Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень

1 березня 2017 року Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України випустить перших в історії незалежної України приватних виконавців. Навчальні курси з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень та рішень інших органів влади стартували 27 січня. У число їх перших слухачів увійшли 210 осіб.

Якими конкретно категоріями справ з примусового виконання рішень судів будуть займатися приватні виконавці, в яких випадках їхніми послугами можуть скористатися підприємці, спеціально для Forbes розповіла адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Марина Сергєєва.

Приватними виконавцями зможуть зможуть тільки ті випускники курсів, які здадуть кваліфікаційний іспит. До практичного впровадження реформи залишилося зовсім небагато, тому не зайвим буде нагадати відмінності між державними та приватними виконавцями.

За яких саме умов робота приватних виконавців, які працюють за грошову винагороду і контролюються лише профільною асоціацією, буде ефективною? Чи існує небезпека збільшення фактів зловживань як з боку державних, так і приватних виконавців і які механізми необхідно задіяти, щоб максимально мінімізувати такі ризики?

По-перше, чимала категорія справ не буде підвідомчою приватним виконавцям і залишиться виключно у веденні державних виконавців. Це, звичайно ж, усі рішення проти держави і держорганів, НБУ, комунальних підприємств, держкомпаній і підприємств із часткою держави в статутному капіталі понад 25%, а також юросіб, які отримують фінансування з державного або місцевого бюджету. У категорію «заборонених» для приватних виконавців справ потрапили також усі рішення, за яким стягувачем є держава або державні органи, і всі рішення, що передбачають вчинення дій щодо майна державної або комунальної власності.

Приватні виконавці також не зможуть виконувати:

• рішення про конфіскацію майна;
• рішення про виселення та заселення фізичних осіб;
• рішення адміністративних судів та Європейського суду з прав людини;
• рішення про вилучення і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
• рішення, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними, або цивільна дієздатність яких обмежена;
• рішення, за якими боржником є юридична особа, примусову реалізацію майна якої заборонено згідно із законом;
• рішення, виконання яких віднесено цим законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання (наприклад, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного і місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів).

По-друге (і на це необхідно звернути особливу увагу!), 21 грудня 2016 року в закон «Про виконавче провадження» було внесено додаткові обмеження для приватних виконавців. А саме: протягом свого першого року роботи приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить 20 і більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Крім того, до 1 січня 2018 роки жоден приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить 6 і більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

На зазначені моменти обов'язково слід звертати увагу при ухваленні рішення про пред'явлення виконавчого документа на примусове виконання. Помилка визначення підвідомчості виконання, а також незнання діючих обмежень можуть спричинити відмови у відкритті виконавчих проваджень та, як наслідок, втрату часу або, що є в деяких ситуаціях більш критичним, відчуження боржником свого майна. У ряді випадків виконання вимагає терміновості й невідкладності, оскільки навіть невелика втрата часу на стадії відкриття виконавчого провадження дає можливість боржникові зняти (перевести) кошти з банківських рахунків і зробити відчуження належного йому майна.

Отже, чи є інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи загалом?

З моменту, коли приватні виконавці приступлять до своїх обов'язків, збирачі матимуть право самостійно вибирати, кому довіряти виконання свого рішення. Не виключено, що багато з тих, хто мав негативний досвід виконання в державній виконавчій службі, зроблять свій вибір на користь приватних виконавців ─ у надії на швидше виконання рішення, більш комфортну і доступну взаємодію з приватним виконавцем.