Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


03.10.22
1405 3

Витрати на утримання сідельного тягача та вантажного напівпричіпа

Адвокат Морозов Адвокат / судовий захист / спори з контролюючими органами

Чи відноситься сідельний тягач та вантажний напівпричіп до вантажних автомобілів (основними засобами подвійного призначення) у розумінні Податкового кодексу України?

28 вересня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду  в рамках справи № 160/3561/20, адміністративне провадження № К/9901/23406/21 (ЄДРСРУ № 106492468) досліджував питання щодо віднесення сідельного тягача та вантажного напівпричіпа до вантажних автомобілів у розумінні Податкового кодексу України.

Суть питання: правомірність віднесення судом сідельних тягачів і напівпричепів до основних засобів подвійного призначення - вантажних автомобілів і, як наслідок, можливість віднесення витрат на технічне обслуговування, ремонту, придбання запчастин, тощо до складу витрат підприємця.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до статті 1 цього Закону автомобільним транспортним засобом є колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій. Автомобілем вантажним є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Таким чином, основною ознакою вантажного автомобіля, в порівнянні з іншими транспортними засобами, є його використання з метою перевезення вантажів.

Разом із тим, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на такі різновиди:

  • загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів, до якого, в тому числі, відноситься напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу;
  • спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів, до яких, в тому числі, відноситься сідельний тягач;
  • спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Поняття «сідельний тягач» визначено у главі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №   363, як автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Системний аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що сідельний тягач та напівпричіп, враховуючи їх цільове призначення, відносяться до транспортних засобів у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому підлягають під класифікацію за критеріями, визначеними цим законодавчим актом.

При цьому, сідельний тягач в поєднанні з напівпричепом складають автомобільний поїзд та являються транспортним засобом, єдиним призначенням якого є перевезення вантажів, відтак відносяться до категорії вантажних автомобілів, а тому витрати на їх утримання та технічне обслуговування з урахуванням підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України не відносяться до витрат підприємця.

Такий висновок щодо віднесення сідельного тягача і напівпричепа до вантажних автомобілів зроблено у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №   807/250/18, який в подальшому підтриманий у низці постанов Верховного Суду, зокрема, але не виключно, від 04.03.2021 у справі №   500/2170/19, від 04.11.2021 у справі №   620/1384/20, від 03.06.2021 у справі №   540/1969/19, від 11.10.2021 у справі №   140/8956/20, від 16.12.2021 у справі №   140/3766/19, від 15.06.2022 у справі № 520/9743/19.

***

Між тим слід враховувати, що в судовій практиці існує і інша правова позиція, при якій вирішальним фактором при віднесенні транспортного засобу до відповідної категорії є його технічні умови, сфера застосування та призначення.

Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ), визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-ІІІ автомобіль колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

Автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

(!!!) Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку, що напівпричіп за своєю конструкцією призначений для використання з сідловим тягачем і частина повної маси якого передається на цей тягач через сідлово-зчіпний пристрій.

Напівпричіп призначений для з'єднання з автомобілем таким чином, щоб його частина обпиралась на автомобіль і останній ніс на собі значну частину ваги напівпричепа та ваги його вантажу.

Однак, у статті 1 Закону № 2344-ІІІ відсутнє визначення «сідловий тягач».

Згідно з Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), затвердженої Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII, сідловий тягач належить до товарної позиції трактори колісні для напівпричепів (код 8701 20). При цьому трактор не відноситься ні до вантажних, ні до легкових автомобілів.

Крім цього, згідно з визначенням поняття «сідловий тягач», наведених у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, таким є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

(!!!) З огляду на зазначене вище, напівпричепи та сідлові тягачі, згідно чинного законодавства, не відносяться до основних засобів подвійного призначення, а є транспортними засобами спеціального призначення.

Доводи контролюючого органу, що сідловий тягач в поєднанні з напівпричіпом відносяться до категорії вантажних автомобілів, не повинні прийматися  до уваги, оскільки ці два транспортні засоби зареєстровані, як окремі види транспорту, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу  та кожний окремо не пристосований до перевезення вантажів (19 березня 2019 року Восьмий апеляційний адміністративний суд в рамках справи № 857/346/19 (ЄДРСРУ № 80761389#).

Більше того, Законом України від 16.01.2020 №   466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, які набрали чинності з 23.05.2020 р., унаслідок чого існують достатні обґрунтовані підстави для перегляду сформованої правової позиції викладеної вище у постановах Верховного Суду щодо віднесення сідельного тягача і напівпричепа до вантажних автомобілів.

ВИСНОВОК: З урахуванням зазначеного, в судовому порядку необхідно доводити, що  напівпричепи та сідлові тягачі, згідно чинного законодавства, не відносяться до основних засобів подвійного призначення, а є транспортними засобами спеціального призначення, а отже підприємець має змогу щодо віднесення до складу витрат - витрати на утримання зазначених транспортних засобів.

 

 

#седельный_тягач, #сідельний_тягач, #полуприцеп, #причіп, #напівпричіп, #придбаних_запасних_частин,  #склад_витрат, #утримання_автомобіля, #податкові_спори, #судова_практика, #Верховний_суд, #Адвокат_Морозов

Коментарі
  • Абзац
03.10.22 18:25

доводити очевидне! перевозяться комерційні вантажі - але це не основні засоби....точніше основні засоби подвійного призначення.

Відповісти
  • павло
04.10.22 16:17

Я думаю так. Якщо використовується в господарській діяльності ,то витрати мають бути, не залежно чи вантажний чи засоби подвійного використання і не звертати увагу на те , що по фіскальному написано в ПК.  ВС інколи дуже поверхнево, крючкотворно підходить до питання, без розгляду по суті - господарська операція чи ні, приносить вона дохід чи як. Дякую.

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам