Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2014/№3
Друкувати

Чи можна «перетягти» старий податковий кредит у 2015 рік?

Винокуров Дмитро, головний редактор, d.vinokurov@buhgalter911.com
Маємо податкові накладні за 2014 рік, які не показуємо (через навантаження). Чи можна буде їх включити до податкового кредиту наступного року? Що робити з ряд. 24 Декларації з ПДВ?

Чим ближче 1 січня 2015 року, тим більше таких запитань. Більшість бухгалтерів переймається тим, чи можна безболісно перебратися в новий рік з «валізою» старих податкових накладних (далі — ПН)? Побоювання виникли через твердження, на якому все наполегливіше наголошується, ніби наступного року ПН 2014 року не нададуть права на податковий кредит (далі — ПК). Відразу скажемо, що такої заборони немає, однак окремі та дуже важливі нюанси потрібно обов’язково врахувати.

Зрозуміло, що тема дуже болісна, адже у більшості такі ПН, напевно, є. «Запізнюються» вони через різні причини. Не в останню чергу через «податкове навантаження». Могли сформувати ПК у момент отримання ПН, але не поставили. Чи дійсно втратимо право на ПК у 2015 році? Давайте розбиратися.

У матеріалі «Спецрахунки з ПДВ» (див. «Бухгалтер 911», 2014, № 2) ми досить детально проілюстрували правила майбутнього «електронного адміністрування ПДВ». Так-от, з 1 січня 2015 року скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН можна буде лише за умови достатності «межі для реєстрації». Її розраховують за формулою. Чим більше отриманих ПН, тим більше значення формули і тим вища наша здатність виписувати та реєструвати власні ПН.

Формула запрацює лише з 2015 року. Тому братимуть участь у ній (як у складі отриманих, так і виданих) лише ПН, які складені починаючи з 1 січня 2015 року. З цього ми виходили в нашій публікації в попередньому номері. Це підтверджує і Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 (далі — Порядок № 569).

Таким чином: датовані 2014 роком ПН не братимуть участі у формулі, а отже, не піднімуть межу реєстрації наших накладних. Це дійсно так. Однак такий висновок автоматично не означає, що такі ПН не можна буде обліковувати у складі ПК наступного року. Можна, однак у разі дотримання всіх інших умов для формування ПК.

На очевидних умовах (на зразок 365 днів з дати складання, госпдіяльності і оподатковуваності операцій) не зупиняємося. Тут є інший дуже важливий нюанс. Із згаданої публікації ви знаєте, що з нового року всі ПН (незалежно від суми) підлягають реєстрації в ЄРПН. Що робити з ПН, складеними цього року, але не зареєстрованими в ЄРПН? За правилами, що діють сьогодні, реєстрація не є обов’язковою для ПН із сумою ПДВ, що не перевищує 10 тис. грн.

На нашу думку, критерії реєстрації необхідно брати з тексту ПКУ, що діє на дату складання накладної. Якщо при видачі реєстрація не потрібна, то ПН цілком може пролежати 365 днів і бути включеною в межах цього строку до ПК.

Однак на практиці цей підхід, імовірно, наразиться на серйозні перешкоди. Похвилюватися щодо незареєстрованих в ЄРПН накладних нас змушує п. 19 Порядку № 569.

Податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, та розрахунки коригування до них підлягають реєстрації в Реєстрі у строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, але не враховуються під час обчислення суми податку, зазначеної у пункті 9 цього Порядку.

З нього зрозуміло, що у формулі «старі» ПН не врахують у складі показника НаклОтрим. Спору немає. Однак, крім цього твердження, ми стикаємося з тезою про те, що «старі» ПН підлягають реєстрації в ЄРПН. Причому без жодних застережень щодо суми, однак з прив’язкою до 15 днів, наступних за датою складання. Це відгомони нового правила щодо поголовної реєстрації ПН. Але такий обов’язок (реєструвати всі ПН) настає лише з 1 січня 2015 року, тобто складені до цієї дати ПН не повинні підпорядковуватися новим правилам (так само вимоги до електронної форми ПН повинні стосуватися лише документів, складених з 1 січня 2015 року). Та й у переважній більшості випадків зробити це стосовно старих ПН буде у принципі неможливо. Дотриматись 15-денного строку вдасться лише щодо частини ПН, а саме складених у другій половині грудня.

Не виключено, що зазначену норму контролери використовуватимуть як заборону для обліку у складі ПК 2015 року ПН, складених у 2014 році, але не зареєстрованих в ЄРПН (зареєстрованих ПН і не відображених у декларації з ПДВ це не стосується). Більше того, чинні з 1 січня 2015 року правила додають ще один аргумент на користь такого тлумачення. Адже податківці можуть послатися на п. 198.6 ПКУ, який забороняє (з 1 січня 2015 року) показувати ПК за незареєстрованими ПН.

Так, наполягати на реєстрації ЄРПН можна лише стосовно тих ПН, які підлягали такій обов’язковій реєстрації на момент складання. Так, цілком нелогічно відмовляти протягом 365 днів у ПК за ПН, складеними за старими правилами (тобто на папері та без реєстрації в ЄРПН, якщо така реєстрація не була потрібна). Однак можемо припустити, що цими аргументами контролери не переймуться (забігаючи наперед, не виключаємо також, що у 2015 році вони не захочуть бачити незареєстровані ПН 2014 року у складі уточнюючих розрахунків, що також не відповідатиме ПКУ).

Тому варіанти два: отримувати зареєстровані ПН (навіть якщо сьогодні вони не потребують реєстрації), якщо хочеться їх «приховати» для 2015 року, або не перетягувати старі ПН у 2015 рік, а поставити ПК у 2014 році. Звичайно ж, ми лише порадіємо, якщо наші прогнози не підтвердяться та контролери у 2015 році дозволять показувати (у межах 365 днів) ПК навіть за законно незареєстрованими у 2014 році ПН. Тим більше що порада показати у ПК всі ПН сьогодні (у 2014 році) має своє підводне каміння. Про це і поговоримо.

Прояснити долю ряд. 24 декларації з ПДВ за останній період 2014 року (грудень або IV квартал) буде куди складніше. У п. 2 Перехідних положень Закону України від 31 липня 2014 року № 1621-VII міститься таке правило.

«Від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані до 1 січня 2015 року, обліковуються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику».

Як бачимо, доля від’ємного значення (насамперед, ряд. 24 Декларації з ПДВ) повністю у руках ДФСУ. Порядку обліку цієї суми, на жаль, ще немає. Немає навіть його проекту. Найімовірніше, це від’ємне значення буде реструктуровано, з тим щоб воно зменшувало майбутні платежі з ПДВ не відразу, а поступово незначними частинами. Однак поки немає порядку, неможливо стверджувати щось конкретне. Зрозуміло, ми не залишимо непоміченою появу цього документа. Тим більше що порядок обліку грудневого ряд. 24 може безпосередньо вплинути на рішення платника: показати вже сьогодні ПН у складі ПК чи притримати їх частину (принаймні, зареєстровану) до 2015 року. До прийняття остаточного рішення час ще є. Залишається сподіватися, що ДФСУ не зволікатиме до останнього та розкриє таємницю ряд. 24 до настання граничних строків подання декларації за грудень (IV квартал) 2014 року.

d.vinokurov@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться