Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2020/№3
Друкувати

Фінзвітність-2019: готуємося до здавання

Казанова Марина, налоговый эксперт
Зовсім скоро підприємствам доведеться складати і подавати річну фінзвітність за 2019 рік. У цій статті нагадаємо правила подання річної фінзвітності: які форми слід складати і в які строки їх подавати, хто зобов’язаний оприлюднювати свою фінзвітність, а також для кого обов’язковий аудит фінзвітності.

Відповідно до ст. 2 Закону про бухоблік і п. 1 Порядку № 4191 фінзвітність за 2019 рік зобов’язані подати:

1 Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності), у тому числі й неприбуткові організації;

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності2.

2 Про представництва іноземних суб’єктів господарювання в цій статті говорити не будемо.

Склад річної фінзвітності

Спершу визначимо, які форми звітності у складі річного «комплекту» фінзвітності повинні подавати підприємства. Усе залежить від того, до якої категорії (мікро-, мале, середнє, велике) належить підприємство/який режим оподаткування воно застосовує.

Суб’єкти господарювання

Склад річної фінзвітності

Строки подання

податківцям

до статистики

Платники податку на прибуток

Мікропідприємства,

які звітують за П(С)БО

Фінансова звітність

мікропідприємства1:

ф. № 1-мс, ф. № 2-мс

Разом з декларацією з податку на прибуток (не пізніше за 2 березня 2020 року)2

Не пізніше за 28 лютого 2020 року2

Малі підприємства,

які звітують за П(С)БО

Фінансова звітність малого

підприємства1:

ф. № 1-м, ф. № 2-м

Інші підприємства, які звітують за П(С)БО

Усі форми:

ф. № 1, ф. № 2, ф. № 3, ф. № 4, ф. № 5, ф. № 6

Разом з декларацією з податку на прибуток (не пізніше за 2 березня 2020 року)2

Не пізніше за 28 лютого 2020 року2

Підприємства, які складають звітність за МСФЗ

Звітність за МСФЗ — усі форми (Баланс; Звіт про прибуток або збиток та інший сукупний дохід; Звіт про рух грошових коштів; Звіт про зміни у власному капіталі, Примітки до фінзвітності)3

Неплатники податку на прибуток

Неприбуткові організації (незалежно від розміру)

Фінансова звітність

мікропідприємства1:

ф. № 1-мс, ф. № 2-мс

(ч. 2 п. 2 НП(С)БО 25)

Разом з «Неприбутковим» звітом

(не пізніше за 2 березня 2020 року)

Не пізніше за 28 лютого 2020 року

Платники ЄП групи 3, які ведуть облік за П(С)БО

(незалежно від того, до якої категорії підприємств потрапляють)

х

Платники ЄП групи 4, які звітують

за П(С)БО

Мікро-

Фінансова звітність

мікропідприємства1:

ф. № 1-мс, ф. № 2-мс

х

Малі

Фінансова звітність малого

підприємства1:

ф. № 1-м, ф. № 2-м

Інші

Усі форми:

ф. № 1, ф. № 2, ф. № 3, ф. № 4, ф. № 5, ф. № 6

1 Такі підприємства мають право подавати замість «малих» форм звітності — «загальний» комплект фінзвітності (згідно з НП(С)БО 1, а не НП(С)БО 25) А ось обирати між «малою» і «мікро-» формами звітності не можна. Подробиці знайдете в статті «Фінзвітність за 9 місяців: важливі моменти» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 41).

2 Зверніть увагу! При поданні фінзвітності в електронному вигляді через Єдине вікно (з ідентифікатором форми «S») вона потрапить відразу і в статистику, і податківцям. І можна спочатку подати окремо (в електронному вигляді) фінзвітність, а потім у граничні строки подання прибуткової декларації — подати декларацію з податку на прибуток (консультація в категорії 102.20.02 ЗІР).

3 Ті підприємства, для яких звітність за 2019 рік є першою звітністю за МСФЗ, повинні будуть подати у складі першої звітності за МСФЗ: три Звіти про фінансовий стан (Баланс): на 01.01.2018 р. (дату переходу); на 31.12.2018 р. і на 31.12.2019 р.; два Звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід (за 2018 і 2019 роки); два Звіти про рух грошових коштів (за 2018 і 2019 роки); два Звіти про зміни у власному капіталі (за 2018 і 2019 роки) і відповідні примітки, які включають порівняльну інформацію.

Як визначити категорію підприємства?

Критерії для класифікації підприємств за їх величиною — мікро-, малі, середні та великі — для цілей складання фінзвітності встановлені ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Вважаємо, вам вони вже знайомі — ними підприємства керуються вже протягом двох років.

Основне правило: підприємство переходить до іншої категорії підприємств, тільки якщо за показниками річної фінзвітності воно протягом двох років поспіль не відповідає відповідній категорії підприємств.

Згідно з класифікацією, наведеною в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, підприємствам (крім новостворених) слід було долучитися до певної категорії підприємств ще у 2018 році. При цьому орієнтиром слугували показники річної фінзвітності за 2017 рік.

Див. лист Мінфіну від 04.07.2019 р. № 35210-01-2/17297.

Відповідно 2018 рік був першим роком перебування підприємства в певній групі; 2019 рік — другим роком. Тому для фінзвітності-2019, незалежно від її показників, ми залишаємося в тій же категорії підприємств, у якій класифікували себе у 2018 році (за даними річної фінзвітності за 2017 рік).

Наведемо декілька прикладів.

Приклад

Дані річної фінзвітності

Коментар

2017

2018

2019

Підприємство 1

мале

середнє

середнє

За 2019 рік подає фінзвітність як мале підприємство. З 2020 року переходить до категорії середніх (оскільки вже є два роки відповідності критеріям середніх підприємств). Фінзвітність за 2020 рік

(у тому числі й проміжну) подає як середнє підприємство

Підприємство 2

мале

мале

середнє

І фінзвітність за 2019 рік, і фінзвітність за 2020 рік подає як мале підприємство

Підприємство 3

мале

середнє

велике

Фінзвітність за 2019 рік подає як мале підприємство.

У 2020 році залишає групу малих, оскільки два роки не відповідаємо критеріям малих. До якої саме групи переходимо, визначаємо за даними фінзвітності за попередній (2019) рік. Тобто, з 2020 року підприємству доведеться звітувати як великому підприємству*

3І тільки щойностворені (створені у 2019 році) підприємства свою категорію підприємства визначають за даними річної фінзвітності за 2019 рік (із застосуванням середньорічного курсу євро за 2019 рік — 28,9518 грн./євро). Щоб перебувати в певній категорії, достатньо відповідати двом критеріям з трьох, установленим для відповідної категорії підприємств.

Детальніше, з прикладами, як обрати свою категорію підприємств, Мінфін роз’яснював у своєму листі від 11.12.2018 р. № б/н (buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minfin/schodo-viznachennya-kategoriyi-1040933.html).

3 Вважаємо, що дата переходу на МСФЗ 01.01.2020 р. За 2020 рік звітність за П(С)БО. При цьому підприємство може обрати і дату переходу на МСФЗ 01.01.2019 р. Хоча цей момент ще потребує роз’яснень від Мінфіну (наприклад, Комітет з питань оподаткування, бухобліку та аудиту Громадської ради при Міністерстві фінансів України вважає, що датою переходу на МСФЗ у цьому випадку повинна бути дата 01.01.2019 р. (тобто за 2020 рік — звітність за МСФЗ).

Обов’язковий аудит фінзвітності

Обов’язковий аудит фінзвітності-2019 стосується великих підприємств — неемітентів цінних паперів, а також середніх підприємств.

Аудит фінзвітності за 2019 рік обов’язковий для (ст. 14 Закону про бухоблік):

1) підприємств, які становлять суспільний інтерес (включаючи великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів);

2) публічних акціонерних товариств (ПАТ);

3) суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку;

4) суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;

5) середніх підприємств;

6) інших фінустанов, які належать до мікро- і малих підприємств.

При цьому нагадаємо, що обов’язковий аудит:

(1) підприємств, які становлять суспільний інтерес, може здійснюватися тільки суб’єктами аудиторської діяльності, які включені до Реєстру аудиторів, що мають право проводити обов’язковий аудит фінзвітності підприємств, які становлять суспільний інтерес (розділ IV «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» Реєстру аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності, розміщеного на сайті Аудиторської палати України).

Професійні учасники фондового ринку й емітенти цінних паперів, якщо вони належать до категорії підприємств, що становлять суспільний інтерес, повинні до підписання договору про аудит фінзвітності повідомити НКЦПФР про суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги аудиту.

При цьому підприємства, які становлять суспільний інтерес, повинні провести конкурс (тендер) з вибору суб’єкта аудиторської діяльності (ч. 3 ст. 29 Закону про аудит)4;

4 Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. № 2258-VIII.

(2) інших підприємств (для яких аудит фінзвітності є обов’язковим) може проводитися суб’єктами аудиторської діяльності, які включені до Реєстру аудиторів, що мають право проводити обов’язковий аудит фінзвітності (розділ III «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності» Реєстру аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності, розміщеного на сайті Аудиторської палати України).

Оприлюднення фінзвітності-2019

Хто і в які строки повинен оприлюднити свою фінзвітність, установлює ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік.

Увага! Обов’язок оприлюднювати фінзвітність 2019 року разом з аудиторським висновком з’являється у великих підприємств-неемітентів цінних паперів, а також у середніх підприємств (минулого року такі підприємства ще звільнялися від такого обов’язку — див. лист Мінфіну від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299).

Вид підприємства

Строки оприлюднення

Порядок оприлюднення

Підприємства, які становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів)

Не пізніше ніж до 30 квітня

2020 року

Разом з аудиторським висновком на власній вебсторінці (у повному обсязі) або іншим способом у випадках,

визначених законодавством

ПАТ

Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку

Підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях

Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів

Не пізніше ніж до 1 червня 2020 року

Разом з аудиторським висновком на власній вебсторінці (у повному обсязі)

Середні підприємства

Інші фінустанови, які належать до мікро- і малих підприємств

Усі інші підприємства, не наведені вище в таблиці, оприлюднювати свою фінансову звітність не зобов’язані.

За порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом передбачений штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн. (ст. 16316 КпАП).

При повторному протягом року порушенні штраф становитиме вже від 34000 до 51000 грн.

Звіт про управління / про платежі на користь держави

Звіт про управління. Це документ, що містить фінансову й нефінансову інформацію, яка характеризує стан та перспективи розвитку підприємства і розкриває основні ризики й невизначеності його діяльності. Уперше його складали підприємства при підготовці річної фінзвітності за 2018 рік.

Хто і як його повинен подавати, встановлює ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік.

Категорія підприємств

Чи потрібно подавати Звіт про управління?

Мікро-

Не потрібно

Малі

Не потрібно

Середні

Потрібно, але можна не наводити нефінансову інформацію

Великі

Потрібно

Коротко пройдемо по ключових моментах, пов’язаних із цим Звітом:

1. Форму Звіту про управління підприємство розробляє самостійно (бланка немає). Але є Методрекомендації Мінфіну зі складання цього Звіту (затверджені наказом Мінфіну від 07.12.2018 р. № 982). Але знову ж таки — самі рекомендації є рекомендованими (про що зазначено в їх преамбулі). Тому недотримання структури Звіту, яка наведена в Методрекомендаціях, до жодної відповідальності не призводить . Тим паче, що цей Звіт не є частиною фінансової звітності.

2. Подається Звіт разом з річною фінзвітністю, причому, як передбачено ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік, — подається в порядку і строки, встановлені для річної звітності. Тобто формально його потрібно подавати тим самим органам, яким подається фінзвітність, і в ті ж строки.

Але! Варто зазначити, що податківцям Звіт про управління не подають. Для них законодавець визначив тільки подання фінзвітності. А Звіт про управління не є складовою фінзвітності (це окремий Звіт). Те, що Звіт про управління подавати податківцям не потрібно, підтверджується і роз’ясненнями фіскалів.

Див. роз’яснення в категорії 102.20.02 ЗІР, лист ДФСУ від 19.02.2019 р. № 5491/7/99-99-15-02-01-17.

За тими ж підставами Держстат також відмахнувся від Звіту про управління. Нефінзвітний документ, а тим більше такий, який не має затвердженої форми, цьому органу абсолютно не цікавий .

Проте Порядок № 419 закріплює за підприємствами, які зобов’язані подавати Звіт про управління, обов’язок оприлюднювати Звіт про управління разом з річною фінзвітністю.

Звіт про платежі на користь держави. Підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, повинні подавати Звіт про платежі на користь держави.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти про платежі на користь держави щорічно, не пізніше за 1 вересня року, наступного за звітним періодом, і забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом як мінімум 3 років (ч. 1 ст. 12 Закону № 25455).

Склад Звіту встановлений ст. 6 Закону № 2545.

5 Закон України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 р. № 2545-VIII.

Для заготівників деревини порядок і строки подання Звіту про платежі на користь держави повинні визначитися КМУ. Нині в п. 2 Порядку № 419 зазначено, що такий Звіт подають разом із фінансовою звітністю. Водночас форму Звіту про платежі на користь держави для лісозаготівників Мінфін досі не затвердив.

Майте на увазі: подавати вищезгаданий Звіт до ДПСУ не потрібно, оскільки він не належить до фінансової звітності (102.20.02 ЗІР).

МСФЗ-зобов’язані підприємства

Перша звітність за МСФЗ. Підприємства, у яких дата переходу на МСФЗ — 01.01.2018 р., за 2019 рік подають свою першу звітність за МСФЗ. Нагадаємо: перша звітність за МСФЗ повинна включати, як мінімум:

— три Звіти про фінансовий стан (Баланс): на 01.01.2018 р. (дату переходу); на 31.12.2018 р. і на 31.12.2019 р.;

— два Звіти про прибуток або збиток та інший сукупний капітал (за 2018 і 2019 роки);

— два Звіти про рух грошових коштів (за 2018 і 2019 роки);

— два Звіти про зміни у власному капіталі (за 2018 і 2019 роки);

— відповідні примітки, які включають порівняльну інформацію.

У примітках до першої фінзвітності потрібно привести узгодження показників власного капіталу, загального сукупного прибутку й суттєві коригування до Звіту про рух грошових коштів — таким чином пояснюється, за рахунок чого виникла різниця між показниками звітності за МСФЗ і П(С)БО за порівняльний період.

Таксономія МСФЗ. Нагадаємо, що починаючи зі звітності за 2019 рік підприємства, які зобов’язані складати звітність за МСФЗ, повинні були її подавати на підставі таксономії за МСФЗ у єдиному електронному форматі. Причому подаватися фінзвітність повинна була до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Рішенням НКЦПФР від 27 грудня 2019 року № 807 було схвалено українську таксономію фінансової звітності UA XBRL МСФЗ 2019 (www.nssmc.gov.ua/documents/shtodo-shvalennya-taksonom-fnansovo-zvtnost-ua-xbrl-msfz-2019/).

При цьому за інформацією, розміщеною на сайті Системи фінзвітності (frs.gov.ua/), у зв’язку з незавершенням процесу повного запуску Системи фінзвітності МСФЗ-зобов’язаним підприємствам доведеться подавати звітність за 2019 рік за П(С)БОшними формами у строки та порядку, визначеними Порядком № 419 (власне, як робили вони це раніше).

Важливо! Відповідно до прийнятого 16.01.2020 р. Закону (на основі законопроекту № 1209-1) обов’язок подавати звітність на підставі таксономії МСФЗ відстрочено на рік (вперше — за 2020 рік).

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам