Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2020/№3
Друкувати

Використання банківських рахунків для власних потреб ФОП

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
З 03.01.2020 р. НБУ заборонив підприємцям використовувати кошти з підприємницьких рахунків для особистих потреб. У зв’язку із цим багато звичних розрахунків виявилися під знаком питання. Спробуємо прояснити ситуацію сьогодні.

З 03.01.2020 р. у п. 14 Інструкції № 492* з’явилася така норма (завдяки постанові № 162**):

* Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків — резидентів і нерезидентів, затверджена постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

** Постанова НБУ «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків — резидентів і нерезидентів» від 27.12.2019 р. № 162.

«За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб — підприємців / фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та законодавства України, крім операцій, пов’язаних із власними потребами. Ці особи після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, мають право перерахувати кошти з таких рахунків на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб».

Власне через ці норми зчинили бучу.

Аналізуємо нововведення

Розпочнемо «здалеку» — з рахунків особистих. За ними «дзеркальна» заборона на використання для цілей бізнесу, зазначимо, була завжди. І норми фактично співзвучні:

«за поточними рахунками… здійснюються всі види розрахунково-касових операцій.., які не пов’язані із здійсненням підприємницької… діяльності».

При цьому:

— прямих санкцій за порушення цієї норми не було (і немає зараз);

— НБУ утруднювався конкретизувати перелік операцій, які належать до підприємницької діяльності (лист НБУ від 13.11.2013 р. № 25-112/22344);

— НБУ закликав банки всіляко боротися з використанням звичайних рахунків у підприємницьких цілях. Зокрема, прописувати в договорах банківського рахунку право банку самостійно повертати «неправильні» платежі відправникам або інші механізми дії на порушників (лист від 06.02.2007 р. № 25-112/257-1205).

Важливо. Можливість/правомірність зняття з особистого рахунку коштів з наміром їх подальшого використання в підприємницьких цілях або перекидання коштів з особистого рахунку на підприємницький, не обговорювалася.

У протилежному випадку ми мали б картину, що лише через те, що гроші «полежали» на особистому рахунку, їх неможливо в принципі використовувати в підприємницьких цілях. Це нонсенс. Плюс пряме порушення ст. 319 — 321 ЦКУ.

І… тепер ми фактично отримали те ж саме, але вже щодо підприємницьких рахунків. Банк не може здійснювати за такими рахунками операції, пов’язані з особистими потребами. І знову:

— прямих санкцій за порушення цієї норми немає;

— НБУ, напевно, не стане конкретизувати перелік операцій, пов’язаних з особистими потребами;

— НБУ закликатиме банки якось протидіяти використанню підприємницьких рахунків в особистих цілях. У тому числі за допомогою виписування «стримуючих» норм у договорах банківського рахунку.

Важливо! Але гостріше постає питання щодо ситуації — коли використання рахунку як такого в особистих цілях немає, але ось операція з розрахунково-касового обслуговування (РКО) пов’язана з особистими потребами. Тобто коли кошти знімаються з рахунку не для госпвикористання або перекидаються на особистий рахунок (зрозуміло, теж не для госпвикористання).

Адже НБУ прямо прописав лише один спосіб вивести гроші з підприємницького рахунку — перекинути їх на особистий рахунок. А про зняття готівкою — мовчання . Причому НБУ не впіймаєш. Він лише говорить про таку можливість («мають право»), прямо не забороняючи інших.

Але якщо читати «в лоб» (суворо формально), то складається враження, що це і є єдиний можливий спосіб вивести гроші на особисті потреби.

І фактично тепер кожен конкретний банк сам вирішуватиме, як розуміти цю норму: вузько (тільки перекидання на рахунок; що уже епізодично зустрічається на практиці) чи широко (знімати готівку теж можна). Хоча перші роз’яснення НБУ ніби як на користь «широкого» підходу (див. нижче).

Запитання-відповідь

Що якщо порушити?

Ще раз повторимося, що відповідальності (адміністративно-господарських санкцій) безпосередньо за неправильне використання рахунків у нормативці, у тому числі в Інструкції № 492, немає.

Усе вирішуватиметься на дільниці «банк (договір банківського рахунку) — користувач рахунку». Тобто залежно від конкретних обставин/положень договору банк, наприклад, може просто відмовитися проводити операцію РКО. У якихось випадках справа може дійти й до тимчасового блокування рахунку.

Чи можна знімати готівку на особисті потреби з ФОП-рахунку або через банкомат з картки-ключа?

Як ми вже сказали, формулювання не виразне і все залежатиме від того, як його зрозуміє конкретний банк. Так, деякі банки є обережними і готові тільки на перекидання коштів на особисті рахунки (якщо у ФОП немає особистого рахунку, радять такий рахунок відкрити).

Готові вже й свіжі роз’яснення від самого НБУ***. І вони, на нашу думку, дуже лояльні . НБУ говорить, що:

*** bank.gov.ua/news/all/rozyasnennya-stosovno-poryadku-vikoristannya-potochnih-rahunkiv-fop

— «ФОП мають право після слати податків та зборів отримати чистий дохід як готівкою, так і перераховувати цей дохід на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб»; «Обмежень щодо виплати чистого доходу ФОП, зокрема через банкомат за допомогою корпоративної картки, немає». Тобто НБУ не проти зняття готівки з підприємницького рахунку для власних потреб (за аналогією з перекиданням — «після сплати податків»);

— «Чи справді ФОП для здійснення операцій, пов’язаних з власними потребами, мають перерахувати кошти з рахунку ФОП на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб? Так…» Але зрозуміти цю відповідь можна так, що йдеться про операції з використанням рахунку. Тобто хочеш задіяти рахунок для особистих потреб, це має бути особистий рахунок.

Які документи банк може вимагати від ФОП при знятті готівки або перекиданні грошей на особистий рахунок?

Щоб вільно розпоряджатися своїми коштами, згідно з новою редакцією п. 14 Інструкції № 492 ФОП спочатку повинен сплатити всі податки та збори.

А як банкам перевірити це ? Не до кінця зрозуміло.

У результаті кожному банку доведеться розробляти власні правила щодо цього, оскільки в нормативці жодних правил немає .

У найбільш крайніх випадках, можливо, у ФОП вимагатимуть довідку від податківців про відсутність заборгованості (її можна запросити в електронному кабінеті).

Але й щодо неї є запитання. Адже вона береться на конкретний момент часу та з певною періодичністю.

М’якші варіанти: можливо, попросять копії платіжок про сплату податків і ЄСВ за останній звітний період або проситимуть писати в платіжці, що всі податки сплачені (вже є й такі пояснення від НБУ). А може, і зовсім не вимагатимуть жодних документів від ФОП.

У своєму роз’ясненні НБУ натякнув, що банк може просто перевірити, чи є у ФОП податковий борг, за посиланням: sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html. Хоча, наприклад, ЄСВ-борги взагалі не є податковим боргом, тож і цей варіант не ідеальний.

А якщо знімати все, як на госппотреби?

Тут потрібно пам’ятати про ризик-орієнтований підхід****: з 03.06.2019 р. банк має право вимагати документи, що підтверджують подальше використання такої готівки (договори, акти закупівлі тощо). Якщо таких документів не буде, банк може «відреагувати».

**** Вас може зацікавити стаття «Зняття готівки в банку: чого чекати з 3 червня?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 21).

Чи можна розрахуватися карткою-ключем у супермаркеті, АЗС тощо при купівлі товарів для особистих потреб?

Для особистих потреб не можна. Інше питання, що насправді дуже складно провести чітку межу між особистими потребами ФОП і його бізнес-потребами (поповнення мобільного, оплата Інтернету, канцтоварів, відрядження, заправлення автомобіля тощо). І знову ж таки в Інструкції № 492 немає чіткого визначення, що таке «особисті потреби ФОП».

Тому банкам доволі складно буде відстежити, пов’язаний безготівковий платіж у супермаркеті або на АЗС з госпдіяльністю чи ні, поготів якщо він більш-менш перекликається з видами діяльності ФОП.

Фактично кожен конкретний банк вирішуватиме на власний розсуд, дозволяти транзакції чи відмовляти в них. Реагувати якось на них чи ні.

Але знову ж таки адміністративно-господарських санкцій тут не буде.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам