Хто мусить сплачувати податок на репатріацію?

Податковий кодекс України (далі − ПКУ) не містить такого поняття, як «податок на репатріацію», однак на практиці ним називають податок на доходи нерезидентів з джерел походження з України. Відзначимо, що не з усіх доходів нерезидентів-юросіб треба сплачувати податок на репатріацію. Як, власне, і не всі суб’єкти господарювання повинні його платити. На кого ж покладено обов’язок сплати такого податку?

Згідно з пп. 141.4.2 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) «резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3−141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності». Тож утримувати податок на репатріацію з доходів нерезидентів-юросіб повинні резиденти (або постпредставництва), які виплачують їм доходи з джерел походження з України.

За загальними нормами, резиденти − це широке коло осіб, зокрема фізособи, місце проживання яких в Україні, та юрособи з місцезнаходженням на території України тощо.

Однак для цілей р. ІІІ ПКУ (де й прописані правила оподаткування доходів нерезидентів-юросіб) поняття «резидент» має інше наповнення. Так, за пп. 14.1.213 ПКУ «у разі якщо у розділі III цього Кодексу використовується термін «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном розуміються особи, визначені пунктом 133.1 статті 133 цього Кодексу» (таким визначення стало у 2014 р. завдяки Закону України від 24.10.2013 р. № 657-VII). При цьому у пп. 133.1.1 ПКУ з їх кола виключено платників єдиного податку на неприбуткові установи (сказано: «крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті», а в них якраз ідеться про єдинників і неприбуткові установи).

У листі Державної фіскальної служби України (далі − ДФСУ) від 07.04.2016 р. № 7782/6/99-99-19-02-02-15 податківці дійшли дивного висновку: «Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Кодексу, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на прибуток підприємств, але не звільняються від сплати податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України». Про визначення поняття «резидент» із пп. 14.1.213 ПКУ в листі контролери не згадали. Тож, зважаючи на це роз’яснення, не виключаємо, що податківці будуть говорити про необхідність єдинникам утримувати податок на репатріацію з доходів нерезидентів. Найкраще єдинникам-юрособам, які виплачують доходи фірмам-нерезидентам, звернутися за індивідуальною податковою консультацією (ст.ст. 52, 53 ПКУ).

Стосовно фрахту, то з нього податок на репатріацію дійсно сплачують юрособи, які виплачують дохід у вигляді фрахту нерезиденту, не залежно від системи оподаткування (тобто зокрема і юрособи-єдинники). А ось щодо інших доходів, то обов’язок сплати податку на репатріацію лягає на плечі платників податку на прибуток і постійні представництва.

Варто також зауважити, що фізособам-підприємцям, які виплачують дохід із джерел походження з України нерезиденту-юрособі, утримувати податок на репатріацію не потрібно. Нагадаємо, що для цілей р. ІІІ ПКУ під резидентами, які повинні сплачувати податок на прибуток, розуміють юросіб − платників податку на прибуток. Проте в підкатегорії 102.23.02 ЗІР контролери раніше дійшли висновку, який прямо суперечив ПКУ (зараз роз’яснення не чинне). На питання: «Чи виникає обов’язок щодо утримання податку на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України у ФОП (у т. ч. яка перебуває на спрощеній системі оподаткування) у разі виплати доходів нерезиденту – ЮО або уповноваженої ним особі та яку звітність подає при цьому така ФОП?» відповідали: «Отже, суб’єкт господарювання − фізична особа – підприємець, яка за результатами господарських відносин здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата».

Так, можна сказати, що всі платники податку на прибуток – юрособи, крім спрощенців та неприбутківців, є платниками податку на репатріацію у випадку виплати доходів з джерел походження з України (їх перелік містить пп. 141.4.1 ПКУ) нерезидентам-юрособам. Свої особливості має лише виплата фрахту нерезиденту – відповідальними за утримання податку в цій ситуації є юрособи, що виплачують такий дохід не залежно від системи оподаткування.