоров'я,

- нормативно-правовими актами, що визначають діяльність та організацію стоматологічної допомоги,

- вказівками і розпорядженнями муніципальних органів охорони здоров'я,

- цією посадовою інструкцією,

- методичними рекомендаціями щодо поліпшення стоматологічної допомоги населенню.

4.Повинна(ен) знати:

чинне законодавство та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління охорони здоров'я;

основи права в медицині;

права, обов'язки та відповідальність лікаря-стоматолога;

організацію стоматологічної допомоги;

сучасну класифікацію захворювань ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки;

пріоритетні технології, що застосовуються в сучасній стоматологічній практиці;

клініку, профілактику та діагностику стоматологічних захворювань;

засоби індивідуального захищу від гострих респіраторних захворювань та особливо небезпечних інфекцій; форми і методи санітарної освіти серед населення;

правила оформлення медичної документації;

передові інформаційні та Інтернет-технології;

сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи її аналізу та узагальнення;

розмовну українську мову за професійним спрямуванням.

II.Посадові обов'язки

1.Проводити прийом за Договором, Наказом або графіком, затвердженим ФОПом, регулюючи потік відвідувачів шляхом раціонального розподілу повторних хворих.

2.Забезпечувати кваліфіковане і своєчасне обстеження та лікування хворих із захворюваннями зубів і порожнини рота, в т.ч. співробітників ФОПа.

3.Надавати позачергово екстрену допомогу хворим з гострим зубним болем, дітям, а також ветеранам війни та праці.

4.Забезпечувати правильне проведення експертизи тимчасової непрацездатності.

5.Направляти хворих, при наявності показань, на додаткові види дослідження (лабораторні, рентгенологічні, функціональні і т. д.).

6.Своєчасно подавати хворих з невстановленими формами захворювань або тривало хворіють на консультацію до інших лікарів-спеціалістів і КЕК.

7.Консультувати хворих у напрямку інших фахівців ФОПа, в тому числі на дому.

8.Здійснювати, відповідно до показань, своєчасну госпіталізацію хворих.

9.Дотримуватися в своїй роботі принципів медичної деонтології.

10.Здійснювати контроль і керівництво роботою середнього медичного персоналу стоматологічного кабінету.

11.Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію шляхом вивчення відповідної літератури, участі в конференціях, семінарах.

12.Брати участь у проведенні серед населення пропаганди санітарно-гігієнічних знань з питань профілактики захворювання зубів і порожнини рота.

13.Вести медичні карти стоматологічних хворих, щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога, листок щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога, журнал обліку профілактичних оглядів порожнини рота і ін.

III.Права 

Лікар-стоматолог має право:

1.вносити пропозиції ФОПу з питань поліпшення організації лікувально-профілактичної стоматологічної допомоги населенню, організації та умов своєї праці і праці середнього медичного персоналу стоматологічного кабінету;

2.брати участь у нарадах з питань організація стоматологічної допомоги;

3.призначати і відміняти будь-які лікувально-профілактичні заходи, виходячи зі стану хворого;

4.отримувати інформацію, необхідну для виконання посадових обов'язків;

5.підвищувати свою кваліфікацію на курсах удосконалення в установленому порядку.

IV.Відповідальність

Лікар-стоматолог несе відповідальність за:

1.неякісну роботу і помилкові дії;

2.бездіяльність і неприйняття рішень, які входять в сферу його обов'язків і компетенції, відповідно до чинного законодавства України.

ознайомлені:

(дата)      (підпис працівника)     (прізвище та ініціали працівника)

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ РЕЄСТРАТОРА МЕДИЧНОГО

Завдання та обов’язки.

Записує хворих на прийом до лікарів-стоматологів. Надає відвідувачам довідки щодо порядку роботи стоматології, про час і місце прийому лікарів-стоматологів безпосередньо чи по телефону за допомогою довідкових матеріалів. Забезпечує правильне ведення та зберігання медичних карток хворих. Своєчасно добирає та доставляє медичну документацію до кабінетів лікарів-стоматологів. Проводить сортування та розкладку результатів досліджень, електрографічних та інших, обстежень.

Режим роботи реєстратора медичного визначається згідно з Договором, Наказом або графіком, затвердженим ФОПом.

Повинен знати:

права, обов’язки та відповідальність реєстратора медичного;

інформацію про режим роботи лікарів-стоматологів всіх спеціальностей на всі дні тижня із зазначенням часу прийому та номера кабінету; ділову і розмовну українську мову за професійним спрямуванням; правила та порядок попереднього запису на прийом до лікарів-стоматологів; інформацію про адреси аптек, поліклінік, стаціонарів, які надають екстрену допомогу населенню у вечірні та нічні часи, вихідні та святкові дні; інформацію про порядок роботи стоматології; правила підготовки до обстежень (рентгеноскопії, рентгенографії, тощо).

Права:

Знайомитися з проектами рішень ФОПа стосовно його діяльності.

Подавати пропозиції з удосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими даною інструкцією обов'язками.

В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі недоліки в діяльності підприємства (структурного підрозділу, окремих працівників), виявлені у процесі виконання своїх посадових прав і обов'язків і вносити пропозиції по їх усуненню.

Запитувати особисто або за дорученням ФОПа від інших спеціалістів інформацію і документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.

Вимагати від ФОПа надання допомоги у виконанні обов'язків, передбачених даною посадовою інструкцією.

Відповідальність:

Реєстратор медичний несе відповідальність:

за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених даною посадовою інструкцією, – у межах, визначених чинним трудовим законодавством України.

за правопорушення, здійснені в процесі виконання своєї діяльності, – в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.

за причинені матеріальні втрати - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

Квалiфiкацiйнi вимоги

Відноситься до категорії «Фахівці».

Повна або базова загальна середня освіта та підготовка на робочому місці. Без вимог до стажу роботи.

ознайомлені:

(дата)      (підпис працівника)     (прізвище та ініціали працівника)

3. Інструкціі з охорони праці (меняем “підприємство” на “ФОП”)

Інструкція

з охорони праці № __________

ДЛЯ АДМІНІСТРАТИВНО-УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ, ФАХІВЦІВ І МОЛОДШОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО ПЕРСОНАЛУ

 

____________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ  _______________________

            

_________________  № _________

                                                                                                                 (число, місяць, рік)

 

 

Інструкція

з охорони праці № __________

для адміністративно-управлінського персоналу, ФАХІВЦІВ і молодшого обслуговуючого персоналу

 

 

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження роботодавцем нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про навчання і перевірки знань з питань охорони праці".

1.3. Дана інструкція розроблена для адміністративно-управлінського персоналу, фахівців і молодшого обслуговуючого персоналу фізичної осіби-підприємця (далі працівник ФОПа).

1.4. Працівник ФОПа допускається до самостійної роботи після проходження:

- медичного огляду;

- вступного інструктажу, проведеного ФОПом або особою, яка призначена відповідальною за стан охорони праці наказом ФОПа за затвердженою інструкцією вступного інструктажу;

- первинного інструктажу на робочому місці, проведеного керівником структурного підрозділу, служби або дільниці, виконавцем робіт або майстром;

- навчання та перевірки знань з питань охорони праці (для працівників, що приймаються на роботи з підвищеною небезпекою, або на роботи, де є потреба в професійному доборі);

- стажування протягом 2-15 днів (або змін).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника ФОПа.

1.5. Працівники, що приймаються на роботи з підвищеною небезпекою або на роботи, де є потреба в професійному доборі, проходять попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці щодо конкретних робіт, які вони будуть виконувати, перед початком самостійної роботи, а також у випадку перерви в роботі більше одного року.

Періодичні перевірки знань з питань охорони праці цієї категорії працівників проводяться не рідше одного разу на рік.

Повторний інструктаж з питань охорони праці для працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою, проводиться 1 раз на 3 місяці, а для інших працівників – 1 раз на 6 місяців.

Посадові особи і фахівці проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці перед початком виконання своїх обов'язків, а також періодично один раз на три роки.

1.6. Працівник ФОПа зобов'язаний виконувати посадові обов'язки, працювати за завданням свого керівника, додержуватися дисципліни праці, вчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, вимоги охорони праці, дбайливо відноситися до майна Фірми.

1.7. При експлуатації персонального комп'ютера (ПК) на працівника ФОПа можуть впливати наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- підвищені рівні електромагнітного випромінювання;

- знижена або підвищена вологість повітря робочої зони;

- знижена або підвищена рухливість повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму;

- підвищений або знижений рівень освітленості;

- підвищена яскравість світлового зображення;

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- напруга зору, уваги, тривалі статичні навантаження.

1.8. Працівник ФОПа, який експлуатує електроустаткування, при виконанні трудових обов'язків повинен:

- знати правила експлуатації електроустановки (інструкцію з експлуатації, місце підключення електроустановки в розподільному пристрої, місце знаходження вхідного рубильника, блокувального рубильника, принципову електричну схему траси підключення, кнопки керування, корпус, ручки керування; основні елементи електроустановки - трансформатор, випрямляч і генератор постійного струму, електродвигун, панель керування, заземлення, занулення тощо.);

- знати основні вимоги охорони праці, дотримуватися організаційно-технічних заходів при виконанні робіт (знання даної інструкції, справність живильної лінії підключення - перегини, оголені ділянки, місця згинів; застосування основних і додаткових засобів захисту; використання інструмента з ізольованими ручками, перевірка підключення заземлення та занулення);

- мати чітке уявлення про небезпеку ураження електричним струмом та про небезпеку наближення до струмоведучих частин (небезпечна напруга, небезпечна сила струму, класифікація приміщення за електробезпекою, величина опору заземлення);

- мати практичні навики надання першої долікарняної допомоги потерпілим від електроструму.

1.9. При експлуатації електроустаткування небезпечним виробничим фактором є електричний струм. Найбільша величина змінного струму промислової частоти, при якій людина може самостійно відірватися від електропроводу, дорівнює в середньому 15 – 20 мА (для постійного струму – 60 – 79 мА). Безпечним вважається змінний струм (частота 50 Гц) силою до 0,01 – 0,02 А та постійний струм – до 0,05 – 0,06 А. Струм силою 0,1 А и вище є смертельним для людини.

Факторами, які визначають ступінь ураження електрострумом є: сила струму, тривалість впливу електроструму на людину, місце зіткнення та шлях проходження струму, стан шкіри, електричний опір тіла, фізіологічний стан організму.

Види ураження електрострумом:

- електричний удар (параліч серця та подиху);

- термічний опік (електроопік);

- електрометалізація шкіри;

- механічні пошкодження (розриви тканин);

- хімічні пошкодження (електроліз).

1.10. Засобами індивідуального захисту користувача персонального комп'ютера є індивідуальний екран або вбудований захисний екран монітора.

1.11. Для захисту від впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при перебуванні на місці проведення будівельно-монтажних робіт (на об'єкті, базі та гаражі) працівник ФОПа повинен бути в касці, спецодязі, спецвзутті та інших засобах індивідуального захисту (в умовах автомобільного руху - сигнальному жилеті).

1.12. Працівник зобов'язаний дотримуватися вимог по забезпеченню пожежної безпеки, знати місце знаходження засобів пожежегасіння, вміти користатися первинними засобами пожежегасіння, в тому числі вогнегасниками вуглекислотними марки ОУ-5, ОУ-10 або порошковими марки ОП-5, ОП-10.

Вуглекислотний (ОУ-5, ОУ-10) та порошковий (ОП-5, ОП-10) вогнегасники дозволяють гасити вогонь на електроустаткуванні до 380 В без зняття напруги.

1.13. Працівники, які не виконують вимоги даної інструкції з охорони праці, можуть притягатися до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до діючого законодавства.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Працівник ФОПа при роботі з персональним комп'ютером зобов'язаний:

- оглянути та упорядкувати робоче місце;

- відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в достатній освітленості, відсутності відображень на екрані;

- перевірити правильність підключення устаткування до електромережі;

- перевірити справність струмоведучих проводів і відсутність оголених ділянок проводів;

- переконатися в наявності захисного заземлення;

- протерти серветкою поверхню екрана та захисного фільтра;

- переконатися у відсутності дискет у дисководах процесора персонального комп'ютера;

- перевірити правильність установки столу, стільця, підставки для ніг, пюпітра, положення обладнання, кута нахилу екрана, положення клавіатури, положення «миші» на спеціальному килимку, при необхідності виконати регулювання робочого столу і крісла, а також розташування елементів комп'ютера відповідно до вимог ергономіки та з метою виключення незручних поз і тривалих напруг тіла.

2.2. Працівнику ФОПа при роботі з персональним комп'ютером забороняється приступати до роботи:

- при відсутності захисного екранного фільтра класу «повний захист»;

- при відсутності спеціальної вилки з підключенням заземлення;

- при виявленні несправності обладнання;

- при розміщенні персональних комп'ютерів у ряд на відстані менше 1,2 м, при розташуванні робочих місць з комп'ютерами в стовпчик на відстані менше 2,0 м, при рядному розташуванні дисплеїв екранами один до одного.

2.3. Працівнику забороняється виконувати протирання вологою або мокрою серветкою електроустаткування, що знаходиться під напругою (вилка вставлена в розетку). Вологе або будь-яке інше прибирання робити при відключеному обладнанні.

2.4. Працівник зобов'язаний повідомити керівнику підрозділу, служби або дільниці про виявлену несправність обладнання.

Не користатися несправним обладнанням!

Приступати до роботи тільки після усунення порушень у роботі або несправностей устаткування.

2.5. Монтаж мереж 36, 220 і 380 В для підключення електроустаткування повинен виконувати електротехнічний персонал (електрослюсар, електротехнік).

2.6. Працівник виконує включення електроустаткування в мережу шляхом вставки справної вилки в справну спеціальну розетку для ПК.

2.7. Працівник повинен переконатися, що включення обладнання нікому не загрожує небезпекою.

2.8. Працівник не повинен дозволяти працювати особам, які не мають допуску до роботи з небезпечним обладнанням або персональним комп'ютером.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Працівник ФОПа під час роботи зобов'язаний:

3.1.1. Виконувати ту роботу, яка визначена його посадовою інструкцією, яка йому була доручена та по якій він був проінструктований.

3.1.2. Протягом усього робочого часу тримати в порядку та чистоті робоче місце.

3.1.3. Тримати відкритими вентиляційні отвори, якими обладнані прилади та персональні комп'ютери.

3.1.4. Не захаращувати устаткування сторонніми предметами, які знижують тепловіддачу.

3.1.5. При необхідності припинення роботи на якийсь час коректно закрити всі активні задачі.

3.1.6. Виконувати санітарні норми і дотримуватися режимів праці та відпочинку.

3.1.7. Дотримуватися правил експлуатації електроустаткування та іншого обладнання у відповідності з інструкціями по експлуатації.

3.1.8. При роботі з текстовою інформацією вибирати найбільш фізіологічний режим представлення чорних символів на білому фоні.

3.1.9. Дотримуватися встановленого режиму робочого часу, регламентованих перерв в роботі і виконувати у фізкультпаузах рекомендовані вправи для очей, шиї, рук, тулуба, ніг.

3.1.10. Дотримуватися відстані від очей до екрана в межах 60 - 70 см, але не ближче 50 см з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

 

4. Вимоги безпеки під час роботи з ПК

4.1. Працівнику при роботі на ПК забороняється:

4.1.1. Торкатися одночасно екрана монітора і клавіатури.

4.1.2. Доторкатися до задньої панелі системного блоку (процесора) при включеному живленні.

4.1.3. Переключати рознімання інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при включеному живленні.

4.1.4. Допускати попадання вологи на поверхню системного блоку (процесора), монітора, робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв.

4.1.5. Виконувати самостійне розкриття та ремонт обладнання.

4.2. Працівник зобов'язаний дотримуватися послідовності включення ПК:

- включити блок живлення;

- включити периферійні пристрої (принтер, монітор, сканер тощо);

- включити системний блок (процесор).

4.3. Працівник зобов'язаний відключити ПК від електромережі:

- при виявленні несправності,

- при раптовому зникненні напруги електромережі,

- під час чищення та прибирання обладнання.

4.4. Працівник зобов'язаний обладнати робоче місце:

4.4.1. Висоту робочої поверхні столу відрегулювати в межах 680 - 800 мм, при відсутності регулювання висота робочої поверхні столу повинна складати 725 мм.

4.4.2. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною – не менше 500 мм, глибиною на рівні колін – не менше 450 мм і для витягнутих ніг – не менше 650 мм.

4.4.3. Встановити підставку для ніг, що має ширину не менше 300 мм, глибину – не менше 400 мм, регулювання по висоті - у межах 150 мм, по куту нахилу опорної поверхні підставки – до 20 градусів.

4.4.4. Клавіатуру розташувати на поверхні столу на відстані 100 – 300 мм від краю, зверненого до користувача, або на спеціальній регульованій по висоті робочій, відділеної від основної, стільниці.

4.4.5. Рівень очей при вертикально розташованому екрані повинен приходиться на центр або 2/3 висоти екрана, лінія погляду повинна бути перпендикулярна центру екрана й оптимальне її відхилення від перпендикуляра, що проходить через центр екрана у вертикальній площині, не повинно перевищувати ± 5°, допустиме - ± 10°.

4.5. Для зменшення негативного виливу на здоров'я працівників виробничих факторів необхідно застосовувати регламентовані перерви. Тривалість регламентованих перерв наведена в табл. 1, де прийняті такі позначення:

група А - читання інформації з попереднім запитом (діалоговий режим роботи);

група Б - введення інформації;

група В - творча робота в режимі діалогу ПЕОМ (налагодження програм, переклад, редагування текстів тощо).

4.6. Навантаження за робочу зміну будь-якої тривалості не повинно перевищувати для групи робіт А - 60000 знаків, для групи робіт Б - 45000 знаків, для групи робіт В - 6 годин.

4.7. Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години.

4.8. Тривалість обідньої перерви визначається діючим законодавством про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

4.9. При 8-годинній робочій зміні регламентовані перерви доцільно установити:

4.9.1. Для І категорії робіт за ВДТ - через 2 години від початку зміни та через 2 години після обідньої перерви (кожна тривалістю 10 хв.).

4.9.2. Для II категорії через 2 години від початку зміни (тривалістю 15 хв.), через 1,5 та 2,5 години після обідньої перерви (тривалістю 15 та 10 хв. відповідно або тривалістю 5 - 10 хв. через кожну годину роботи, в залежності від характеру технологічного процесу).

4.9.3. Для ІІІ категорії робіт - через 2 години від початку зміни, через 1,5 і 2,5 години після обідньої перерви (тривалістю 20 хв. кожна або тривалістю 5-15 хв. через кожну годину роботи, в залежності від характеру технологічного процесу).

4.10. Під час роботи за ВДТ у нічну зміну, незалежно від групи і категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хв.

4.11. При 12–годинній робочій зміні регламентовані перерви встановити в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4 годин роботи, незалежно від категорії та виду робіт, щогодини тривалістю 15 хвилин.

Таблиця 1 Тривалість регламентованих перерв операторів (користувачів) ВДТ в залежності від категорії і групи робіт

%D0%A1%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BA1(1).PNG

4.12. Під час регламентованих перерв із метою зниження нервово-емоційної напруги, стомлення зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії і гипокінезії, запобігання розвитку поенотоніческого стомлення виконувати комплекси вправ.

4.13. З метою зменшення негативного впливу монотонії застосовувати чергування операцій осмисленого тексту і числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів і введення даних (зміна змісту роботи).

4.14. Жінки з моменту встановлення вагітності та у період годування дитини груддю до виконання усіх видів робіт, пов'язаних з використання ПК, не допускаються.

 

5. Вимоги безпеки під час роботи з електроустаткуванням

5.1. Працівник перед початком роботи з електроустаткуванням повинен виконати:

5.1.1. Огляд електроустаткування.

5.1.2. Перевірку комплектності та надійності кріплення деталей.

5.1.3. Перевірку зовнішнім оглядом справності кабелю (шнура).

5.1.4. Перевірку чіткості роботи вимикача.

5.1.5. Використовувати тільки штатні пристосування.

5.2. Працівник зобов'язаний доповісти керівнику про виявленні дефекти в електроустаткуванні і не експлуатувати несправне електроустаткування.

5.3. Включення електроустаткування виконувати вставкою справної вилки в справну спеціальну розетку для побутових приладів.

5.4. Працівник під час роботи з електроустаткуванням зобов'язаний підтримувати порядок на робочому місці.

5.5. При роботі електроустаткування забороняється:

5.5.1. Залишати включене електроустаткування без нагляду.

5.5.2. Передавати електроустаткування особам, які не мають права працювати з ним.

5.5.3. Ударяти по електроустаткуванню.

5.5.4. Знімати засоби захисту.

7.5.5. Смикати за провід живлення для відключення.

5.5.6. Тримати палець на вмикачі при переносі електроустаткування.

5.5.7. Натягувати, перекручувати та перегинати кабель живлення.

5.5.8. Ставити на кабель (шнур) сторонні предмети.

5.5.9. Допускати торкання кабелю (шнура) до гарячих або теплих предметів.

5.5.10. Розбирати або виконувати ремонт електроустаткування.

5.6. Працівник зобов'язаний виконувати з електроустаткуванням тільки ту роботу, для якої призначене устаткування.

5.7. Якщо під час роботи виявиться несправність електроустаткування або працюючий з ним відчує хоча б слабку дію струму, робота повинна бути негайно припинена і несправне устаткування повинне бути здане для перевірки або ремонту.

5.8. Відключення електроустаткування необхідно робити:

- при перерві в роботі,

- при закінченні робочого процесу.

5.9. Працівник зобов'язаний відключити електроустаткування, вийнявши справну вилку зі справної розетки.

 

6. Вимоги безпеки під час місцевого відрядження

6.1. Працівник, що виконує свої обов'язки в місцевому відрядженні, зобов'язаний:

6.1.1. При русі пішки необхідно виконувати правила дорожнього руху для пішохода:

- при переході через автодорожні проїзди необхідно користатися пішохідними мостами і тунелями;

- при відсутності пішохідних мостів і тунелів переходити автодорожні проїзди на зелений сигнал світлофора по позначеному переході «зеброю»;

- при відсутності інженерних споруджень та світлофорів, знаходячись на узбіччі автопроїзда або на тротуарі, оцінити відстань до автомашин, що наближаються, умови переходу автопроїзда і переходити автопроїзд в перпендикулярному напрямку при відсутності транспорту та безпеці переходу.

6.1.2. Залізничні колії переходити по пішохідних тунелях і мостах.

6.1.3. При користуванні службовою машиною, обладнаною ременем безпеки, працівник зобов'язаний бути пристебнутий ним.

6.1.4. Працівник зобов'язаний робити посадку і висадження в службову машину з боку тротуару або узбіччя, посадка з боку проїзної частини можлива за умови, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху.

6.1.5. Працівнику при їзді в службовій машині або в іншому транспортному засобі забороняється відволікати водія від керування транспортним засобом під час руху автомобіля і відкривати двері транспортного засобу під час його руху.

6.1.6. Працівник, який виконує роботу по супроводженню вантажу, зобов'язаний бути одягнений у жовтогарячий сигнальний жилет.

 

7. Вимоги безпеки після закінчення роботи

7.1. Працівник зобов'язаний дотримуватися наступної послідовності вимикання ПК:

7.1.1. Закрити всі активні задачі.

7.1.2. Виконати паркування голівки твердого диска, що зчитує (якщо не передбачене автоматичне паркування голівки).

7.1.3. Переконатися, що в дисководах немає дискет.

7.1.4. Виключити живлення системного блоку (процесора).

7.1.5. Виключити живлення всіх периферійних пристроїв.

7.1.6. Відключити блок живлення.

7.2. Працівник зобов'язаний оглянути й упорядкувати робоче місце і виконати кілька вправ для очей і пальців рук на розслаблення.

7.3. Працівник зобов'язаний по закінченні роботи (при тривалих перервах більше однієї години) або, ідучи з роботи, вийняти справну вилку зі справної розетки.

 

8. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

8.1. При виникненні аварійної ситуації при роботі з ПК працівник зобов'язаний:

8.1.1. В усіх випадках виявлення обриву проводів живлення, несправності заземлення та інших пошкоджень електроустаткування, появі гарі негайно відключити живлення і повідомити про аварійну ситуацію керівнику і черговому електрослюсарю.

8.1.2. При будь-яких випадках збою в роботі технічного  обладнання або програмного забезпечення негайно викликати представника відділу інформаційних технологій.

8.1.3. У випадку появи різі в очах, різкому погіршенні видимості - неможливості сфокусувати погляд або навести його на різкість, появі болю в пальцях і кистях рук, посиленні серцебиття негайно залишити робоче місце, повідомити керівнику.

8.1.4. Не приступати до роботи на ПК до усунення несправності.

8.2. При виникненні аварійної ситуації при роботі з електроустаткуванням працівник зобов'язаний:

8.2.1. В усіх випадках виявлення обриву проводів живлення, ушкоджені електроустаткування, появі запаху гарі негайно відключити живлення і повідомити про аварійну ситуацію головному енергетику або електромеханіку.

8.2.2. Не приступати до роботи з несправним електроустаткуванням до усунення несправності.

8.2.3. При виявленні людини, що попала під напругу, негайно відключити електроживлення і звільнити її від дії струму, надати долікарську допомогу і викликати “швидку медичну допомогу” по телефону «103».

8.2.4. При одержанні травми або раптовому захворюванні негайно сповістити свого керівника, організувати першу долікарську допомогу або викликати “швидку медичну допомогу” по телефону «103».

8.3. Надання першої медичної допомоги.

8.3.1. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.

8.3.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

8.3.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

8.3.4. Перша допомога при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

8.3.5. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

8.4. Якщо сталася пожежа, приступити до гасіння наявними засобами пожеже-гасіння. При необхідності викликати пожежну частинупо телефону «101».

8.5. Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню аварійної ситуації.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ

ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ

 

Витяг з ПОРЯДКУ

проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, 

професійних захворювань і аварій на виробництві 

від 30 листопада 2011 р. № 1232

 

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення  обліку  нещасних  випадків, професійних  захворювань  і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно  від форми власності  або  в  їх філіях, представництвах,   інших   відокремлених   підрозділах (далі – підприємства). 

2. Дія цього Порядку поширюється на: 

1) власників підприємств або уповноважені ними органи (далі - роботодавці); 

2) працівників,  у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; 

3) фізичних осіб - підприємців .

7. Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку,  а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника  небезпечного  виробничого фактора  чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі  внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого  професійного та  інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження,  а також  у  разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії,  пожежі,  стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які   призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до  необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення,  а також  настання смерті  працівника  під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків. 

До гострого  професійного отруєння належить захворювання,  що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин). 

До гострого  професійного захворювання належить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни)   впливу  шкідливих факторів  фізичного,  біологічного та хімічного характеру.

8. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша  особа – свідок нещасного випадку повинні негайно  повідомити  керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль  за станом  охорони  праці на  робочому  місці (далі – безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і  вжити заходів до  надання необхідної  допомоги потерпілому. 

10. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім   випадків,  передбачених   пунктом   37  цього  Порядку), зобов'язаний: 

1) протягом однієї години передати з  використанням  засобів зв'язку  та протягом  доби  на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2 (Повідомлення про нещасний випадок): 

    Фондові за місцезнаходженням підприємства,  на  якому стався нещасний випадок; 

     … уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці; 

    керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; 

    органові державного пожежного  нагляду за  місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі; 

закладові державної  санітарно-епідеміологічної служби,  який здійснює санітарно-епідеміологічний  нагляд  за підприємством  (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); 

2) протягом  доби  утворити комісію  у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. 

14. Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: 

скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5.

 

 

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці № __________

для перукаря

 

1. Загальні положення

 

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження роботодавцем нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про навчання і перевірки знань з питань охорони праці".

1.3. За даною інструкцією перукар інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та перукаря.

1.4. Роботодавець повинен застрахувати перукаря від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я перукаря з вини власника, він (перукар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання даної інструкції перукар несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До самостійної роботи допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання за професією, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеці.

1.7. Перукар проходить медичний огляд щоквартально; раз на рік проводиться флюорографія і огляд венерологом. Дані результатів медоглядів заносяться в особові медичні книжки, що зберігаються у адміністрації перукарні. 

Вагітні жінки з дня встановлення вагітності звільняються від робіт по проведенню хімічної завивки, забарвлення, знебарвлення волосся. Вагітних працівників перукарень не слід залучати до робіт, пов'язаних зі статичною напругою м'язів ніг чи черевного пресу, роботи в положенні стоячи обмежуються 50% часу робочої зміни.

 

1.8. Перукар повинен:

1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку. Не вживати на робочому місці алкогольні напої та наркотичні речовини. Не з'являтись на роботу в нетверезому стані.

1.8.2. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником і по якій він проінструктований.

1.8.3. Дотримуватись правил пожежної безпеки. Курити у робочих залах перукарні категорично забороняється. Палити тільки в місцях, для цього відведених.

1.8.4. Користуватись спецодягом, спецвзуттям.

1.8.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.8.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.8.7. Не розбирати і не виконувати будь-який ремонт електроінструменту.

1.8.8. Утримувати в чистоті своє робоче місце.

1.8.9. Виконувати правила особистої гігієни, мати приємний зовнішній вигляд, бути в чистому спецодязі, бути ввічливим з клієнтом.

 

1.9. Основні шкідливі і небезпечні виробничі фактори, які діють на перукаря.

1.9.1. Підвищені температура і вологість повітря робочої зони. Відносна вологість повітря не повинна перевищувати 40-60 %.

1.9.2. Ураження електричним струмом.

1.9.3. Вплив хімічних матеріалів. Концентрація хімічних речовин в повітрі робочої зони, що утворюються при завивці, забарвленні та інших перукарських послугах, не повинна перевищувати відповідних гранично допустимих рівнів. При проведенні хімічної завивки, забарвлення та знебарвлення волосся перукар повинен користуватися гумовими чи поліетиленовими рукавичками.

1.9.4. Підвищена запиленість повітря робочої зони.

1.9.5. Дія механічних факторів.

1.9.6. Забруднення поверхонь меблів, одягу персоналу, інструментів, різних видів білизни багаторазового використання різноманітними видами пилових кліщів (сімейств пірогліфід (Pyroglyphidae), гліцифагід (Glycyphagidae), хелітід (Cheyletidae), акарід (Acaridae), особливо такими алергенними представниками сімейства пірогліфід як Dermatophagoidespteronissinus, D. farinae), не повинно перевищувати кількості 20 екз. на 1 м2. На робочому інструменті та інвентарі не повинні виявлятися кліщі виду Demodex та патогенні мікроорганізми.

Загальне мікробне забруднення повітря приміщень перукарні повинно бути не вище 4000 колоній/м3 бактерій, 50 колоній/м3 представників гемолітичної кокової мікрофлори. В змивах з робочих поверхонь обладнання, одягу та рук персоналу бактерій групи кишкової палички не повинно бути.

1.10. Перукар забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: халат, шапочка або косинка, взуття профілактичне, рукавички гумові чи поліетиленові.

1.11. Перукарні на одно - два робочих місця допускається влаштовувати в одній кімнаті, площа якої 15-25 м2 з виділенням підсобного відсіку легкою перегородкою заввишки 1,8-2 м.

1.12.У перукарнях на 5 робочих місць допускається суміщати вестибуль з гардеробом та залом чекання.

 

1.13. При встановленні перукарських крісел необхідно дотримуватись мініма

льних відстаней:

1.13.1. Між паралельними рядами крісел (задніми стінками), розміщеними фронтами один проти одного, - 4,5 м.

1.13.2. Між рядами крісел (задніми стінами), розміщеними одне за одним, - 2,5 м.

1.13.3. Від крісел з сушуарами до робочих місць -1,5 м.

1.13.4. Між фронтами крісел з сушуарами - 2,0 м.

1.14. Відстань між кріслами (по осі) повинна бути - 1,8 м, від крайнього крісла до стіни - 0,7 м.

1.15. До роботи з електроапаратурою та електроінструментом допускаються особи, які пройшли навчання по правилах їх безпечної експлуатації і мають відповідне посвідчення. Забороняється нагрівання води в відкритих місткостях.

1.16. Електроінструмент з металевим корпусом напругою вище 36 В обладнується спеціальним затискачем для приєднання заземлювального дроту з розпізнавальним знаком «З» або «Земля».

1.17. Електроінструмент, що має на штепсельному з'єднанні додатковий заземлювальний контакт, підключається до відповідних розеток.

1.18. Хімікати необхідно зберігати у поліетиленовій, скляній, фарфоровій посудині з пробками або кришками, що щільно закриваються, в спеціальних коморах.

На всіх посудинах з хімікатами повинні бути чітко написані етикетки. При зберіганні токсичних і отруйних речовин написи виконують червоною фарбою.

1.19. Перукар повинен знати властивість хімікатів, їх дію на організм і правила їх знешкодження.

1.20. На робочих місцях перукарів слід передбачати природне освітлення. При виконанні окремих видів робіт, які вимагають високого розрізнення кольорів (забарвлення волосся, використання декоративної косметики і т. ін.), рекомендується використовувати люмінесцентні освітлювачі. Освітленість на робочих місцях при виконанні цих робіт повинна бути 500-1600 лк. Для запобігання засліпленню та зоровому дискомфорту слід застосовувати світильники закритого типу з суцільними розсіювачами.

Використання відкритих ламп забороняється.

1.21. Перукарня повинна бути обладнана усіма видами санітарно-технічних пристроїв - водопроводом, каналізацією. 

1.22. Для дітей повинні бути передбачені спеціальні крісла або накладні сидіння, що можна встановлювати на крісла.

1.23. Перукар повинен суворо виконувати правила особистої гігієни, мати приємний зовнішній вигляд, бути в чистому спецодязі та спецвзутті.

Працівники перукарні повинні мати змінний або одноразовий одяг для роботи (фартухи, халати та ін.). У зимовий період необхідно мати змінне взуття з щільного матеріалу, що легко миється.

1.24. Інструмент зберігається на робочому місці або в шафі. Весь інструментарій, що використовується при проведенні хімічної завивки та забарвлення, повинен зберігатися в чистому сухому виді у спеціально відведеному місці чи у підсобному приміщенні.

 

1.25. Для забезпечення безпеки осіб, що експлуатують сушуари, необхідно:

1.25.1. Навчити основам безпеки всіх працюючих.

1.25.2. На робочих місцях мати інструкцію по експлуатації сушуарів.

1.25.3. Підтримувати в справному стані ізоляцію електропроводів, а також здійснювати надійне приєднання сушуарів до захисного заземлення.

1.25.4. Під ногами повинні знаходитись ізольовані підставки.

1.25.5. Здійснювати контроль за станом та параметрами захисного заземлення.

1.25.6. Назначити осіб, які відповідають за експлуатацією сушуарів.

1.26. Встановлювати сушуари можливо в робочому залі на відстані 1,65 м і більше від перукарських крісел. Кількість їх в жіночому залі може складати одна сушарка не більш ніж на три крісла в жіночому залі та одна сушарка на п'ять крісел в чоловічому залі.

1.27. Апарати повинні встановлюватись так, щоб неможна було доторкнутись до всіх оточуючих металевих частин, в тому числі до труб системи опалення, каналізації тощо, які мають зв'язок з землею.

1.28. Для проведення стерилізаційної обробки в перукарні допускається використання стерилізаторів, працюючих за методом ультрафіолетової, термічної, ультразвукової або комбінованої стерилізації, а також засобів, призначених для стерилізації інструментарію.

1.29. Для дезінфекції приміщень і інструментарію дозволяється використання дезінфекційних засобів, які мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, виключно відповідно до методичних вказівок по їхньому застосуванню. Процентне співвідношення і час експозиції встановлюються у відповідності з інструкцією щодо застосування даного препарату. Допускається застосування засобів, призначених для одночасної дезінфекції і стерилізації.

1.30. Всі приміщення перукарні до початку або після закінчення роботи підлягають щоденному ретельному вологому прибиранню з застосуванням дезінфектантів. Протягом робочого дня проводиться дезінфекція і поточне прибирання поверхонь, до яких дотикаються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць і т. ін.). Раз в місяць перукарня закривається на одну зміну для проведення дезінфекції і загального прибирання всіх приміщень.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

 

2.1. Одягти спецодяг і спецвзуття.

2.2. Перевірити справність електро- та механічного інструменту, наявність необхідних матеріалів (серветки, пеньюар, рушник, вата, хімікати, гребінки та інше); розташувати їх в зручному для користування порядку.

2.3. Перевірити наявність та справність захисного заземлення сушуарів.

2.4. Перед процедурами з кожним новим відвідувачем перукар повинен вимити руки з милом, нігті повинні бути чистими.

2.5. При підозрі на інфекційні шкіряні захворювання у відвідувачів із зміною шкіряного покрову (висипання, плями, злущування та ін.), нігтів, волосся майстер має право обслуговувати клієнта після подання документа з відповідної лікувальної медичної установи щодо незаразності захворювання.

2.6. Перед проведенням хімічної завивки і забарвленням волосся майстер зобов'язаний з'ясувати у клієнта наявність алергічних реакцій на хімічні препарати. У тому випадку, якщо вони у нього відмічалися раніше, а також, якщо клієнту виконують такі процедури вперше, майстер зобов'язаний зробити клієнту біологічну пробу на чутливість, змастивши невелику ділянку шкіри за вухом або на ліктьовому згині хімічним розчином. Виникнення почервоніння за 5-10 хвилин вказує на те, що проводити завивку або забарвлення волосся цією речовиною даному клієнту неможливо.

 

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

 

3.1. Продезінфікувати інструмент.

3.1.1. Бритву, ножиці опускаються у спирт (денатурований або гідролізний) міцністю 70 %, який наливається у широкогорлу посудину з притертою пробкою і об'ємом 100 мл.

При дезінфекції необхідно слідкувати за тим, щоб ріжуча поверхня була повністю занурена у спирт.

3.1.2. Машинки для стрижки та металеві гребінки обробляються спиртовою горілкою.

3.1.3. Різальна частина електричної машинки підлягає кип'ятінню, а пластмасовий корпус протирають 0,5%-ним розчином хлораміну.

3.1.4. Інструменти та вироби з пластмаси дезінфікуються 0,5%-ним розчином хлораміну протягом 10-15 хв.

Розчин наливають у пластмасові банки з кришками ємністю не менше 500 мл та замінюють не рідше одного разу на 5 днів.

3.2. Перед початком роботи з кожним відвідувачем перукар повинен на очах відвідувача помити руки з милом, накрити клієнта чистим пеньюаром, Місце стикання пеньюара з тілом клієнта (шия) закривається одноразовим комірцем чи серветкою. Допускається використання одноразових пеньюарів.

3.3. Перед початком роботи з шкідливими речовинами руки необхідно змастити кремом або іншими засобами, що запобігають впливу шкідливих речовин на шкіру рук.

3.4. Під час застосування шкідливих речовин необхідно дотримуватись особливої обережності, остерігатися потрапляння їх на руки, обличчя і особливо в очі.

3.5. Під час виконання хімічної завивки перукар повинен користуватися гумовими рукавичками.

3.6. Для нанесення фарби на волосся необхідно користуватися ватним тампоном, який після використання замінюється. Весь інструментарій, що використовується при проведенні хімічної завивки та забарвлення, повинен зберігатися в чистому сухому виді у спеціально відведеному місці чи у підсобному приміщенні.

3.7. Під час виконання завивки «перманент» змочування волосся розчином проводиться ватним тампоном, який замінюють після використання. 

3.8. Вилучення відстриженого волосся з шиї та обличчя клієнта виконується одноразовими ватними тампонами, щіткою або пензлем. Пензлі, щітки необхідно дезінфікувати, очищати механічно та стерилізувати, використовуючи при цьому устаткування, деззасоби і методи, що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

3.9. Під час застосування для клієнта одеколону слід користуватися пульверизатором.

3.10. Струшувати волосся з пеньюару і серветок у робочому залі забороняється.

3.11. Необхідно слідкувати за тим, щоб підлога не була слизькою. Всі пролиті на підлогу рідини (масла, емульсії тощо) слід ретельно витерти.

3.12. Відходячи від робочого місця, перукар повинен вимкнути освітлення та електричні прилади.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

4.1. Відключити від електромережі електроінструмент, електрообладнання, місцеве освітлення.

4.2. Інструменти після кожного використання підлягають обов'язковому знезаражуванню дезінфектантами, що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, і наступній стерилізації. Для цього:

а) ножиці після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати, промивати проточною водою та стерилізувати;

б) інструменти і предмети з пластичних мас - щітки, гребені після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати і стерилізувати. Рекомендується застосування засобів, призначених для дезінфекції і стерилізації виробів з пластмаси;

в) електричні машинки - після використання ріжучу частину необхідно дезінфікувати, механічно очищати та стерилізувати, корпус протирати дезрозчином;

г) затискачі і бігуді - після використання обробляються дезрозчином, механічно очищаються, миються теплою водою після кожного клієнта.

Електроінструмент, електрообладнання та інший інструмент упорядкувати і розкласти в певному порядку на робочому столі або покласти в шафу.

4.3. Ретельно закрити флакони з хімікатами. Креми, пасти, одеколон покласти у відведене для них місце.

4.4. Прибрати робоче місце. Зістрижене волосся збирається совками та складається в паперові (або з полімерних матеріалів) пакети місткістю не менше 5 літрів. Після закінчення зміни необхідно їх герметично закрити. 

4.5. Зняти спецодяг, спецвзуття, очистити їх і покласти в відведене для них місце.

4.6. Помити руки, обличчя з милом. При можливості прийняти душ.

4.7. Доповісти керівникові про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

 

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

 

5.1. Аварійна та небезпечна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, ураження хімікатами, механічним обладнанням та інше.

5.2. При виникненні такої ситуації відключити електроспоживачів. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо стався нещасний випадок, надати потерпілому першу медичну допомогу. При необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

 

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.4.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5.У випадку легкого порізу обробити ранку перекисом водню.

5.6. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежегасіння. При необхідності викликати пожежну частину.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

 

 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ

ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ

 

Витяг з ПОРЯДКУ

проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, 

професійних захворювань і аварій на виробництві 

від 30 листопада 2011 р. № 1232

 

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення  обліку  нещасних випадків,  професійних  захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно  від форми  власності або  в  їх філіях, представництвах,   інших  відокремлених   підрозділах (далі – підприємства). 

2. Дія цього Порядку поширюється на: 

1) власників підприємств або уповноважені ними органи (далі - роботодавці); 

2) працівників,  у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; 

3) фізичних осіб - підприємців .

7. Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку,  а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного  виробничого  фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі  внаслідок  тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого  професійного  та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження,  а також  у  разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії,  пожежі,  стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які   призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до  необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення,  а також  настання смерті  працівника  під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків. 

До гострого  професійного отруєння належить захворювання,  що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин). 

До гострого  професійного захворювання належить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни)   впливу  шкідливих факторів  фізичного,  біологічного та хімічного характеру.

8. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша  особа – свідок нещасного випадку повинні негайно  повідомити  керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль  за станом  охорони  праці на  робочому  місці (далі – безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і  вжити заходів до  надання необхідної  допомоги потерпілому. 

10. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім   випадків,  передбачених   пунктом   37   цього  Порядку), зобов'язаний: 

1) протягом однієї години передати  з  використанням засобів зв'язку  та  протягом доби  на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2 (Повідомлення про нещасний випадок): 

    Фондові за місцезнаходженням підприємства,  на  якому стався нещасний випадок; 

     … уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці; 

    керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; 

    органові державного пожежного  нагляду за  місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі; 

    закладові державної  санітарно-епідеміологічної служби,  який здійснює санітарно-епідеміологічний  нагляд за  підприємством  (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); 

2) протягом  доби утворити  комісію  у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. 

14. Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: 

скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5.

 

Інструкція

з охорони праці № __________

для майстра манікюрного кабінету

 

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження роботодавцем нормативних актів про охорону праці, що діють на підпри-ємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про навчання і перевірки знань з питань охорони праці".

1.3. За даною інструкцією майстер манікюрного кабінету (далі - майстер) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та майстра.

1.4. Роботодавець повинен застрахувати майстра від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я майстра з вини власника, він (майстер) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання даної інструкції майстер манікюрного кабінету несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До самостійної роботи майстром манікюрного кабінету допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання за професією, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.7. Майстер манікюрного кабінету проходить медичний огляд щоквартально. Один раз на рік проводиться флюорографія і огляд венерологом. Дані результатів медоглядів заносяться в особові медичні книжки, що зберігаються у адміністрації перукарні. 

Вагітні жінки з дня встановлення вагітності не слід залучати до робіт, пов'язаних зі статичною напругою м'язів ніг чи черевного пресу, роботи в положенні стоячи обмежуються 50% часу робочої зміни.

 

1.8. Майстер повинен:

1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку. Не вживати на робочому місці алкогольні напої та наркотичні речовини. Не з'являтись на роботу в нетверезому стані.

1.8.2. Виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена і по якій він проінструктований.

1.8.3. Виконувати правила пожежної безпеки. Курити у робочих залах перукарні категорично забороняється. Палити в місцях, відведених для цього.

1.8.4. Користуватись спецодягом та спецвзуттям.

1.8.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.8.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.8.7. Бути обережним під час роботи з ріжучим інструментом аби не зашкодити ні собі, ні клієнту.

1.8.8. Утримувати в чистоті своє робоче місце.

1.8.9. Виконувати правила особистої гігієни, мати приємний зовнішній вигляд, бути в чистому спецодязі, бути ввічливим з клієнтом.

 

1.9. Основні шкідливі і небезпечні виробничі фактори, що діють на майстра манікюрного кабінету:

1.9.1. Дія механічних факторів.

1.9.2. Вплив хімічних матеріалів.

1.9.3. Протяги.

1.9.4. Біологічний фактор - небезпека зараження через кров у разі поранення.

1.9.5. Вплив вологи на шкіру рук (при митті).

1.9.6. Забруднення поверхонь меблів, одягу персоналу, інструментів, різних видів білизни багаторазового використання різноманітними видами пилових кліщів (сімейств пірогліфід (Pyroglyphidae), гліцифагід (Glycyphagidae), хелітід (Cheyletidae), акарід (Acaridae), особливо такими алергенними представниками сімейства пірогліфід як D. farinae, Dermatophagoidespteronissinus), не повинно перевищувати кількості 20 екз. на 1 м2. На робочому інструменті та інвентарі не повинні виявлятися кліщі виду Demodex та патогенні мікроорганізми.

Загальне мікробне забруднення повітря приміщень перукарні повинно бути не вище 4000 колоній/м3 бактерій, 50 колоній/м3 представників гемолітичної кокової мікрофлори. В змивах з робочих поверхонь обладнання, одягу та рук персоналу бактерій групи кишкової палички не повинно бути.

1.10. Майстер забезпечується спецвзуттям та спецодягом у відповідності з колективним договором (угодою).

1.11. Манікюрний кабінет розміщується в окремому, спеціально обладнаному приміщенні, площею не менше 6 м2.

1.12. Стіни до висоти близько 1,8 м повинні бути пофарбовані масляною чи іншою водостійкою фарбою або обкладені кахлем.

 

1.13. Робоче місце майстра включає стіл з ящиками, два стільці, подушечку під лікті клієнта, бачок чи ящик, що щільно закривається кришкою для використаної білизни.

1.14. Робочий стіл повинен мати приблизно такі розміри: висота від підлоги - 75 см, ширина - 45 см, довжина - 80 см.

1.15. Поверхня стола повинна бути зроблена з вологостійкого матеріалу, що витримує багаторазову дезінфекцію. Поблизу від стола для манікюра обладнується раковина для миття рук і інструментарію.

1.16. Праворуч від майстра на столі розміщується інструмент на пластмасовій пластинці.

1.17. В кабінеті з максимальною ефективністю необхідно використовувати природне освітлення. Місце майстра бажано влаштовувати біля вікна так, щоб світло падало з лівого боку.

Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати обладнанням, матеріалами та іншими речами.

1.18. Для штучного освітлення в кабінеті використовують лампи типу ЛДЦ або ЛЕ.

1.19. На робочих місцях передбачається місцеве освітлення з використанням люмінесцентних ламп. Освітленість на робочих місцях повинна бути 700- 750 лк. Світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі з металу, вкриті світлотехнічною емаллю, які забезпечують захисний кут не менше за 30° по відношенню до робочого місця майстра. Використання відкритих ламп забороняється.

1.20. Скляні поверхні світлових отворів, світильників і освітлювальну арматуру необхідно утримувати в чистоті та справності. Арматуру світильників не менше, ніж 2 рази на місяць необхідно чистити від пилу та бруду.

1.21. Потрібно забезпечити регулярне провітрювання кабінету.

1.22. У манікюрному кабінеті забезпечують окреме зберігання чистої і використаної білизни. Чисту білизну зберігають у зачинених шафах чи тумбочках. Використану білизну збирають у бачки або ящики зі щільно закритою кришкою.

Зберігання в одній тумбочці чи шафі чистої і використаної білизни забороняється.

1.23. Згідно з санітарними правилами в манікюрному кабінеті на кожне робоче місце має бути 30 серветок та 6 рушників.

Використану білизну передають у підсобне приміщення. Струшування серветок у робочому залі забороняється.

1.24. Інструменти, що використовуються для здійснення манікюру, повинні бути виготовлені з матеріалу, що легко піддається дезінфекції.

1.25. Для дезінфекції інструменту використовують спирт (гідролізний чи денатурований). Одна порція спирту використовується не більше, ніж на 150 процедур дезінфекції.

1.26. Інструменти для манікюру під час роботи зберігають у лотках, у неробочий час - у спеціальних футлярах.

1.27. Хімічні матеріали необхідно зберігати у справній, щільно закритій тарі, яка має міцно приклеєну етикетку, що вміщує назву матеріалів.

Зберігання хімікатів та розчинів у відкритому вигляді та в тарі без надпису забороняється.

1.28. Для проведення стерилізаційної обробки в перукарні допускається викорис-тання стерилізаторів, працюючих за методом ультрафіолетової, термічної, ультразвукової або комбінованої стерилізації, а також засобів, призначених для стерилізації інструментарію.

1.29. Для дезінфекції приміщень і інструментарію дозволяється використання дез-інфекційних засобів, які мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, виключно відповідно до методичних вказівок по їхньому застосуванню. Процентне співвідношення і час експозиції встановлюються у відповідності з інструкцією щодо застосування даного препарату. Допускається застосування засобів, призначених для одночасної дезінфекції і стерилізації.

1.30. Всі приміщення перукарні до початку або після закінчення роботи підлягають щоденному ретельному вологому прибиранню з застосуванням дезінфектантів. Протягом робочого дня проводиться дезінфекція і поточне прибирання поверхонь, до яких дотика-ються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робо-чих місць і т. ін.). Раз в місяць перукарня закривається на одну зміну для проведення дез-інфекції і загального прибирання всіх приміщень.

 

1.31. До кремів, лаків, рідини для зняття лаку, клеїв тощо, що використовуються

у манікюрному кабінеті, пред'являються певні вимоги:

1.31.1. Забороняється використовувати речовини, що не пройшли Держсанконтроль чи заборонені для вжитку Міністерством охорони здоров'я України.

1.31.2. Не дозволяється використовувати речовини не за призначенням.

1.31.3. Не дозволяється використовувати речовини по закінченні терміну їх зберігання.

1.31.4. Креми повинні бути розфасовані в тюбики. Зберігання кремів у відкритих посудинах забороняється.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

 

2.1. Перевірити стан спецодягу.

2.2. Одягти спецодяг. Волосся заправити під головний убір.

2.3. Оглянути робоче місце, звільнити підходи до нього.

2.4. Впевнитись у стійкості стола та стільців.

2.5. Перевірити достатність освітлення робочої зони. Впевнитись у справній роботі лампи, призначеної для місцевого освітлення.

2.6. Перевірити справність ручного інструменту, їх ріжучу здатність, наявність необхідних для роботи засобів, матеріалів та речовин (чашки манікюрні, бачок, серветки, подушечка, вата, лаки, клей тощо).

2.7. Протерти поверхню стола 1%-ним розчином хлораміну (дезінфікуючий розчин міняють 1 раз на 3 дні).

2.8. Розташувати всі засоби, матеріали та речовини на столі у безпечному та зручному для роботи порядку.

2.9. Зі сторони клієнта на край стола покласти подушечку.

2.10. Перед процедурами з кожним новим відвідувачем майстер повинен вимити руки з милом, нігті повинні бути чистими.

2.11. При підозрі на інфекційні шкіряні захворювання у відвідувачів із зміною шкіряного покрову (висипання, плями, злущування та ін.), нігтів, волосся майстер має право обслуговувати клієнта після подання документа з відповідної лікувальної медичної установи щодо незаразності захворювання.

 

2.10. Продезінфікувати інструмент:

2.10.1. Ріжучі інструменти опустити у широкогорлу посудину з притертою пробкою, у якій міститься 50 мл спирту (денатурованого чи гідролізного) міцністю 70%. Ріжуча поверхня інструменту повинна бути повністю занурена у спирт.

2.10.2. Пилочки манікюрні протерти спиртом.

2.10.3. Чашки для манікюру вимити проточною гарячою водою з милом та содою і занурити у кип'яток.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

 

3.1. Перед початком роботи з кожним відвідувачем майстер повинен на очах відвідувача протерти поверхню стола 1%-ним розчином хлораміну, цим же дезінфікуючим засобом продезінфікувати пластмасову пластинку для інструменту, вимити руки з милом, покласти на подушечку чисту серветку, продезінфікувати увесь інструмент та чашки, необхідні для виконання роботи у відповідності з п.2.10, взяти в руки чисту серветку.

3.2. При застосуванні хімічних речовин необхідно дотримуватись обережності, остерігаючись попадання їх на руки, обличчя і особливо в очі.

3.3. Необхідно слідкувати за тим, щоб підлога не була слизькою. Всі пролиті на підлогу рідини слід ретельно витерти.

 

3.4. Забороняється:

3.4.1. Зберігати легкозаймисті речовини біля опалювальних приладів.

3.4.2. Складати на батареї опалення вату, білизну та інші матеріали.

3.4.3. Захаращувати доступ до засобів пожежегасіння.

3.5. Відходячи від робочого місця, потрібно вимкнути освітлення та електричні прилади.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

4.1. Відключити від електромережі місцеве освітлення.

4.2. Інструмент змінні насадки для обладнання продезінфікувати, механічно очищати, промивати проточною водою та стерилізувати; упорядкувати, скласти у спеціальний футляр. Футляр покласти в шафу, тумбочку чи ящик стола.

4.3. Ретельно закрити флакони з хімікатами, посудину зі спиртом. Покласти у відведене для них місце.

4.4. Чашки для манікюру вимити з милом і содою і покласти у відведене для них місце.

4.5. Прибрати робоче місце.

4.6. Зняти спецодяг, почистити його і покласти у відведене для нього місце.

4.7. Вимити руки, обличчя з милом.

4.8. Вимкнути загальне освітлення.

4.9. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, що мали місце під час роботи.

 

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

 

5.1. Аварійна та небезпечна ситуація може виникнути в разі: поломки комунікаційних систем водопостачання, опалення, при припиненні подачі електроенергії, виникнення пожежі, ураження електричним струмом, ураження хімікатами, ручним інструментом та інше.

5.2. При виникненні аварійної ситуації припинити роботу, відключити всіх електроспоживачів, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо стався нещасний випадок, надавати потерпілому першу медичну допомогу, при необхідності викликати "швидку медичну допомогу".

 

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.4.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5.У випадку легкого порізу обробити ранку перекисом водню.

5.6. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежегасіння. При необхідності викликати пожежну частину.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

 

 

ІНСТРУКЦІЯ № 1.6

ПРО ЗАХОДИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

 

1.Галузь застосування

 

Ця інструкція поширюється на службові, складські, допоміжні та інші приміщення стоматологічної клініки “Зубастик” і встановлює основні вимоги до забезпечення пожежної  безпеки в ней.

Розроблена на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 1417 від 30.12.2014 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні».

Інструкція є обов’язковою для вивчення та виконання всіма працівниками стоматологічної клініки “Зубастик”, орендарями та відвідувачами.

 

2.Вимоги пожежної безпеки

 

2.1. Вимоги пожежної безпеки до утримання території.

 

До будівель і споруд, що належать назва підприємства має бути забезпечений вільний доступ.

Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками повинні відповідати вимогам будівель цих норм. Їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, стоянок транспорту.

Проїзди і проходи до будівель, пожежних вододжерел  пожежного інвентарю, мають бути завжди вільними, утримуватися справними і перебувати в задовільному стані у будь–яку пору року.

Забороняється зменшувати нормативну ширину проїздів. Проїзди і проходи до будівель, пожежних вододжерел, пожежного інвентарю.

 

2.2. Вимоги пожежної безпеки до утримання будинків, будівель, споруд, 

приміщень.

 

Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовн.

На вхідних дверях у вищезазначених приміщеннях необхідно вивішувати табличку з визначенням категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки та класу зони.

Усі будинки, будівлі, споруди і приміщення повинні своєчасно очищатися від горючого сміття і постійно утримуватися у чистоті.

Під час експлуатації об’єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об’єкта та зменшувати мінімальні протипожежні відстані.

Розміщення у приміщеннях меблів та обладнання слід здійснювати таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення.

Навпроти дверного отвору має залишитися прохід шириною, яка  дорівнює ширині дверей, але не менше 1 м.

Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, вестибюлі, сходові марші тощо) і виходи повинні  постійно утримуватися вільними, нічим не захаращуватися.

Не допускається знімати з дверей пристрої для  самозачинення, фіксувати такі двері у відчиненому положенні, зберігати, у тому числі, тимчасово, інвентар та різні матеріали у тамбурах виходів, у шафах (нішах) для інженерних комунікацій, зачиняти на замки та інші запори, що важко відчиняються  зсередини, зовнішні евакуаційні двері у разі знаходження у будинку людей. 

Не допускається забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з’єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах.

У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, гратів останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчиненими (зняті).

Встановлювати глухі (незнімні) грати дозволяється в касі, складах, кімнаті для зберігання зброї та в інших приміщеннях, де це передбачено нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Під час організації і проведення заходів на об’єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб слід дотримуватися таких вимог:

використовуванні приміщення, що забезпечені ніж двома евакуаційними виходами і відповідають вимогам будівельних норм, не мають на вікнах глухих грат і в будівлях з горючими перекриттями  розташовані не вище другого поверху;

забороняється  влаштування кладових чи інших допоміжних приміщень під сходовими маршами;

особи, якім доручено проведення таких заходів, перед їх початком зобов’язані ретельно оглянути приміщення і переконатися у готовності останніх у протипожежному відношенні, у т.ч. у забезпеченні потрібною кількістю первинних засобів пожежогасіння, справних засобів зв’язку,  пожежної автоматики та сигналізації;

має бути організовано чергування членів добровільної пожежної дружини (ДПД) і відповідальних чергових;

не дозволяється заповнення приміщень людьми понад установлену проектом норму,  звуження проходів. Пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними рукавами і стволами, а також важелем для полегшення відкривання вентиля, утримуватися справними і доступними для використання. Не менше одного разу на шість місяців вони мають перевірятися на працездатність службою, що здійснює їх технічне обслуговування.

Пожежні рукава необхідно утримувати сухими, складеними у “гармошку” або подвійну скатку, приєднаними до крана та ствола. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням, не допускається.

Пожежні шафи для розміщення кранів слід пломбувати і вони повинні мати отвори для провітрювання.

На дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку необхідно після  літерного індексу “ПК” вказати порядковий номер крана та номер телефону виклику пожежної охорони.

Будинок та приміщення повинні бути забезпечені необхідною кількістю вогнегасників згідно з вимогами загальнодержавних Правил пожежної безпеки в Україні. Їх слід встановлювати в легкодоступних місцях (коридорах, біля входів (виходів) з приміщень тощо) таким чином, щоб вони не заважали під час евакуації, була можливість прочитування маркувальних написів на корпусі. Відстань від найбільш віддаленого місця у приміщенні до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м , але не менше двох на поверх. Місця знаходження вогнегасників слід позначати вказівними знаками згідно з чинними державними стандартами.

Зарядження та перезарядження вогнегасників має виконуватися відповідно до інструкції з їх експлуатації. Перезарядженню підлягають вогнегасники із зірваними пломбами

Усі працівники повинні вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.

Горище, вентиляційні камери, електрощитові, шахти, повітроводи та інші технічні приміщення повинні утримуватися в чистоті очищатися від пилу не менше ніж 2 рази на рік та після капітального ремонту, забороняється використовувати іх не за призначенням (для зберігання меблів, устаткування, інших сторонніх предметів).

Двері горищ, підвальних приміщень, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових слід утримувати зачиненими. На дверях цих приміщень повинно бути вказано місце знаходження ключів.

У разі перепланування приміщень, зміни їх функціонального призначення необхідно дотримуватися протипожежних вимог чинних нормативних документів будівельного та технологічного проектування.

У складських приміщеннях зберігання різних речовин та матеріалів має здійснюватися з урахуванням їх пожежонебезбечних, фізико-хімічних властивостей і сумісності. Спільне зберігання легкозаймистих та горючих рідин з іншими матеріалами (речовинами), зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з речовинами органічного походження, не дозволяється.

У складських приміщеннях матеріали необхідно зберігати  на стелажах або укладати у штабелі, залишаючи між ними проходи не менше 1 м. Відстані між  стінами та штабелями повинна бути не менше 0,8 м.

Зберігання матеріалів навалом та впритул до приладів і труб опалення не дозволяється.

У підвальних приміщеннях не допускаються зберігання та застосування легкозаймистих та горючих рідин (ЛЗР і ГР), вибухових речовин, балонів з газами, карбіду кальцію та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку, та інші речовини і матеріали, що мають підвищену вибухопожежонебезпечність. Допускається улаштовувати в підвальних та цокольних поверхах склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали, якщо вхід до них ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток.

Приміщення, де використовуються  переопалені комп’ютери, слід оснащувати вуглекислотними вогнегасниками. Персональні комп’ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від електромереж.

 

2.3.Заходи пожежної безпеки під час застосування відкритого вогню.

 

Газоелектрозварювальні та інші роботи, що пов’язані із застосуванням відкритого вогню, допускається тільки з письмового дозволу керівника або особи, яка виконує його обов’язки.

Дозвіл (наряд-допуск) на проведення вогневих робіт повинен оформлюватися напередодні проведення цих робіт, який узгоджується з начальником ДПД (фахівцем з пожежної безпеки, службою охорони праці). До проведення вогневих робіт допускаються тільки кваліфіковані працівники, які мають при собі посвідчення газоелектрозварника і талон про складання заліку з правил пожежної безпеки.

Проведення вогневих робіт дозволяється тільки після виконання заходів щодо  забезпечення пожежної безпеки при справному обладнанні. Перевірка впорядкування робочого місця до пожежонебезпечного стану  та перевірка місця проведення цих робіт протягом 2 годин після їх закінчення, забезпечується посадовою особою, відповідальною за пожежну безпеку по місцю проведення вогневих робіт. Виконання вогневих робіт повинно негайно припинятися на вимогу особи, відповідальної  за безпечне проведення робіт, та органів державного пожежного нагляду.

 

2.4. Правила утримання технічних засобів протипожежного захисту.

 

Будівлі та приміщення повинні оснащуватися автоматичними установками пожежної сигналізації (АУПС) та автоматичними установками пожежогасіння (АУП), системами димовидалення, технічними засобами оповіщення про пожежу та засобами зв’язку відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Усі установки мають бути справними, утримуватися в працездатному стані і мати сертифікат відповідності. Для утримання в працездатному стані АУПС, АУП, систем димовидалення, оповіщення про пожежу необхідно забезпечувати такі заходи:

технічне обслуговування з метою збереження  показників безвідмовної роботи відповідними організаціями, що мають ліцензії на виконання робіт протипожежного призначення;

матеріально-техничне (ресурсне) забезпечення з метою безвідмовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтримання і своечасне відновлення працездатності;

опрацювання необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого і чергового персоналу.  Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрати та напір води.

 

2.5. Утримання інженерного обладнання.

 

Силове і освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі  електроенергії повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до ПУЕ і до Правил технічної експлуатації електроустановок (ПТЕЕ).

Електромережі, розподільні пристрої, апаратура, електрообладнання, вимірювальні прилади, а також запобіжні пристрої  різного типу, рубильники та інші пускові апарати і пристрої повинні монтуватися на негорючих основах.

Для загального відключення силових та освітлювальних мереж

складських приміщень з протипожежними зонами, архівів та інших подібних приміщень необхідно передбачати встановлення апаратів відключення зовні вказаних приміщень на негорючих стінах.

Розподільні електрощити, електродвигуни і пускорегулювальні апарати, інше електроустаткування і електроапаратура, повинні періодично оглядатися, перевірятися на герметичність і очищатися від пилу. Приєднання нових споживачів електричної енергії повинно проводитися з відома особи, відповідальної за експлуатацію електрогосподарства з обов’язковим розрахунком навантаження на електромережі. Зіпсовані електроапарати та прилади повинні бути терміново відремонтовані або замінені на інші.

Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клемі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

Настільні лампи, вентилятори, телевізори, радіоприймачі, холодильники та інші електроприлади повинні вмикатися в мережу тільки через справні штепсельні розетки і електрошнури.

Експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється. Заміри опору ізоляції в силових і освітлювальних мережах необхідно проводити не менше одного разу на рік.

Забороняється встановлення електропобутових приладів (телевізорів, холодильників тощо) в нішах меблів.

У приміщеннях електроустановок повинні застосовуватися вуглекислотні вогнегасники.

Під час перевірки службових приміщень і кабінетів після закінчення роботи електромонтер зобов’язаний знеструмити електрообладнання, електроприлади, електромережі, перебування яких у нічний час перед напругою необов’язкове.

Обігрівання приміщень повинно здійснюватися тільки приладами центрального водяного опалення.

У разі виникнення пожежі треба негайно вимкнути вентиляційні системи за відсутністю їх аварійного вимкнення.

Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

у разі встановлення кондиціонера у віконному отворі використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам;

кустарно переробляти кондиціонери;

замінювати триполюсні штепсельні роз’єднувачі на двополюсні;

встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах.

 

2.6. Порядок огляду, приведення в протипожежний стан і закриття

 приміщень, кабінетів, лабораторій тощо  після закінчення роботи.

 

Після  закінчення робочого дня працівники повинні навести порядок на робочому місці, зачинити вікна та вимкнути електроживлення приладів і обладнання, яким вони користувалися.

Відповідальний за пожежну безпеку у приміщенні після  закінчення роботи повинен оглянути його, переконатися у відсутності порушень, що можуть привести до пожежі, перевірити відключення електроприладів, обладнання, освітлення.

 

3. Обов’язки та дії у разі пожежі.

 

У разі виявлення ознак пожежі працівник, який їх  помітив, повинен:

негайно повідомити про це  Державну пожежну охорону за телефоном 101, вказати при цьому адресу кількість поверхів, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;

повідомити про пожежу ФОПа;

 у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо);

організувати оповіщення людей про пожежу;

вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей та матеріальних цінностей;

вжити заходів щодо гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.

ФОП, якому повідомлено про виникнення пожежі, повинен:

перевірити, чи викликано Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (продублювати повідомлення);

вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію;

у разі загрози життю людей негайно організувати їх евакуацію та їх рятування, вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, які не беруть участь у ліквідації пожежі;

перевірити здійснення оповіщення людей про пожежу;

забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;

припинити роботи в будівлі, крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;

організувати зустріч підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, надати їм допомогу у локалізації та ліквідації пожежі.

Після прибуття на пожежу підрозділів Державної пожежної охорони повинен бути забезпечений  безперешкодний доступ їх до місця, де виникла пожежа та надати їм допомогу під час локалізації та ліквідації пожежі.

/Приказ об уведомлении Працівника, работающего за компьютером/

 

НАКАЗ  № 1/5 від "18" травня 2018 р. 

про повідомлення працівника Незнайко О.І.

 

 

Цим наказом повідомляється працівник Незнайко О.І. про те, що електронні пристрої з екранами (комп'ютери) ФОПа Бабая В.П. в стоматологічній клініці «Вирвизуб» за наявністю небезпечних та шкідливих виробничих факторів (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних) і їх впливу на здоров'я, відповідають інформації викладеній виробником в супровідній документації (інструкціях) комп'ютерної техніки при дотриманні умов та правил безпечної експлуатації, зазначених в даній документації, яка знаходиться на робочому місці або може бути самостійно отримана працівником з відкритих джерел Інтернету.

Працівник зобов'язується перед початком експлуатації комп'ютерної техніки, або протягом перших 3 днів, ознайомитися з даною документацією, дотримуватись умов та правил безпечної експлуатації.

Щодня перед початком роботи працівник зобов'язується очищати екран (монітор) комп'ютера від пилу та інших забруднень.

 

 

Також інформую працівника про обов'язки роботодавця:

Роботодавець своїм коштом забезпечує проведення медичних оглядів працівників й при необхідності – виконання відповідних оздоровчих заходів.

  • Робочі місця повинні бути так спроектовані та бути розраховані таким чином, щоб працівники мали простір для зміни робочого положення і рухів. Всі елементи робочого місця та їх розташування повинні відповідати ергономічним, антропологічним, психофізіологічним вимогам, а також характеру виконуваних робіт.
  • Освітлення повинне створювати відповідний контраст між екраном та навколишнім середовищем (з урахуванням виду роботи) та відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98.
  • Мікроклімат виробничих приміщень повинен підтримуватися на постійному рівні та відповідати вимогам санітарних норм ДБН 3.3.6.042-99.
  • Робочий стіл або робоча поверхня повинні бути достатнього розміру та мати низьку відбивну здатність, допускати гнучкість при розміщенні екрану, клавіатури, документів й відповідного обладнання.
  • Робоче крісло повинно бути стійким та дозволяти працівнику легко рухатися й займати зручне положення. Сидіння повинно регулюватися по висоті, спинка сидіння - як по висоті, так і за нахилом. Слід передбачати підніжку для тих, кому це необхідно для зручності.
 

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • Надежда
09.09.20 11:25

Спасибо большое за Ваш труд!

Відповісти
  • джа
18.11.20 09:16

дякую!

Відповісти
  • Лариса
24.01.21 15:27

все супер

Відповісти
  • Оксана
17.10.21 12:42

Велике людське Дякую! Нехай Вам повернеться сторицею.

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам