Секрети міжнародних договорів: 6 корисних порад для бізнесменів

Виходити на світовий ринок і працювати з іноземцями — престижно й це факт. Та де гарантії, що ваш партнер по той бік світу насправді чесний? Знаючи про те, що має бути в угоді з іноземним партнером, а чого бути просто не може, ви збережете власні гроші, нерви і час, повідомляє ЦКП Інформ.

#1 Береженого закон береже

Юрист ЮК “Центр Конфліктології і Права” Олена Садовець наголошує: перше, на що варто звернути увагу при укладанні міжнародних контрактів, — це наші українські закони. Саме в них можна віднайти основні правила і норми щодо співпраці з іноземним бізнесом. Позаяк країна має захищати своїх громадян будь-де, й зокрема, на міжнародному рівні.

Бізнесменам, які готуються до підписання договору з компаніями-іноземцями, варто знати, що, наприклад, є окрема конвенція щодо договорів міжнародної купівлі-продажу товарів. Договірні відносини світового рівня регулюють ще й міжнародні правила Інкотермс і принципи міжнародних комерційних угод УНІДРУА.

Якщо ви впевнені у своїх силах та в тому, що вмієте точно трактувати всі юридичні тонкощі, ви можете ознайомитися з цими документами самостійно. Однак бажано потурбуватися заздалегідь про свою репутацію і гроші та звернутися до юриста ще до підписання договору. 

В угоді необхідно прописати й порядок висування претензій та штрафні санкції за невиконання контракту. З точки зору юриста, одним із найбільш вагомих пунктів угод є описання арбітражу, що може значно здешевити процедуру вирішення спору.

Проконсультуйтеся, як побудувати плідні й законні стосунки з міжнародним контрагентом, які ризики в цій галузі є найпоширенішими та яким має бути договір з іноземною компанією.

#2 Що обов’язково має бути в договорі

По-перше, ви і ваш потенційний партнер можете визначитися, правом якої держави регулюватиметься конкретно ваша угода:

“Нормальна практика — обумовити право окремої держави щодо окремих пунктів контракту”, — зазначає юрист.

Жоден договір не може обійтися без його істотних умов: предмету, терміну, переліку послуг та їхньої вартості тощо. Якщо це угода на поставку товару, пропишіть у тексті положення Інкотермс.

Зверніть увагу на те, яка саме компанія фігурує в договорі, які в неї на це повноваження, ким вони надані, і хто насамкінець нестиме відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов. Якщо в тексті зазначені відомості про невідому вам третю сторону, або ж замість компанії, з якою ви ведете перемовини, зазначена інша — поцікавтеся, що це за компанія, та вимагайте документів, що визначають її повноваження.

Але зауважте одну деталь: необхідно враховувати можливі нюанси іноземного комерційного права.

Якими б надійними та перевіреними не були ваші партнери, завжди продумуйте й найгірші варіанти. Приміром, те, кому буде підсудне вирішення суперечок. Досить часто буває, що партнери не виконують своїх зобов’язань, і виникають проблеми.

Отже, бажано обговорити також мову провадження, процедуру і порядок призначення арбітрів (їхню кількість), та як право буде застосовуватися під час розгляду справи.

#3 Для тих, хто не хоче залишитися в дурнях

• Наполягайте на тому, аби порядок прийому-передачі товарів або послуг регулювався українським законодавством;
• Зазначте правила поставки відповідно до Інкотермс;
• Обов’язково зазначте порядок оплати, перелік і вартість кожної послуги;
• Визначте судовий порядок вирішення спору.

Дуже часто зрозуміти, що вас обманюють, можна лише тоді, коли вам уже надійшли платіжки. Якщо в платіжних документах зазначені як мінімум інші ніж в угоді реквізити, — швидше за все, вас намагаються обдурити.

Зараз дуже популярні платежі з акредитивами — видами банківських рахунків, за якими здійснюються безготівкові платежі. Але перед тим, як ними користуватися, вивчіть спеціалізоване законодавство.

#4 Як знайти спільну мову

Питання мови договору — одне з найважливіших. Від того, якою мовою буде складено текст контракту залежить і зручність його тлумачення, і його зрозумілість на будь-якому етапі співпраці з партнером.

Саме тому складайте договір двома мовами: українською, і, приміром, англійською. Наполягайте, аби було зазначено, що мовою оригіналу та вживаною мовою є україномовний та англомовний варіанти або тільки україномовний, якщо ваш партнер не заперечує. Але в жодному разі – не лише один іноземний.

До речі, мовне питання стосується не тільки мови тексту угоди як такої, але й того, чи однаково ви з партнером розумієте вимоги контракту, його змістові й етичні нюанси.

Найрозвиненіші країни більш лояльно ставляться до всіх форм контрактів. Наприклад, обмін інвойсами практично прирівнюється до повноцінної угоди. Оприлюднив пропозицію – вважається, що це вже оферта. Якщо хтось зробив замовлення за цією пропозицією – це вже акцепт. У нас же деякі з цих понять ще є новинкою, тож переконайтеся, що й ви, й ваш партнер це розумієте.

#5 Трохи про вразливі місця міжнародних контрактів

Традиційно найслабшим місцем договорів з іноземцями є порядок оплати. Зверніть на це увагу, якщо хочете, аби кошти за надані вами послуги чи товари надходили вчасно.

Якщо в платіжних документах зазначаються зайві подробиці, або такі, що не відповідають умовам договору, — вимагайте повної відповідності угоді. В інакшому випадку ви можете залишитися ошуканим.

Знову ж таки, пам’ятайте, що уникнути обману в угоді майже неможливо — гарантій того, що ваш партнер дотримається всіх умов контракту немає ніколи. Натомість можуть бути гарантії відповідальності сторін, які не виконали умови. Тому детально прописуйте процедуру розгляду арбітражних спорів.

#6 Суд і вирішення спорів

До прикладу, якщо в угоді не прописано, де вирішуватимуться спори, то ваш партнер може обрати найбільш зручний для нього варіант. Іноземним бізнесменам набагато простіше звернутися до арбітражу на території їхньої країни, де справи розглядаються, звісно, їхньою рідною мовою.

До питання обрання арбітражу потрібно підготуватися ще на етапі укладання угоди, якщо не хочете потім стрімголов шукати арбітражні заклади та вирушати за півсвіту на судове засідання.

Краще заздалегідь проаналізувати наявність різноманітних установ і обрати ту, що найбільше пасує вам за якістю, вартістю послуг та місцем знаходження. Якщо ви досягнете згоди в цьому питанні зі своїм партнером та пропишете арбітраж у договорі, то зможете зберегти і нерви, і час, і свої гроші.

Окрім місця і мови арбітражних спорів, у контракті можна прописати, за якою процедурою це відбуватиметься (повною чи скороченою) та яка кількість арбітрів розглядатиме справу.

 Тобто, що детальніше ви узгодите й задокументуєте ці аспекти, то менше несподіванок отримаєте в разі розбіжностей із партнером.

Пам’ятайте, що тільки юридично правильна угода з урахуванням усіх тонкощів та нюансів — запорука успішного бізнесу на міжнародному рівні. Не бійтеся звертатися за допомогою до юристів — краще трохи витратитися на компетентну правову допомогу, аніж залишитися ошуканим іноземним партером.