Дооцінка придатного для використання основного засобу, строк експлуатації якого сплив

Підприємство має на балансі основний засіб, первісна вартість якого дорівнює зносу. Та, попри те, що формально строк експлуатації сплив, актив ще придатний для використання. Чи потрібно його дооцінювати?

Загальні умови

Рішення про переоцінку основного засобу (далі – ОЗ), а також про поріг суттєвості для визначення потреби у її проведенні варто прописати в обліковій політиці підприємства.

Для визначення справедливої вартості дооцінюваних ОЗ підприємству доведеться залучити суб’єкт оціночної діяльності. Адже проведення оцінки майна є обов’язковим у разі переоцінки ОЗ для цілей бухгалтерського обліку (ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III; далі — Закон № 2658).

Висновки про вартість майна та підтвердження виконаних процедур з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності — суб’єктом господарювання викладають у звіті про оцінку майна (ст. 12 Закону № 2658).

Вартість оцінки майна може бути доволі високою. Це може стати ще однією вагомою підставою прийняти рішення про доцільність проведення дооцінки повністю замортизованого ОЗ.

У загальному випадку переоцінці підлягає первісна вартість ОЗ та його знос. Для цього такі величини множать на індекс переоцінки, що визначають діленням справедливої вартості об’єкта ОЗ на його залишкову вартість.

Однак, якщо залишкова вартість ОЗ дорівнює нулю, алгоритм переоцінки відрізнятиметься від звичайного. Щоб визначити переоцінену залишкову вартість такого ОЗ, до його первісної (переоціненої) вартості потрібно додати справедливу вартість ОЗ без зміни суми його зносу.

Пункт 17 П(С)БО 7 містить слушну настанову — встановити ліквідаційну вартість для переоцінених об’єктів ОЗ, якими підприємство продовжує користуватися.

Дооцінку ОЗ із нульовою залишковою вартістю відображають проведенням: дебет рахунку 10 «Основні засоби» із кредитом субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів». Якщо підприємство раніше вже уцінювало такий ОЗ, то спочатку суму попередніх уцінок відображають проведенням: дебет рахунку 10 «Основні засоби» із кредитом субрахунку 746 «Інші доходи».

Потім потрібно визначити новий строк корисного використання ОЗ і продовжувати його амортизувати в загальному порядку.

Суму дооцінки залишкової вартості ОЗ відображають у складі іншого сукупного доходу — у розділі 2 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).

Суми раніше накопичених дооцінок ОЗ потрібно включити до нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках (п. 21 П(С)БО 7). Таке списання капіталу в дооцінках можна проводити одним із двох методів:

• під час вибуття дооціненого ОЗ одразу однією сумою;
• щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації.

В обох випадках користуються проведенням: дебет субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» із кредитом субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений».

Обраний метод списання капіталу в дооцінках визначають в обліковій політиці підприємства.

Як відомо, з 01.01.2015 р. об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ і скоригований на різниці, які виникають згідно з р. ІІІ Податкового кодексу України (далі − ПКУ).

Не застосовують різниць підприємства, які отримали менше ніж 20 млн грн річного «бухгалтерського» доходу і повідомили контролюючий орган про рішення не коригувати фінансовий результат до оподаткування (пп. 134.1.1 ПКУ).

Вплив дооцінки ОЗ на фінансовий результат до оподаткування

У результаті дооцінки ОЗ збільшиться його залишкова вартість. Як наслідок — виникнуть «бухгалтерські» витрати в сумі амортвідрахувань, які впливатимуть на «бухгалтерський» фінансовий результат і, відповідно, на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Водночас капітал у дооцінках списують до складу нерозподіленого прибутку, який за спрощеного трактування відображає результат діяльності підприємства разом з усіма отриманими доходами і понесеними витратами впродовж звітного періоду (у т. ч. витратами в сумі нарахованого податку на прибуток). Тобто списання капіталу в дооцінках — це лише зміна структури власного капіталу підприємства без відображення доходів.

До того ж про включення капіталу в дооцінках безпосередньо до складу нерозподіленого прибутку зазначав і Мінфін у листі від 09.02.2008 р. № 31-34000-20-10/3665. Хоча в цьому роз’ясненні й використовували «старий» субрахунок для відображення капіталу в дооцінках — 423, однак суті це не змінює.

Підприємства, які отримають понад 20 млн грн річного «бухгалтерського» доходу або не повідомлять контролюючий орган про рішення не застосовувати різниці, коригуватимуть фінансовий результат до оподаткування на різниці, що виникатимуть згідно з р. ІІ ПКУ.

У таких підприємств у результаті дооцінки ОЗ виникатимуть різниці, сформовані згідно зі ст. 138 ПКУ.

Перша з можливих різниць виникатиме на суму дооцінки в межах попередніх уцінок. Вона зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування. Нагадаємо, що в бухгалтерському обліку цю суму відображали проведенням: дебет рахунку 10 із кредитом субрахунку 746.

Інші різниці виникатимуть у результаті нарахування амортизації, а також під час вибуття ОЗ — у разі списання залишкової вартості ОЗ.

Переоцінка не впливає на «податкову» амортизацію.

Отже, підприємство самостійно приймає рішення про дооцінку повністю замортизованого ОЗ. Для визначення справедливої вартості такого ОЗ потрібно залучати суб’єкта оціночної діяльності.

У результаті проведення дооцінки можна розраховувати отримати позитивний податковий ефект. Однак у разі застосування підприємством різниць, передбачених р. ІІІ ПКУ, ефект виявиться повністю нівельованим.